<<
>>

2.2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Згідно із Законом України від 12 грудня 1991 р. «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» (Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№11- Ст. 152) СНІД - це особливо небезпечна інфекційна хвороба.

Частина 1 ст.

130 КК передбачає відповідальність за поставлення завідомо хворою особою в небезпеку зараження цією хворобою іншої особи будь-яким способом, яким ця інфекційна хвороба передається.

Зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією, а також іншою невиліковною інфекційною хворобою особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірісу, кваліфікується за ч.2ст. 130КК.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою двох чи більше потерпілих або неповнолітнього кваліфікується за ч. З ст. 130 КК.

Злочин, передбачений ст. 130 КК, може бути вчинений як умисно, так і необережно. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, кваліфікується за ч. 4 ст. 130 КК.

Відповідальними за вчинення цього злочину є особи -носії ВІЛ-інфекції і яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2.3. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження

вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Іття 131 КК передбачає кримінальну відповідаль-

Рале чи несумлінне виконання своїх профе-

язків медичними, фармацевтичними праців-

171

никами, внаслідок чого особу було заражено вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суспільна небезпечність такої недбалості полягає в тому, що багато людей були заражені ВІЛ внаслідок недбалості медперсоналу.

Суб'єктивна сторона цього діяння характеризується необережною виною. Умисне зараження такою інфекцією підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 121 КК України.

Відповідальними за зараження потерпілого ВІЛ чи вірусом іншої невиліковної інфекційної хвороби є працівники медичних і фармацевтичних установ, закладів і організацій, інших органів, які мають обов'язки боротися з поширенням ВІЛ чи іншими невиліковними інфекційними хворобами.

Зараження внаслідок недбалого виконання професійних обов'язків вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби двох або більше осіб кваліфікується за ч. 2ст. 131 КК.

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 2.2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби:

  1. 2.2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  2. 2.4. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  3. 4.1. Кваліфікація зґвалтування
  4. 4.2. Кваліфікація насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом
  5. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
  6. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
  7. 8.1. Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
  8. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  9. Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  10. Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  11. Стаття 45. Першочергове надання жилих приміщень
  12. § 1. Криміналістична класифікація злочинів, учинених проти життя, здоров'я, волі, честі і гідності особи
  13. ВСТУП
  14. 1.1. Історичний та зарубіжний досвід кримінально-правової боротьби з порушеннями професійних обов’язків медичних працівників
  15. 2.1. Об’єкт злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
  16. 2.2. Об’єктивна сторона злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -