Органи самоорганізації населення1

Це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирі­шення завдань, передбачених Законом «Про органи самоорганізації населення».

Основними завданнями органів самоорганізації населення є такі:

- створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

- задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів через сприяння в наданні їм відповідних послуг;

- участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відпо­відної території, інших місцевих програм.

Отже:

По-перше, повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними й виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не перед­бачене законом. Коли ж повноваження делегуються органам місцевого самовряду­вання центральним чи регіональним органом, органи місцевого самоврядування в міру можливості мають право пристосовувати свою діяльність до місцевих умов.

По-друге, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. У разі здійснення органами місцевого самоврядування зазначених повноважень вони підконтрольні відповід­ним органам виконавчої влади. Своєю чергою районні й обласні ради можуть делегувати частину своїх повноважень обласним і районним державним адміні­страціям та контролювати реалізацію цих повноважень.

У разі запровадження воєнного стану структура органів місцевого само­врядування зазнає певних змін. Відповідно до Закону України «Про право­вий режим воєнного стану» в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та зако­нами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених Законом, утворюються військові адміністрації населених пунктів.

У районах та областях військові адміністрації утворюються у разі нескли- кання сесії районної, обласної ради в установлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень за законом, або для керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки й порядку.

У період дії воєнного стану сільський / селищний / міський голова територі­альної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не ухвалено рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може ухва­лити рішення щодо:

- передання коштів із відповідного місцевого бюджету на потреби Зброй­них Сил України та/або для забезпечення заходів правового режиму воєн­ного стану;

- створення установ із надання первинної правової допомоги, призначення на посади і звільнення з посад керівників таких установ, залучення фізич­них чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первин­ної правової допомоги;

- боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;

- поводження з небезпечними відходами.

У разі наявності фактів порушення сільським, селищним, міським головою відповідної територіальної громади під час реалізації повноважень, передбаче­них Конституцією України щодо заходів правового режиму воєнного стану чи законами України, начальник обласної військової адміністрації за погоджен­ням з Генеральним штабом Збройних Сил України порушує перед Президен­том України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).

Отже, органи місцевого самоврядування - це органи публічної влади, які в межах закону наділяються владними повноваженнями і за посередництвом яких територіальна громада здійснює регулювання й управління публічними справами.

4.6