3.2. Захоплення заручників

Діяння, передбачене ст. 147 КК, посягає на особисту свободу і безпеку осіб, що стали заручниками.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють: а) захоплення і б) тримання особи як заручника.

Захоплення - це всі способи поневолення особи з

186

позбавленням свободи, можливості пересування, діяти за своїм розсудом і потребами.

Тримання - це позбавлення волі.

Ооов язковою ознакою захоплення заручників є загроза їх вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заручника.

За частиною 2 ст. 147 КК кваліфікується захоплення як заручника неповнолітнього або вчинене організованою групою або якщо злочинні дії були поєднані з погрозою знищення людей, або якщо такі діяння спричинили потерпілим тяжкі наслідки, тобто заподіяли потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження.

Відповідальність за захоплення заручників настає з чотирнадцяти років.

<< | >>

↑

Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 3.2. Захоплення заручників:

- Кримінальне право України - Кримінальний кодекс України - Уголовное право России -