<<
>>

ТИПОВА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, система та предмет римського права

Поняття римського права. Ius civile (цивільне право). Ius gentium (право народів). Ius praetorium (преторське право). Закони ХІІ таблиць.

Замкнутий характер цивільного права Стародавнього Риму. Претор для перегринів.

Система римського права. Ius privatum (приватне право). Ius publicum (публічне право). Система римського публічного права. Система римського приватного права. Предмет римського права. Правовідносини між римлянами та мешканцями інших територій, що входили до складу Римської держави. Правове положення віль­них людей. Раби. Нерівність членів родини.

Періоди розвитку римського права. Архаїчний період (753—367 рр. до н. е.). Період республіки (367—17 рр. до н. е.). Принципат (17 р. до н. е. — 235 р. н. е.). Абсолютна монархія (235 р. — 565 р.). Інститут власності. Договірні відносини. Елементи права власності. Право володіння. Право користування. Право розпорядження. Обтяжливий формалізм римського права. Вираз законів, як божої волі. Претори. Діяльність юристів.

Тема 2. Джерела римського права

Різноманітні значення терміна «джерело права». Поняття та види джерел права. Джерела змісту. Джерела правоутворення. Джерела пізнання. Закони XII таблиць. Юридичні пам’ятки. Твори римських юристів. Твори римських істориків. Твори римських ораторів, письменників, сатириків, філософів тощо. Гераклейська таблиця. Corpus inscriptionum lati­narum (Звід латинських написів). Епіграфіка. Папіруси. Звичаєве право.

Ius scriptum (писане право). Ius non scriptum (неписане пра- во). Mores maiorum (звичаї предків). Usus (звичаєва практика). Commentarii magistratuum (звичаї, що склалися в практиці ма- гістратів). Закони (leges). Lex Poetelia (закон Петелія). Lex Aquilia (закон Аквілія). Lex Falcidia (закон Фальцидія). Сенатусконсульти (senatusconsulta). Конституції. Едикти. Рескрипти. Мандати. Жреці.

Офіційні консультації (ius publice respondendi). Професійна діяльність юристів (prudentes) та її види: cavere (складати нові позови та угоди), agere (вести справу в суді), respondere (відпові- дати). Кодифікація римського права. Codex Gregorianus. Codex Hermogenianus. Перша офіційна кодифікація. Codex Theodosia­nus. Кодифікація імператора Юстиніана. Кодекс першого ви-дання. Дігести. Інституції. Кодекс нового видання. Інтерполяції. Новели. Corpus Iuris Civilis (звід цивільного права). Позначення цитат.

Тема 3. Позови

Саморозправа. Виникнення суду. Самооборона. Види судів: публічні (iudicia publica) та приватні (iudicia privata). Види судового процесу: цивільний та кримінальний. Стадійність цивільного процесу. Розгляд справи у претора (ius). Розгляд справи в суді (iudicium).

Легісакційний процес. Позовні форми звернення. Обо­в’язок доставити спірну річ. Обов’язок доставити відповідача. Сакрамент. Формулярний процес. Формула. Екстраординарний процес. Одностадійність екстраординарного процесу. Закритий розгляд справ. Офіційний виклик до суду. Державне мито.

Позов. Речові та особисті позови. Позови суворого права (actio stricti iuris) та позови доброї совісті (actio bonae fidei). Позови за аналогією (actio utilis). Позови з фікцією (actio ficticia). Реіперсекуторні позови (actiones rei persecutoriae).

Інтердикти. Стипуляція. Введення у володіння. Поновлення в первісному стані (restitutio). Законні строки. Позовна давність. Переривання та зупинення строків позовної давності.

Тема 4. Особи

Суб’єкти права. Статус свободи. Статус громадянства. Сімейний статус. Групи вільного населення. Правоздатність і дієздатність фізичних осіб. Інститут кураторства. Обмеження дієздат-ності. Відмінність у дієздатності жінки та чоловіка. Правовий статус римських громадян. Отримання статусу римського громадянина. Правовий статус латинів. Порядок набуття римського громадянства латинами. Латини Юніана. Порядок отримання статусу латина.

Правовий статус перегринів. Ius gentium. Порядок набуття статусу перегрина. Випадки отримання перегринами римського громадянства. Імператор Каракалла.

Становище рабів. Інститут рабського пекулія. Підстави виник­нення рабства. Правовий статус вільновідпущеників. Патрон. Лібертин. Право патрона на obsequium, operae та bona. Правовий статус колонів. Завершення юридичного оформлення інституту колонату в IV ст. Раби землі (servi terrae). Спадковість колонату. Звільнення від колонату.

Юридичні особи. Професійні та релігійні союзи (colegia, societas, corpora). Місцеві самоврядні общини (municipia, colo-niae). Державна казна (fiscus). Припинення юридичної особи.

Тема 5. Сімейні правовідносини

Поняття та види сім’ї. Агнатське споріднення. Збереження агнатського споріднення після смерті домовладики. Когнатське споріднення.

Поняття та види шлюбу. Законний римський шлюб. Шлюб з чоловічою владою (cum manu). Можливість звільнення від чоловічої влади. Шлюб без чоловічої влади (sine manu). Конкубінат. Умови вступу в шлюб. Свобода розлучень. Підстави розлучень.

Правові відносини подружжя. Особистий та майновий харак­тер правовідносин подружжя. Правові відносини батьків та дітей. Влада домовладики. Pater familias. Повноваження домовладики. Право життя та смерті (ius vitae ac necis). Libertas та civitas підвладних. Встановлення батьківської влади. Всиновлення, його види. Правила всиновлення. Припинення батьківської влади.

ЧАСТИНА ДРУГА

РЕЧОВЕ ПРАВО

Тема 6. Речі та їх класифікація

Поняття речей. Класифікація речей. Речі природного походження (раб, тварина, земля, вода). Речі, штучно створені (будинок, прикраси, гроші). Речі матеріального світу. Речі в обігу та вилучені з обігу (res in commercio та res extra commercium).

Речі манципні та неманципні (res mancipi та res nec mancipi). Ритуал «mancipatio». Повний перелік манципних та неманципних речей. Речі індивідуальні (species) і родові (genera). Замінні та незамінні речі. Частковий ступінь індивідуалізації речі. Споживчі (res quae usu consumuntur) та неспоживчі речі (res quae usu non consumuntur). Подільні та неподільні речі.

Можливість юридичного поділу речі. Речі прості та складні. Складені речі. Плоди. Послуги залежних осіб (mercedes). Рента з земельних ділянок (pensiones). Проценти з капіталу (usure). Речі тілесні та безтілесні.

Тема 7. Володіння

Поняття та види володіння. Володіння в точному розумінні (possessio). Тримання речі (detentio). Розмежування володіння та тримання. Елементи володіння: corpus possessionis (предмет володіння) і animus possessionis (намір володіти).

Право володіння (ius possidendi). Законне та незаконне володіння. Види незаконного володіння. Володільницький захист. Похідне володіння та його особливості. Встановлення і припинення володіння. Особливості встановлення факту володіння та наміру особи. Causa possessionis. Способи встановлення володіння. Захоплення нічийної речі (occupatio). Передача речі (traditio). Фактичний та абстрактні шляхи передачі речі. Traditio longa manu — передача довгою рукою. Traditio symbolica — символічна передача. Traditio brevi manu — передача короткою рукою. Сonstitutum possessorium — передача animus possessionis.

Захист володіння. Три типи володільницьких інтердиктів: in­terdicta adipiscendae, retinendae, recuperandae possessionis — інтердикти для отримання, збереження та поновлення володіння. Публіціанський позов — actio in rem publiciana.

Тема 8. Право власності

Поняття та зміст права власності. Елементи права власності. Право володіння. Право користування. Право розпорядження. Право одержувати прибутки. Право захисту.

Види власності. Квіритська власність. Преторська власність. Фікція. Власність перегринів. Ius in commercio. Провінційна влас­ність. Державний земельний фонд. Земля, що залишалася у корис- туванні підкорених народів. Спільна власність. Ідеальна і реальна частки співвласників. Рівність прав співвласників. Пріоритетне право придбання частки в спільній власності. Спільна сумісна та спільна дольова власність.

Підстави виникнення та припинення права власності. Первісні та похідні способи набуття права власності. Загарбання нічийних речей. Переробка речей. Набуття права власності за давністю. З’єднання і змішування речей. Конфіскація. Умови набуття права власності. Підстави припинення права власності. Загибель речі. Відмова власника від права на річ. Втрата права власності на річ. Способи захисту права власності. Віндикаційний позов (rei vin­dicatio). Негаторний позов (actio negatoria).

Тема 9. Права на чужі речі

Поняття та види прав на чужі речі. Поняття сервітуту. Поділ сервітутів на земельні та особисті. Юридичні наслідки встановлення сервітутного права на річ.

Міські та сільські сервітути, як різновиди земельних. Дорожні сервітути. Водні сервітути. Пасовищні сервітути. Право спирати будівлю на стіну сусіда. Право вбудувати балку в стіну сусіда. Право виду. Право світла та інші різновиди сервітутів. Узуфрукт і узус. Емфітевзис та суперфіцій. Зміст емфітевзису. Право відчуження емфітевзису. Зміст суперфіція та право його відчуження. Захист суперфіція та емфітевзису.

Заставне право. Призначення та основні риси заставного права. Форми застави. Фідуціарна застава (fiducia cum creditore). Руч­ний заклад (pignus). Іпотека (hypotheca). Особливості встановлення заставного права та підстави його припинення.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Тема 10. Поняття та види зобов’язань

Поняття зобов’язання (obligatio). «Правові кайдани». Закон Петелія. Позбавлення особистої відповідальності за борги. Кредитор та боржник, як сторони в зобов’язанні. Групи дій для виникнення зобов’язання: дати (dare), зробити (facere), надати (praestare). Натуральні зобов’язання.

Засоби примусу боржника до виконання своїх обов’язків. Позов (actio) та примусове стягнення. Правові наслідки натуральних зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань. Види зобов’язань. Delicta privata (приватні правопорушення). Cri-mina (злочини).

Розподіл на договірні та позадоговірні зобов’язання. Цілі зобов’язань. Санкції та міра відповідальності. Система підстав виникнення зобов’язань: з договору; з делікту; нібито з контракту (quasi ex contractu); нібито з делікту (quasi ex delicto).

Тема 11. Сторони в зобов’язанні

Особистий характер зобов’язань. Зв’язок між особою кредитора і особою боржника. Відсутність права на позов у третіх осіб. Неможливість укладення зобов’язання через представ- ника. Неможливість заміни сторін у зобов’язанні в період республіки.

Заміна осіб у зобов’язанні в період принципату. Успадковування обов’язків по зобов’язаннях. Новація (novatio). Порядок проведення новації. Перепони для проведення новації. Ведення справи через представника (cognitor). Отримання боргу представ­ником на власне ім’я. Цесія (cessio). Цедент. Цесіонарій.

Вади механізму цесії. Можливість скасування цесії в односторонньому порядку. Припинення цесії по смерті цедента. Повідом­лення боржника про здійснення цесії (denuntiatio). Обмеження щодо здійснення цесії. Можливість переводу боргу на третю особу. Умови переводу боргу.

Зобов’язання з множинністю сторін. Подільні та неподільні зобов’язання. Види солідарності виконання. Вибіркова солідарність. Кумулятивна солідарність. Форми солідарності в римському праві. Кореальні зобов’язання (obligatio correalis).

Тема 12. Виконання зобов’язань та відповідальність за невиконання або неналежне їх виконання

Виконання зобов’язань. Безпідставна відмова кредитора від прийняття виконання зобов’язання. Вимоги для звільнення борж­ника від кредитора.

Необхідність виконання зобов’язання боржником особисто. Повне виконання. Випадки прийняття часткового виконання. Заміна виконання (datio in solutum). Здійснення виконання особі, здатній його прийняти. Види осіб, що здатні прийняти виконання. Належне місце виконання (locus solutionis). Виконання зобо­в’язання у визначений термін. Дострокове вико- нання.

Прострочення виконання (mora). Види прострочення виконання. Прострочення боржника (mora debendi). Випадки визнання боржника таким, що прострочив виконання. Нагадування з боку кредитора (interpellatio). Наслідки прострочення боржника. Постійність боргу (perpetuatio obligationis). Значення постійності боргу. Проценти за прострочення. Припинення прострочення. Процедура очищення прострочення (purgare morae). Прострочення кредитора (mora accipiendi). Наслідки прострочення кредитора. Цілі встановлення прострочення кредитора.

Неможливість виконання та відповідальність за неї боржника. Непереборна сила (vis maior). Неможливість виконання з вини боржника. Підстави для притягнення боржника до відповідальності. Умисел (dolus). Необережність (culpa). Груба необережність (culpa lata) і легка необережність (culpa levis).

Тема 13. Гарантії виконання зобов’язання

Поняття гарантій виконання зобов’язання. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання. Роль гарантій виконання зобов’язань. Два підходи до забезпечення виконання зобов’язань. Повна влада над членами сім’ї боржника. Особиста відповідальність за зобов’язанням. Особисті та реальні гарантії зобов’язань. Гарант. Застава.

Особисті гарантії (поручительство). Adpromissio — додаткова стипуляція третьої особи. Різновиди стипуляції: sponsio (від spondeo — урочисто обіцяю), fidepromissio (від fidepromitto — обіцяю по совісті) та fideiussio (від fideiubeo — ручаюсь). Стипуляція для римських громадян. Стипуляція для перегринів. Предмет стипуляції. Розмір відповідальності поручителя. Права декількох гарантів.

Реальні гарантії виконання зобов’язання. Найстаріший вид застави — nexi datio. Фідуціарні угоди з боржником (fiducia cum creditore). Скасування nexi datio. Pignus (ручний заклад). Іпотека (hypotheca).

Тема 14. Припинення зобов’язання

Виконання (solutio). Заміна виконання (datio in solutum). Спірність думок щодо заміни виконання. Значення заміни виконання за Юстиніана.

Прощення боргу. Причини прощення боргу. Дві форми прощення боргу: pactum de non petendo та transactio. Відмова від стяг­нення за зобов’язанням без будь-яких додаткових умов. Домовленість сторін про різноманітні взаємні поступки. Мирова угода.

Зарахування (compensatio). Скасування практики судового визначення зарахування. Обов’язок судді вчинити зарахування. Зарахування вимог різного роду. Здійснення оцінки вимог для визначення суми зарахування.

Конкуренція підстав (concursus causarum). Отримання кредитором належного йому з боржника від третьої особи не безоплатно. Aestimatio (виплата вартісного еквівалента майна).

Злиття зобов’язань (confusio). Випадки, коли одна особа за одним зобов’язанням є водночас і кредитором, і боржником. Юридичні наслідки злиття.

Новація (novatio). Реквізити новації. Заміна будь-якого еле- мента в попередньому зобов’язанні (aliquid novi). Намір здійснити новацію (animus novandi).

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ОКРЕМІ ВИДИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Тема 15. Зобов’язання з договору. класифікація договорів

Поняття договору за римським правом. Сторони в договорі (контрагенти). Предмет договору. Види договорів. Контракти. Система контрактів. Угоди, що не були контрактами. Забезпечення контрактів судовим захистом. Пакти. Укладення пакту. Звільнення від відповідальності за невиконання пакту. Види контрактів. Вербальні. Літеральні. Консенсуальні. Реальні.

Групи контрактів. Безіменні контракти. Договори суворого права. Договори доброї совісті. Односторонні та двосторонні договори. Платні та безоплатні договори.

Умови чинності договорів. Законність. Волевиявлення сторін. Наявність правоздатності та дієздатності у сторін. Дотримання форми волевиявлення. Визначення предмета договору. Реальне виконання дій, що становлять предмет договору.

Воля та її вираз. Конклюдентні дії. Відповідність зовнішнього виразу волі внутрішньому наміру сторін. Помилка (error) стосовно характеру договору (error in negotio) та стосовно сторони договору (error in persona). Помилка в предметі договору (error in corpore). Помилка в мотиві. Обман (dolus). Примус.

Зміст договору. Dare, facere, praestare. Умови договору. Істотні, звичайні, випадкові умови. Термін (dies). Види термінів: термін, з якого починає діяти договір (dies a quo), і термін, настання якого припиняло дію договору (dies ad quem).

Умови договору. Відкладальні та скасувальні умови. Мета укладання договору (кауза).

Укладення договору. Оферта. Акцепт. Особиста присутність сторін. Укладення через представника.

Тема 16. Пакти

Поняття та види пактів. Пакти, як неформальні договори. Захист у преторському едикті.

Негативна форма захисту (тільки відповідачу). «Голі пакти» (pacta nuda). Pacta vestita («одягнені пакти»). Pacta adiecta — пакти, приєднані до договору, що захищався позовом. Порушення приєднаних пактів. Приєднання додаткового пакту. Випадки захисту додаткового пакту.

Pacta praetoria — пакти, що отримали захист від претора. Підтвердження боргу (constitutum debiti). Зміна договору при укладенні constitutum debiti. Три категорії пактів (receptum). Угода з третейським суддею. Угода із власником корабля, готелю, постоялого двору про зберігання речей подорожнього. Угода з банкіром про сплату третій особі певної суми.

Pacta legitima — пакти, що отримали імператорський захист закріпленням в імператорських законах. Неформальна угода про дарування (pactum donationis). Угода осіб, між якими є спір відносно права (compromissum).

Тема 17. Зобов’язання нібито з контракту

Поняття та види зобов’язань нібито з контракту (quasi ex cont­ractu). Відсутність договору між сторонами. Суть зобов’язання.

Ведення чужих справ без доручення (negotiorum gestio). Gestor. Dominus. Позови на випадок ведення чужих справ. Елементи зобов’язання. Ведення чужих справ. Відсутність зобов’я­зання гестора перед хазяїном справи. Ведення справ за рахунок хазяїна справи. Зобов’язання сторін. Дбайливе ставлення до чужої справи. Обов’язок прозвітувати за виконану справу. Відповідальність гестора за казус.

Зобов’язання з безпідставного збагачення. Загальні підстави збагачення. Позов для витребування безпідставного збагачення. Кондикційний позов (condictio). Види кондикційних позовів. Позов про повернення певної грошової суми. Позов про повернення певної речі. Позов про повернення іншого збагачення. Основні категорії зобов’язань із безпідставного збагачення. Позов про повернення неналежно сплаченого. Позов про повернення отриманого з певною метою, якщо вона не досягнута. Позов про повернення отриманого внаслідок крадіжки.

Тема 18. Зобов’язання з деліктів та нібито з деліктів

Поняття приватного делікту. Відмінність приватного делікту від злочину. Система деліктних зобов’язань. Суб’єктивна вина, як необхідна умова для визнання приватного делікту. Структура приватного делікту. Об’єктивна шкода, заподіяна протизаконною дією однієї особи іншій. Вина особи, що здійснила протизаконну дію. Визнання протизаконної дії деліктом. Особливості приватних деліктів.

Види деліктів. Iniuria: два значення цього терміна. Особиста образа, її види. Пошкодження кінцівок людського тіла. Пошкодження внутрішніх кісток. Інші особисті образи. Furtum (крадіжка). Крадіжка користування річчю. Крадіжка володіння. Покарання злодія в стародавньому праві. Damnum iniuria datum (неправомірне пошкодження або знищення чужих речей). Закон Аквілія.

Зобов’язання нібито з деліктів (quasi ex delicto). Квазіделікти, як зобов’язання за неправомірне заподіяння майнової шкоди. Види зобов’язань нібито з деліктів.

ЧАСТИНА П’ЯТА СПАДКОВЕ ПРАВО

Тема 19. Поняття та види спадкоємства

Загальні положення про спадкоємство. Поняття спадкоємства. Види спадкоємства. Характерні особливості римського спадкового права. Стадії процесу спадкоємства. Відкриття спадщини. Вступ у спадщину.

Спадкування за заповітом. Заповіт. Структура заповіту. Призначення спадкоємця. Відкази (легати). Заповіт, як одностороння угода. Умови дійсності заповіту. Здатність укладати заповіт. Фор­ма заповіту. Персональне призначення спадкоємця. Підпризначення спадкоємця. Заповідальне покладання. Обов’язкова частка ближчих родичів.

Спадкування за законом. Реформування порядку спадкоємства в новелах Юстиніана. Класи спадкоємців. Спадкова трансмісія. Черги спадкування.

Тема 20. Прийняття спадщини. легати та фідеікоміси

Прийняття спадщини та його наслідки. Виморочна спадщина. Спадщина, «що лежить». Вступ у спадщину. Отримання прав та обов’язків при вступі у спадщину. Відповідальність по боргах у розмірі спадщини. Пільга відокремлення. Погашення взаємних зобов’язань при прийнятті спадщини.

Поняття та види легатів (legata). Сингулярний характер правонаступництва легатарія. Види легатів: per vindicationem, per damnationem.

Порядок отримання легатів. Умови, що враховувалися при отриманні легатів. Dies legati cedens. Dies legati veniens. Порядок обмеження легатів. Обмеження легатів більше 1000 асів. Закон Фальцидія. Quarta Falcidia.

Фідеікоміси (fideicomissa). Позовний захист фідеікомісів у рес- публіканський період. Невід’ємне право спадкоємця на чверть спадщини.

Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ
<< | >>
Источник: Агафонов С.А.. Римське право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни.— К.: КНЕУ,2005.— 143 с.. 2005

Еще по теме ТИПОВА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ:

  1. 1.2. Еволюція національного законодавства про надання послуг у сфері освіти в контексті європейського вибору
  2. 2.3. Майнова та фінансова основи діяльності суб’єктів, що надають послуги у сфері освіти
  3. 3.3. Правова регламентація надання інших послуг у сфері освіти
  4. Система навчального курсу, його програмне забезпечення
  5. Китайська держава
  6. Американська та британська історіографія проблеми
  7. «Перебудова» у контексті реформування системи управління
  8. Перебудова як невдала спроба вдосконалення державної машини
  9. 1.2. ДЖЕРЕЛА ГЕОЛОГІЧНОГО ПРАВА
  10. Інформаційні системи підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України
  11. § 4. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у галузі інформаційних технологій. Криміналістична характеристика особи комп'ютерного злочинця
  12. ТИПОВА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
  13. Ґенеза правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі
  14. ВСТУП
  15. Правові основи і гарантій інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні
  16. Плагіат у науковій сфері
  17. Поняття та зміст кадрового забезпечення діяльності місцевих судів
  18. Міжнародно-правове регулювання стандартів спрощення й гармонізації митних процедур на універсальному рівні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -