<<
>>

Судовий розгляд справи

Участь у справі заінтересованих осіб визначається необхідністю захисту власних інтересів і можливістю заявляти в разі потреби про порушення суб’єктивних прав при встановленні заявником юридичного факту.

Заінтересовані особи можуть володіти певними відомостями про місце перебування громадянина і в разі їх залучення до участі у справі можуть повідомити суду, що, безумовно, має позитивно вплинути на об’єктивність розгляду справи. Дані особи, які мають відомості про місцезнаходження громадянина, не можуть залучатися до участі в процесі як свідки, якщо у них є заінтересованість у результатах розгляду справи. Наприклад, один із спадкоємців - син від другого шлюбу звертається за оголошенням померлим його батька, місце перебування якого йому не відоме понад 5 років. Оголошення особи померлою буде підставою для відкриття спадщини, тому заінтересованою особою у цій справі можуть бути інші спадкоємці за законом, зокрема син батька від першого шлюбу.

Умови заінтересованості в результатах розгляду справи та мета встановлюваного факту визначають і коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі. Так, у разі набран-

ня рішенням у справі про оголошення громадянина померлим законної сили можуть припинятися шлюбні правовідносини, виникати спадкові правовідносини і водночас у цивільних правовідносинах, у яких брав участь безвісно відсутній громадянин, мають наставати зміни у суб’єктному складі, які зумовлюються умовами правонаступництва. Це положення визначає необхідність захисту інтересів громадян та організацій, які мали цивільні, адміністративні, трудові (коли громадянин працював за сумісництвом) правовідносини із громадянином, що визнається безвісно відсутнім або оголошується померлим. Ці правовідносини визначають можливість існування у заінтересованих осіб відомостей про місце перебування громадянина.

Деякі автори відносять ці справи до позовного провадження7.

З їх думкою погодитись важко. У таких справах немає сторін з протилежними юридичними інтересами, оскільки в результаті з’явлення громадянина під час провадження справи до ухвалення судового рішення виникає не спір про право, а справа взагалі втрачає спірний характер і провадження у ній має бути закрите. Стаття 205 ЦПК не передбачає такої підстави для закриття провадження у справі.

Рішення суду

У резолютивній частині рішення, крім відомостей про особу громадянина, встановлених судом обставин його зникнення слід обов’язково зазначати початок безвісної відсутності або день смерті громадянина, оголошеного померлим, які визначаються за правилами статей 43 і 46 ЦК.

Рішення суду, що набрало законної сили, надсилається РАЦСу для реєстрації смерті громадянина, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Судовий розгляд справи:

  1. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справа до судового розгляду)
  2. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу. Разом з тим, згідно зп.2ч.1 ст. 311 ЦПК судове рішення під лягає обов'язково му скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу. Як бути, коли судове рішення взагалі не підписано суддею та чи є це безумовною підставою для скасування судового рішення?
  3. Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
  4. Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПКрішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу. Така ж процедура діє і в суді апеляційної інстанції (ст. 313 ЦПК). Разом з тим, згідно зп.2 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справи. Як бути, коли судове рішення взагалі не під
  5. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  6. Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
  7. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  8. § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
  9. 5. Підготовка справ до судового розгляду
  10. Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -