<<
>>

15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника

Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника посягає на авторитет Державної влади, на життя і здоров'я її представників та їх близьких родичів.

За статтею 349 КК кваліфікується захоплення чи тримання як заручника представника влади: законодавчої -депутата відповідної ради, виконавчої - міністра, іншого представника міністерства чи відомства, представника Державної адміністрації міста, району, області та інших; судової - суддю, народного засідателя, присяжного, судового виконавця тощо чи представника правоохоронно-?°органу - Міністерства внутрішніх справ, прокуратури

Служби безпеки.

531

Стаття 349 КК містить формальний склад злочину -він вважається закінченим з моменту захоплення заручника незалежно від тривалості тримання особи як заручника і настання злочинних наслідків. Заподіяння потерпілому при захопленні і триманні легких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень охоплюється ст. 349 КК і додаткової кваліфікації діяння за статтями про відповідальність за посягання на здоров'я особи (статті 122, 125, 126 КК) не потрібно. Заподіяння потерпілому при захопленні чи утримуванні тяжких тілесних ушкоджень або смерті утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 349 КК і ст. 121 чи ст. 115 КК. Захоплення і тримання заручника бандою або злочинною організацією кваліфікується за ст. 349 КК та ст. 257 КК або ст. 255 КК України.

Захоплення і утримування заручника вчинюється умисно з метою примусити орган державної влади чи державну установу або організацію чи посадову особу вчинити або утриматися від вчинення будь-яких дій як умови звільнення заручника.

Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 349 КК, може бути лише:

а) представник органу державної влади;

б) представник правоохоронного органу або

в) близькі родичі (мати, батько, син, донька, брат, сес тра) представника органу державної влади чи правоохо ронного органу.

Захоплення і тримання як заручника іншої особи, кваліфікується за ст. 147 КК України.

Відповідальності за захоплення або утримування як заручника представника органу влади чи правоохоронного органу підлягають особи, які досягли віку чотирнадцяти років (ч. 2 ст. 22 КК).

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника:

  1. 15.5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу або представникові громадськості
  2. 15.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу
  3. 15.8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
  4. 15.10 Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
  5. 15.11. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування або військовослужбовця
  6. 15.12. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
  7. 17.1. Зловживання владою або посадовими повноваженнями
  8. Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
  9. Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
  10. Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби
  11. Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
  12. Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
  13. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
  14. Стаття 349. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника
  15. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу
  16. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ Н А К А З 13.04.2009№ 642/5/32
  17. 3. Р.В. Ігонін. Реформування органів примусового виконання судових рішень // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право), 3(50) 2010, - С. 142149.
  18. 2.1. Об’єкт злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -