Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою
Подання заяви, підсудність
Виникнення справ про визнання громадян безвісно відсутніми або оголошення їх померлими зумовлені необхідністю захисту майнових прав громадян, справи про правовий статус яких розглядаються судом, захистом інтересів осіб, які мають певні правовідносини з особою, тривала відсутність якої позбавляє їх можливості користуватись своїми правами.
Наприклад, відсутність одного з подружжя позбавляє можливості другого вступати до нового шлюбу, користуватись самостійно спільно набутим майном, звертатись до державних установ у разі потреби за матеріальною допомогою на неповнолітніх дітей.Статтею 43 ЦК передбачено, коли протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування, така особа може бути визнана судом безвісно відсутньою. За відсутності у місці постійного проживання фізичної особи відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом б місяців, така особа може бути оголошена померлою. Військовослужбовець або інша особа, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями, можуть бути оголошені померлими не раніше, ніж після спливу 2 років з дня закінчення воєнних дій (ст. 46 ЦК). З урахуванням конкретних обставин суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Для здійснення процедури по оголошенню громадянина померлим або визнання його безвісно відсутнім законодавством передбачається спеціальний судовий порядок встановлення таких фактів у порядку окремого провадження.
У разі тривалої відсутності фізичної особи за постійним місцем проживання та за відсутності відомостей про місце його перебування, а також залежно від строку такої відсутності, заінтересовані юридичні або фізичні особи можуть у порядку статей 43, 46 ЦК, статей 3, 4, 246 ЦПК звернутись до суду із заявою про визнання громадянина безвісно відсутнім або про оголошення його померлим.
Заява у таких справах має подаватись до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Заява може подаватися й юридичною особою, тому застосовуються правила ст. 109 ЦПК, тобто заява буде подаватися за місцезнаходженням юридичної особи.
Зміст заяви
Заява у даній категорії справ має відповідати спеціальним вимогам, передбаченим ст. 247 ЦПК.
У ній зазначається:
1) мета, для якої необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою;
2) обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи; або
3) обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти; або
4) обставини, що дають підставу припустити її загибель від певного нещасного випадку.
Ці відомості дозволяють визначити:
1) право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії;
2) коло заінтересованих осіб;
3) необхідні докази у справі.
Особи, які можуть бути заявниками
Заявниками у цих справах можуть бути: фізичні особи, яким встановлення цих фактів необхідне для здійснення суб’єктивних прав або охоронюваних законом інтересів; органи опіки та піклування - при вирішенні питань про вжиття заходів до охорони майна безвісно відсутнього; прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування в разі необхідності захисту прав неповнолітніх дітей (ст. 45 ЦПК) тощо.
Підготовка справи до судового розгляду
Заявник у заяві має викласти підстави вимоги, тобто обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, повинен підтвердити їх доказами. Якщо ж такі докази не будуть подані, то суд не може повернути йому заяву на тій підставі, що вона не відповідає вимогам закону (як це передбачено у ст, 121 ЦПК), а повинен посприяти особі у витребуванні таких доказів шляхом встановлення кола осіб, які можуть дати свідчення про відсутнього чи зробити запити у вказані в ст.248 ЦПК органи з метою отримання інформації, яка дозволить суду ухвалити рішення у справі.
Суд може зробити повідомлення в засобах масової інформації (газета «Урядовий кур'єр») про розгляд справи про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Суд вирішує, яких свідків йому потрібно допитувати.