§ 1. Порядок встановлення та обчислення процесуальних строків
Порядок встановлення та обчислення процесуальних строків, а також процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені ГПК. Дотримання яких є обов’язком господарського суду, учасників судового процесу, будь-яких інших осіб, на яких судом покладено виконання процесуальних дій.
Під процесуальним строком розуміється встановлений законом або призначений судовим органом (суддею) та обчислюваний роками, місяцями або днями проміжок часу чи момент у часі, який визначається точною календарною датою чи вказівкою на подію, яка неминуче має настати, протягом якого чи до якого судовий орган (суддя) або інші учасники судового процесу вправі або зобов’язані вчинити певну процесуальну дію або сукупність таких дій. 1
Господарським судом установлюється строк у таких випадках:
♦ частина перша ст. 43-5 - суддя встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у ст. 43 - 3 ГПК, або не оплачено судовим збором, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків;
♦ ст. 69 - спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.
Крім того, в ГПК щодо вчинення певних дій встановлені такі строки:
♦ частина перша ст. 7 - претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії; в тих випадках, коли обов’язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов’язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців;
♦ частина друга ст.
11 - підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції;♦ частина перша ст. 17 - якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою
Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України/ За ред. Притики Ю.Д. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - С.272.
підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи;
♦ частина п’ята ст. 20 - питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови - головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід;
♦ частина перша ст. 43 - заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб;
♦ частина третя ст. 43-3 - заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом 5 днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів;
♦ частина перша ст. 43-7 - на ухвалу про вжиття запобіжних заходів, винесену за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої вжито запобіжні заходи, остання протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали може подати заяву про її скасування;
♦ частина третя ст. 43-7 - заява про скасування вжиття запобіжних заходів розглядається протягом трьох днів господарським судом, який виніс ухвалу про їх вжиття;
♦ частина друга ст. 62 - про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше 3 днів з дня надходження заяви;
♦ частина друга ст.
63 - суддя повертає позовну заяву не пізніше 3 днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу;♦ частина перша ст. 64 - суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні;
♦ частина перша ст. 69 - спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви;
♦ частина друга ст. 69 - спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви;
♦ частина четверта ст. 81-1 - протокол у триденний строк підписують суддя (суддя - головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання;
♦ частина п’ята ст. 81-1 - сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п’яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи;
♦ частина шоста ст. 81-1 - господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п’яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх;
♦ частина четверта ст. 85 - повне рішення повинно бути складено у строк не більше п’яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення;
♦ ст. 87 - повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді;
♦ частина перша ст.
93 - апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК;♦ частина дуга ст. 93 - відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом 5 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом;
♦ частина третя статті 91 - місцевий господарський суд у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду;
♦ ст. 102 - апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію;
♦ частина третя ст. 105 - постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття;
♦ частина четверта ст. 105 - постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в триденний строк з дня її прийняття;
♦ частина друга ст. 109 - місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов’язаний надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України невідкладно;
♦ ст. 110 - касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарською суду законної сили;
♦ ст. 111-8 - касаційна скарга розглядається у місячний строк з дня надходження справи разом із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України;
♦ частина третя ст. 111-11 - постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття;
♦ частина четверта ст. 111-11 - постанова касаційної інстанції надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття;
♦ частина перша ст. 113 - судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора не пізніше одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
♦ частина третя ст.
114 - заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження;♦ частина шоста ст. 114 - рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п’ятиденний строк з дня їх прийняття;
♦ частина третя ст. 117 - господарський суд розглядає заяву стягувача або боржника про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі, чи визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу;
♦ частина п’ята ст. 117 - ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви стягувача або боржника про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі, чи визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом надсилається стягувачеві і боржнику у п’ятиденний строк з дня її винесення;
♦ частина перша ст. 121 - при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за заявою прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання;
♦ частина перша ст. 121-2 - скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
У тих випадках, як зазначено в ст. 50 ГПК, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Мається на увазі, що процесуальні строки можуть встановлюватися й іншими законодавчими актами. Наприклад, в ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року зазначено, що протягом п’яти днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду, в якій зазначаються час та місце проведення судового засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазначеним у заяві. Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду.
Питання щодо розумності строку розгляду справи розглядається у листі Верховного Суду України «Щодо розумних строків розгляду справ» № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., де зазначається, що у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
З приводу строків розгляду справ, в пункті 70 рішення Європейського суду зазначено, що затягування відбувається значною мірою внаслідок скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд. Євросуд зауважив, що, хоча він не уповноважений оцінювати якість судочинства в державах-відповідачах, він вважає, що, оскільки направлення справ на новий розгляд зазвичай є наслідком помилок судів нижчих ланок, неодноразове направлення справи на новий розгляд у межах одного провадження виявляє серйозний недолік у судовій системі.
Еще по теме § 1. Порядок встановлення та обчислення процесуальних строків:
- § 2. Обчислення процесуальних строків
- Обчислення, перебіг та закінчення процесуальних строків.
- Обчислення, зупинення та поновлення процесуальних строків
- § 1. Поняття, види та правила обчислення процесуальних строків
- § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- Питання 49. Поняття процесуальних строків у кримінальному провадженні та їх обчислення
- Стаття 68. Обчислення процесуальних строків
- 34. Процесуальні строки (поняття, види і значення). Строки розгляду цивільних справ. Обчислення, зупинення, продовження та поновлення процесуальних строків. Наслідки пропуску процесуальнихстроків.
- Стаття 73. Обчислення строків покарання
- § 1. Поняття і обчислення строків
- Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості