<<
>>

5.1. Поняття об'єкта злочину

Як зазначалося раніше, об'єкт злочину це те, на що посягає злочин, чому заподіюється відповідна шкода і що захищається законом про кримінальну відповідальність від злочинних посягань.

Кожний злочин посягає на певні суспільні відносини, пов'язані із особою та її правами, суспільними чи державними інтересами.

Узагальнений перелік об'єктів кримінально-правової охорони дається у ч. 1 ст. 1 КК.

В історичному плані проблема суті об'єкта злочину мала й має нині дискусійний характер.

Ми дотримуємося позиції тих вчених (М. І. Бажанов та ін.), які традиційно розуміють під об'єктом будь-якого злочину охоро- нювані законом про кримінальну відповідальність суспільні відносини. Адже саме в них і через них відбиваються ті найважливіші соціальні цінності, інтереси, блага, які, як вважають інші науковці, становлять об'єкт злочинних посягань.

Загальновизнаним є те, що суспільні відносини складаються з елементів, якими є:

а) суб'єкти відносин (фізичні та юридичні особи, в тому числі об'єднання громадян, держава, народ);

б) предмет, з приводу якого виникають та існують відносини (матеріальні й нематеріальні блага);

в) соціальний зв'язок, який існує між суб'єктами відносин і становить їх зміст (різні форми людської діяльності, характер соціального статусу громадян тощо).

Злочин може посягати не на всю структуру суспільного відношення, а тільки на окремий його елемент, скажімо, безпосередньо на суб'єкт цього відношення, але при цьому саме відношення зазнає руйнування.

Кримінальним законодавством охороняється не вся система суспільних відносин, а найбільш важливі з них, посягання на які завдають значної (великої, особливо великої) шкоди особистим, громадським і державним інтересам.

Скажімо, вчиняючи крадіжку, злочинець заволодіває певними предметами й порушує відносини власності; вбивство людини усуває учасника суспільних відносин, руйнуючи їх; ухиленням від сплати аліментів на утримання дітей злочинець виключає себе з суспільних відносин, які обумовлені обов'язком утримувати неповнолітніх дітей. Розбій посягає одночасно і на особу, і на матеріальні цінності, тобто і на суб'єкта відносин і на певні блага.

Поняття об'єкта злочину тісно пов'язано із сутністю злочину, насамперед, із ознакою суспільної небезпечності.

Об'єкт є необхідною стороною (елементом) складу злочину, без наявності об'єкта складу злочину немає.

Підкреслимо також, що об'єкт злочину лежить в основі кодифікації кримінального законодавства. Адже за родовим об'єктом побудована Особлива частина КК.

Правильне визначення об'єкта злочину дає змогу здійснити правильну кваліфікацію діяння й відмежувати злочин від інших незлочинних правопорушень.

Так, за об'єктом злочину можна розмежувати, передусім, шахрайство (ст. 190 КК) і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК), диверсію (ст. 113 КК) і терористичний акт (ст. 258 КК) тощо.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 5.1. Поняття об'єкта злочину:

  1. § 1. Поняття суб'єкта злочину
  2. § 1. Поняття та значення об'єкта злочину
  3. 7.1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
  4. 7.3. Осудність як ознака суб'єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
  5. § 1. Поняття суб'єкта господарського права
  6. § 1. Поняття суб'єкта трудового права України
  7. Готування до злочину, замах на злочин, добровільна відмова від вчинення злочину, співучасть, виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
  8. § 1. Поняття та ознаки злочину
  9. Поняття та ознаки злочину
  10. Поняття злочину. Підстави кримінальної відповідальності
  11. Поняття та ознаки злочину.
  12. § 49. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
  13. 3.1. Поняття злочину та його ознаки
  14. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -