18.17. Розголошення даних досудового слідства або дізнання

З метою повного, всебічного і об'єктивного викриття злочину орган дізнання, слідчий і прокурор у необхідних випадках письмово попереджає свідків, потерпілих, експерта і перекладача про їх обов'язок не розголошувати певних даних слідства (ст.

Порушення цього обов'язку, розголошення даних досудового слідства стороннім особам, незалежно від способу і форми, утворює об'єктивні ознаки злочину.

За ч. 1 ст. 387 КК кваліфікується розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли дані слідства, про нерозголошення яких особа була письмово попереджена, стали відомі хоча б одній сторонній (стосовно певної кримінальної справи) особі.

Розголошення даних попереднього слідства або дізнання може бути умисним і необережним, наприклад, при телефонній розмові, що була підслухана сторонньою особою, або при втраті листа і т. ін.

Відповідальними можуть бути лише особи, які були письмово попереджені органом дізнання, слідчим чи прокурором про обов'язок не розголошувати даних попереднього слідства чи дізнання.

Стаття 387 КК України на підозрюваних та обвинувачених не поширюється.

Розголошення даних досудового слідства або дізнання суддею, прокурором, слідчим, працівником органу Дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудо-вому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, кваліфікується за ч. 2 ст. 387 КК.

607