2.2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Згідно із Законом України від 12 грудня 1991 р. «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» (Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№11- Ст. 152) СНІД - це особливо небезпечна інфекційна хвороба.

Частина 1 ст.

Зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією, а також іншою невиліковною інфекційною хворобою особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірісу, кваліфікується за ч.2ст. 130КК.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою двох чи більше потерпілих або неповнолітнього кваліфікується за ч. З ст. 130 КК.

Злочин, передбачений ст. 130 КК, може бути вчинений як умисно, так і необережно. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, кваліфікується за ч. 4 ст. 130 КК.

Відповідальними за вчинення цього злочину є особи -носії ВІЛ-інфекції і яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2.3. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження

вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Іття 131 КК передбачає кримінальну відповідаль-

Рале чи несумлінне виконання своїх профе-

язків медичними, фармацевтичними праців-

171

никами, внаслідок чого особу було заражено вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суспільна небезпечність такої недбалості полягає в тому, що багато людей були заражені ВІЛ внаслідок недбалості медперсоналу.

Суб'єктивна сторона цього діяння характеризується необережною виною. Умисне зараження такою інфекцією підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 121 КК України.

Відповідальними за зараження потерпілого ВІЛ чи вірусом іншої невиліковної інфекційної хвороби є працівники медичних і фармацевтичних установ, закладів і організацій, інших органів, які мають обов'язки боротися з поширенням ВІЛ чи іншими невиліковними інфекційними хворобами.

Зараження внаслідок недбалого виконання професійних обов'язків вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби двох або більше осіб кваліфікується за ч. 2ст. 131 КК.