<<
>>

6.7. Кваліфікація шахрайства

Шахрайством називається заволодіння чужим майном або протизаконне набуття права на нього способом обману чи зловживання довір'ям.

Від інших форм розкрадання шахрайство відрізняється способом заволодіння чужим майном чи правом на майно: для цього винний застосовує обман чи зловживає довір'ям потерпілого (володаря, власника майна чи його охоронця).

Обман - це введення в оману потерпілого чи володаря майна способом повідомлення йому неправдивих відомостей або приховування певних обставин з метою викликати у потерпілого (чи володаря майна) впевненість про вигідність або обов'язковість передачі майна чи права на майно.

Зловживання довір'ям - це несумлінне використання довір'я потерпілого чи володаря майна для заволодіння їхнім майном.

Важливою обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим (володарем) майна чи права на майно винному.

1 Коржанский H И. Квалификация должностных преступлений-Волгоград, 1986.-С. 20-21.

268

Обман при шахрайстві стосується фактів і обставин, які відносяться до особи винного, різних предметів і явищ.

Існує п'ять типових способів обману при шахрайстві, коли винний:

видає себе за особу, яка має право на отримання майна (грошей) і якою він насправді не є (наприклад, за інкасатора, представника власника, посланця близької до потерпілого особи);

отримує плату за роботу, виконувати яку не має наміру, чи кошти на придбання речі (майна), якщо взято го на себе зобов'язання не має наміру виконувати;1

змінює зовнішній вигляд речі чи видає одну річ за іншу (мідну за золоту, «куклу» за пачку грошей і т. ін.);

замовчує про обставини, які для цього випадку є іс тотними і обов'язковими (наприклад, отримання грошо вої допомоги на особу, яка померла);

використовує підроблені документи для отримання майна чи грошей (підроблені накладні, вимоги, чеки, ло терейні білети тощо).

Якщо потерпілий у зв'язку з віком, фізичними чи психічними вадами або іншими обставинами не міг правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу ним майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Заволодіння майном способом зловживання цими вадами або віком чи станом потерпілого, за наявності до того підстав, може кваліфікуватися за ст. 185 КК, а заволодіння правом на майно -як недійсна угода (статті 51, 52, 54 та 55 КК України)2.

Зловживання довір'ям - це обман довір'я, яке було виявлене потерпілим винному. Використовуючи виявлене йому довір'я, винний звертає у свою власність передане йому майно (аванс за майбутню роботу, отриману напрокат річ тощо).

Отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання кваліфікується як шахрайство лише в тому pasj, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його привласнити, а зобов'язання -не виконувати. Зокрема, якщо винна особа отримує від

19 постанови Пленуму Верховного Суду України від •5 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 206.

П. 18 цієї ж постанови.- Там само.- С. 205-206.

269

іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі їх посадовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, то вчинене кваліфікується як шахрайство за ст. 190 КК. Якщо при цьому винний схилив хаба-родавця до замаху на давання хабара, то його дії кваліфікуються за сукупністю злочинів за ст. 190 КК і статтями 15 і 27 та відповідною частиною ст. 369 КК.1

Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір'ям вчиняє інший злочин (статті 353, 357 чи 358 КК), її дії кваліфікуються за ст. 190 КК і за статтею, яка передбачає відповідальність за цей злочин.

Шахрайство, вчинене посадовою особою, якщо вона з метою обману чи зловживання довір'ям зловживала владою чи посадовими повноваженнями, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 190 КК і ст. 364 КК.

Істотними ознаками шахрайства є те, що:

особа, яка передає винному майно чи гроші, не усві домлює факту обману;

особа, яка передає винному майно чи гроші, поми ляючись, вважає, що отримання - передача майна є*пра- вомірною і добровільно передає його винному назавжди;

разом з передачею майна чи грошей винному пере даються і всі повноваження власника.

За цими ознаками шахрайство відрізняється від крадіжки, яка була вчинена із застосуванням хитрощів чи обману, які полегшили її вчинення, або з використанням доступу до майна. У деяких випадках крадіжка може бути вчинена щодо майна, яке було передано винному з певною метою (передати, перевезти, зберегти тощо).

Шахрайство відрізняється від такої крадіжки характером і змістом передачі майна. Якщо при передачі майна винному передаються також і повноваження власника або хоч би частина їх, то розкрадання кваліфікується як шахрайство за ст. 190 КК. Якщо ж при передачі майна винному повноваження власника не передаються, а майно йому передається для охорони, передачі третім особам, перевезення, то розкрадання кваліфікується як крадіжка за ст. 185 КК.

1 П. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.- С. 205-206.

270

Шахрайство вважається закінченим з моменту передачі винному майна. Оскільки воно передається йому добровільно, то з цього моменту він має можливість ним розпоряджатися чи використовувати його.

Спроба отримати майно чи гроші за допомогою обману чи зловживання довір'ям, якщо цей намір винному здійснити не вдалося, кваліфікується як замах на шахрайство за статтями 15 і 190 КК.

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 6.7. Кваліфікація шахрайства:

  1. Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с., 2002
  2. 1. ПОНЯТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
  3. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
  4. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
  5. 4. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ КОНКУРЕНЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
  6. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
  7. 6. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРИ ПОМИЛКАХ ЗЛОЧИНЦЯ
  8. 1. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ
  9. 1.1. Кваліфікація вбивства
  10. 1.6. Кваліфікація вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
  11. 2.1. Кваліфікація тілесних ушкоджень
  12. 4.1. Кваліфікація зґвалтування
  13. 4.3. Кваліфікація примушування до вступу у статевий зв'язок
  14. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
  15. 6.3. Кваліфікація грабежу
  16. 6.4. Кваліфікація розбою
  17. 6.5. Кваліфікація викрадення частин чи обладнання електричних мереж; або кабельних ліній зв'язку
  18. 6.7. Кваліфікація шахрайства
  19. 6.8. Кваліфікація вимагання чужого майна чи грошей
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -