2.5. Зараження венеричною хворобою

Окремим випадком тілесного ушкодження, що заподіює шкоду здоров'ю, є зараження потерпілого венеричною хворобою.

Кримінальна відповідальність за ст. 133 КК настає за умови, що винний (винна) досяг 16-річного віку, хворів венеричною хворобою і знав про наявність у нього цієї хвороби та про небезпечність його певних дій для здоров'я іншої особи.

Факт зараження іншої особи венеричною хворобою утворює склад закінченого злочину незалежно від тривалості хвороби і наслідків лікування, а також від величини шкоди здоров'ю потерпілого, яка була заподіяна цим зараженням.

На відповідальність не впливають:

а) вид венеричної хвороби (гонорея, м'який шанкр, сифіліс);

б) спосіб зараження - статевий акт, поцілунок, корис тування спільними предметами тощо;

в) наслідки, що наступили;

г) згода потерпілого (потерпілої) на зараження вене ричною хворобою.

Особи, які самі не хворіють венеричною хворобою, але які навмисно тим чи іншим способом заразили іншу особу венеричною хворобою, залежно від способу дій та форми вини підлягають відповідальності за тілесні ушкодження (ст.

Особа може бути поставлена в небезпеку зараження через статеві зносини або іншими діями, якщо саме зараження ще не настало. Такі дії є замахом на зараження, якщо ними була утворена справжня і реальна можливість заразити іншу особу, але цього не сталося за обставин, не залежних від винного.

Дії, наслідком яких сталося зараження венеричною юробою потерпілого, якщо ці дії вчинила особа, яка б?з сумніву про свою хворобу, кваліфікуються за ч. 2. ст. 133 КК.

Оскільки обов'язковою ознакою злочину як ч. 1

173

ст. 133 КК, так і ч. 2 ст„ 133 КК є знання винним про свою хворобу, то їх суб'єктивна сторона визначається умислом або злочинною самонадійністю. Злочинна недбалість цього злочину неможлива.

За частиною 2 ст. 133 КК кваліфікується зараження потерпілого венеричною хворобою при обтяжуючих обставинах:

а) зараження венеричною хворобою особою, яка ра ніше вже була засуджена за такий самий злочин і вона має за нього судимість;

б) зараження одним чи різними способами двох або більше потерпілих;

в) зараження венеричною хворобою неповнолітнього чи неповнолітньої.

Якщо зараження венеричною хворобою сталося внаслідок вчинення якогось іншого злочину, то все вчинене утворює сукупність злочинів, наприклад при зґвалтуванні (ст. 152 чи ст. 153 КК).

За частиною 3 ст. 133 КК кваліфікується зараження, яке спричинило тяжкі наслідки для здоров'я потерпілого.

Відповідальність за зараження венеричною хворобою настає з шістнадцяти років.