§ 3. Основа державної влади

Економічна, соціальна і морально-ідеологічна основа державної влади.

Як і будь-який інший різновид влади, державна влада не може існувати без опори на економічне та соціальне підґрунтя.

Умовно ця основа може бути економічною, соціальною та морально- ідеологічною.

Щодо соціальної основи державної влади, то саме вона забезпечує її стійкість. Державна влада функціонує у суспільстві, що поділяється на різні класи та інші соціальні спільноти з найрізноманітнішими інтересами. Без сильної та активно функціонуючої державної влади вони можуть розірвати суспільство на шматки.

Щоб цього не сталося, держава шукає підтримки у різних верств населення. Саме вони утворюють соціальну основу державної влади.

Аналізуючи економічну основу, слід зазначити, що державна влада насамперед заснована на владі економічній, адже в ній у концентрованому вигляді зосереджені економічні інтереси та потреби владного суб’єкта.

Економічною основою державної влади є майно, що знаходиться в державній власності: національний доход, валютний резерв, податки тощо.

При цьому державна влада не лише спирається на зазначений економічний фундамент, а й охороняє існуючі форми власності, забезпечує порядок і сталість економічних відносин, захищає їх від свавілля та анархії.

Проте ці кроки державної влади можуть бути невдалими, якщо в суспільстві нема довіри до держави.

Приклад 10.3.

Ф. Фукуяма про довіру.

Як правило, ми вважаємо, що мінімальний рівень довіри та чесності існує завжди, і не замислюємось над тим, що ці якості є невід’ємним компонентом повсякденного господарського життя, без яких економіка не зможе нормально функціонувати. Наприклад, чому в США люди здебільшого не покидають ресторан або таксі, не сплативши рахунок, і не відмовляються додати до вартості обіду п’ятнадцять відсотків чайових? Людина, що не сплатила рахунок, вчиняє протиправне діяння, і звісно, у певних випадках люди остерігаються так вчиняти під страхом покарання.

Джерело: Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и создание благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1996. - С. 147.

Зазначена довіра може існувати лише за умов наявності певної морально- ідеологічної основи державної влади, тобто тих уяв у суспільстві про державну владу як зразково моральну, навіть якщо це не відповідає дійсності.

Ця основа забезпечується пануючою в суспільстві ідеологією.

Державна влада й ідеологія.

Державна влада, що спирається лише на насильство і примус не міцна і недовговічна. Тому вона об'єктивно потребує ідеології

Ідеологія - система ідей, тісно пов'язаних з інтересом пануючого суб'єкта.

Існує два головних види ідеологій:

Релігійна - заснована на релігійних вченнях і міфах (іслам в Ірані й Афганістані; синтоїзм у Японії).

Світська - заснована на пануючих у суспільстві теоріях і націлена на досягнення певних міфічних ідеалів (світле комуністичне майбутнє, Велика Американська Мрія).

Вимога відмови від ідеології (деідеологізація) як перепони на шляху для раціонально-прагматичної поведінки, котра орієнтована на реальні інтереси та достовірні факти, а не на цінності та утопічні прожекти є не припустимою. Річ у тім, що концепція деідеологізації сама страждає утопізмом, адже відмова від ідеології може бути лише частково умовною. Найчастіше мова фактично йде про відмову від однієї ідеології на користь іншої, що ледь-ледь стала модною.

Так, відмова від комуністичної ідеології на пострадянському просторі призвела до формування там ідеології преклоніння перед цінностями Заходу - вільною конкуренцією та ринком без державного втручання тощо. Умовно цю ідеологію можна назвати ідеологією західнізму.

Ця ідеологія також має свій ідеологічний апарат.

Приклад 10.4.

О. Зинов ’єв про ідеологічний апарат західнізму.

В ідеології західнізму можна виділити три рівні - елітарний, пропагандистсько-просвітницький та побутовий. Перший рівень утворюють твори, що претендують на науковість, відсутність ідеології, творчість. Тут дійсно відбуваються і наукові відкриття - ідеологія використовує соки науки. Ідеологія тут одягається у форму високого професіоналізму. Професійний рівень стосовно окремих проблем, конкретних деталей, ерудованості та формального апарату тут є досить високим. Проте він поєднується з банальністю висновків, з ігноруванням об’єктивних законів соціального буття, з забобонами та упередженням.

Другий рівень утворюють велика кількість книжок, статей, лекцій та доповідей широкого кола спеціалістів, що зайняті навчанням студентів, виступами на конференціях, популяризацією та пропагуванням ідей, журналістикою. І третій рівень утворюють засоби людської діяльності, що так чи інакше могли бути носіями ідеології, - фільми, романи, телевізійні передачі, шкільні уроки, повсякденна пропаганда і навіть реклама.

Різниця між зазначеними рівнями є настільки значною на перший погляд, що ідеологи вищого рівня ніколи не визнають себе винними у тому, що вони виконують спільну справу спільно з ідеологами нижчого рівня.

Такий „вертикальний” розподіл функцій мав місце і в ідеології Радянського Союзу. Аристократи її, котрим було дозволено бути запанібрата з західними колегами по професії, з презирством ставилися до рядових пропагандистів, що лаяли останніми словами західних колег радянських ідеологічних аристократів. Однак рядові пропагандисти лише обнажали суть того, що складали аристократи марксизму-ленінізму. Як про комуністичну

ідеологію не можна судити лише за творами Маркса, Енгельса, Плеханова, Леніна та інших видатних теоретиків марксизму, а потрібно спуститися на рівень, який призначений для масового споживача, так і в аналізі ідеології західнізму, слід брати до уваги не лише елітарний, а й примітивний рівень споживання.

Джерело: Зиновьев А.А. На пути к сверхобществу. - М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2000. - С. 366-367.

Питання для самоконтролю.

1. Що утворює соціальну основу державної влади?

2. Що утворює економічну основу державної влади?

3. Що таке морально-ідеологічна основа державної влади?

4. Що таке ідеологія?

5. На чому заснована релігійна ідеологія?

6. На чому заснована світська ідеологія?

7. Що таке деідеологізація?