16.3. Поняття і стадії правотворчого процесу

В юридичній науці переважає думка, згідно з якою правотворчий процес — це порядок здійснення юридичне значущих дій, що проце-

127

суально оформлені, юридичне опосередковані і носять офіційний характер, з підготовки, прийняття й опублікування нормативного акта.
Це організаційно оформлена діяльність держави по зведенню в закон державної волі шляхом виявлення потреб у нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин і створення відповідно до потреб нових правових норм, заміни і скасування чинних.
Будь-який процес, у тому числі правотворчий, проходить у певних формах і може бути розбитий на стадії (етапи). Говорячи про окрему стадію правотворчого процесу, визначимо її як самостійний етап процедурних дій з формування державної волі, організаційно відокремлений комплекс тісно пов'язаних між собою дій, що спрямовані на створення нормативно-правового акта.
Сукупність цих дій утворює те, що називають правотворчим процесом. Це технологія створення нормативних актів і доведення їх розпоряджень до адресатів. Сам правотворчий процес у силу його суспільно-політичного значення регулюється конституційними й іншими юридичними нормами.
У літературі зустрічається така послідовність стадій правотворчого процесу:
а) вивчення, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення потреби правової регламентації;
б) визначення виду органів, суб'єктів, правомочних приймати правові рішення, і виду правового акта;
в) ухвалення рішення про підготовку правового акта;
г) розробка концепції, ідеї, аналізу майбутнього акта;
ґ) підготовка проекту правового акта — розроблювачем, робочою групою, органом;
д) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта;
е) розгляд проекту акта відповідним органом з дотриманням необхідних процедур;
ж) прийняття правового акта, його оформлення, підписання, опублікування, набуття юридичної чинності.
16.4. Способи і види правотворчості
Правотворчість може бути класифікована за різними критеріями. Наприклад, залежно від способу встановлення правових норм розрізняються три способи правотворчості: 1) безпосередня діяльність уповноважених державних органів;
128
суально оформлені, юридичне опосередковані і носять офіційний характер, з підготовки, прийняття й опублікування нормативного акта.
Це організаційно оформлена діяльність держави по зведенню в закон державної волі шляхом виявлення потреб у нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин і створення відповідно до потреб нових правових норм, заміни і скасування чинних.
Будь-який процес, у тому числі правотворчий, проходить у певних формах і може бути розбитий на стадії (етапи). Говорячи про окрему стадію правотворчого процесу, визначимо її як самостійний етап процедурних дій з формування державної волі, організаційно відокремлений комплекс тісно пов'язаних між собою дій, що спрямовані на створення нормативно-правового акта.
Сукупність цих дій утворює те, що називають правотворчим процесом.

Це технологія створення нормативних актів і доведення їх розпоряджень до адресатів. Сам правотворчий процес у силу його суспільно-політичного значення регулюється конституційними й іншими юридичними нормами.
У літературі зустрічається така послідовність стадій правотворчого процесу:
а) вивчення, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення потреби правової регламентації;
б) визначення виду органів, суб'єктів, правомочних приймати правові рішення, і виду правового акта;
в) ухвалення рішення про підготовку правового акта;
г) розробка концепції, ідеї, аналізу майбутнього акта;
ґ) підготовка проекту правового акта — розроблювачем, робочою групою, органом;
д) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта;
е) розгляд проекту акта відповідним органом з дотриманням необхідних процедур;
ж) прийняття правового акта, його оформлення, підписання, опублікування, набуття юридичної чинності.
16.4. Способи і види правотворчості
Правотворчість може бути класифікована за різними критеріями. Наприклад, залежно від способу встановлення правових норм розрізняються три способи правотворчості: 1) безпосередня діяльність уповноважених державних органів;
128
суально оформлені, юридичне опосередковані і носять офіційний характер, з підготовки, прийняття й опублікування нормативного акта.

Це організаційно оформлена діяльність держави по зведенню в закон державної волі шляхом виявлення потреб у нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин і створення відповідно до потреб нових правових норм, заміни і скасування чинних.

Будь-який процес, у тому числі правотворчий, проходить у певних формах і може бути розбитий на стадії (етапи). Говорячи про окрему стадію правотворчого процесу, визначимо її як самостійний етап процедурних дій з формування державної волі, організаційно відокремлений комплекс тісно пов'язаних між собою дій, що спрямовані на створення нормативно-правового акта.

Сукупність цих дій утворює те, що називають правотворчим процесом. Це технологія створення нормативних актів і доведення їх розпоряджень до адресатів. Сам правотворчий процес у силу його суспільно-політичного значення регулюється конституційними й іншими юридичними нормами.

У літературі зустрічається така послідовність стадій правотворчого процесу:

а) вивчення, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення потреби правової регламентації;

б) визначення виду органів, суб'єктів, правомочних приймати правові рішення, і виду правового акта;

в) ухвалення рішення про підготовку правового акта;

г) розробка концепції, ідеї, аналізу майбутнього акта;

ґ) підготовка проекту правового акта — розроблювачем, робочою групою, органом;

д) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта;

е) розгляд проекту акта відповідним органом з дотриманням необхідних процедур;

ж) прийняття правового акта, його оформлення, підписання, опублікування, набуття юридичної чинності.

<< | >>
Источник: Волинка К. Г.. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП,2003. — 240 с.. 2003

Еще по теме 16.3. Поняття і стадії правотворчого процесу:

  1. Зміст
  2. § 29. Стадії правотворчого процесу.
  3. § 45. Юридичний процес: поняття, етапи, види.
  4. 16.1. Поняття і сутність правотворчості
  5. 16.2. Принципи правотворчості
  6. 16.3. Поняття і стадії правотворчого процесу
  7. 20.6. Процес застосування норм права, його основні стадії
  8. ЗМІСТ
  9. 1. Правотворчість. Принципи правотворчості. Стадії правотворчості.
  10. Стадії господарського процесу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -