Республіка Греція

Суд має назву «Грецька державна рада» і щорічно (у середньому) виносить від 2800 до 3000 (у цю цифру не входять рішення про призупинення виконання та висновки щодо законності проєктів указів президента).

У Греції всі юрисдикції зобов’язані контролювати неконституційність законо­давчого положення, яке вони мають застосовувати в рамках конкретної справи. Контроль за неконституційністю стосується змісту закону, а не дотримання процедури його розроблення. Якщо два з трьох верховних судів країни (Conseil d’Etat - Cour de Cassation - Cour des Comptes) виносять різні рішення щодо конституційності того самого законодавчого положення, питання передається до верховного суду Спецального, який остаточно вирішує питання. Спеціальний верховний суд (якщо він розглядає питання про конституційність закону) склада­ється з тринадцяти членів - голів верховних судів, чотирьох державних радників і чотирьох касаційних радників, обраних із дворічним мандатом.

У Греції немає Конституційного суду, в якому заявники могли би безпосе­редньо оскаржити конституційність певного Закону незалежно від його засто­сування до конкретної справи. Упродовж останніх 10 років Грецька державна рада давала прецеденти, що стосуються таких тем: право на притулок; соціальні права; екологічні права; людська гідність.

Конституція є джерелом тлумачення, яке забезпечує правильне застосування звичайного законодавства в конкретному випадку (тобто тлумачення, що відпові­дає основним правам).

Якщо заявник посилається на порушення статті Хартії, ст. 51 згадується прецедентним правом або для того, щоб виключити його застосування у випад­ках, коли справа не регулюється європейським правом, або щоб підтвердити це.

Приклад: іменням Державної ради 1580/2023 було визнано, що в розгля­нутій справі норми законодавства Союзу дозволяли фінансування діяль­ності до певної, дуже конкретної дати. Було встановлено, що якщо після цієї дати буде видано рішення суду, яке уможливлює фінансування (фінансу­вання, у якому адміністрація спочатку відмовила, відхиливши прохання заяв­ника), воно має бути сплачене - навіть якщо термін сплати минув - і це щоб забезпечити повну реалізацію права на судовий захист, яке гарантується не тільки Конституцією Греції, а й статтею 47 Хартії, яка застосовува­лася в певному випадку, оскільки питання регулювалося європейським правом відповідно до статті 51.

2.3.