Судове слідство

1.

2. Початок розгляду справи по суті (cm. 173 ЦПК).

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог. Доповідь повинна бути лаконічною, тезисною, тобто акцент повинен робитися на руху справи та на обставинах, які мають суттєве значення для швидкого і правильного розгляду та вирішення справи.

При поверненні справи до суду першої інстанції на новий розгляд суддя має звернути увагу на окремі ухвали суду першої інстанції, постановлені у порядку ст. 320 ЦПК.

Суд також повинен з’ясовувати, чи не відмовляються особи від визнання обставин, які мали місце на стадії попереднього судового засідання (ст. 178 ЦПК). Оскільки у ч. 1 ст. 178 ЦІІК йдеться про те, що відмова від визнання в попередньому судовому засіданні обставин приймається судом (під час судового розгляду. - С.Ф.), якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.

Досить важливими для цієї стадії процесу є дії судді щодо з’ясування обставин чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. Головуючий повинен роз’яснити наслідки вчинюваних процесуальних дій, які передбачені законом.

3. Заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі (ст. 176 ЦПК).

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі.

Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.

Якщо у справі заявлено кілька вимог, суд може зобов’язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання один одному. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

4. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів (cm. 177 ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Про зміну порядку дослідження доказів суд постановлює ухвалу.

5. Допит свідків (статті 180-183 ЦПК).

Кожний свідок допитується окремо. Це положення закону гарантує достовірність надання свідком своїх показань, він не залежить від тиску на нього інших осіб. Фактично такі показання є «чистими», тобто допит свідка окремо від інших, ще не допитаних свідків, перешкоджає можливим змінам його показань.

Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи, тому ст. 165 ЦПК передбачається видалення свідків із залу судового засідання у відведені для цього приміщення. Таке видалення свідків має місце до оголошення складу суду та роз’яснення права відводу (ст. 166 ЦПК).

Суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги, текст якої підписується свідком, текст та розписка приєднуються до справи.

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що особисто йому відомо у справі. Тобто показання свідка мають вільний характер, оскільки свідок повідомляє обставини, які йому відомі. Якщо ж свідок посилатиметься на те, що обставини йому стали відомі не з першоджерела, головуючий повинен встановити джерело, звідки свідку відомі обставини, які він повідомляє суду. Після вільної розповіді свідка про відомі йому обставини першою ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

Суд має право з’ясовувати суть відповіді свідка на запитання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити запитання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. З метою уточнення, роз’яснення свідком своєї відповіді суддя може ставити йому запитання у будь-який момент його допиту.

Головуючий також має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати запитання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь та гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Щодо допиту свідка за його власною заявою, то така процесуальна дія викликає сумнів. Оскільки таку заяву слід розцінювати як клопотання, але свідки не належать до осіб, які беруть участь у справі, тому не можуть заявляти клопотання. На нашу думку, про повторний допит свідка може клопотати особа, за заявою якої цей свідок був запрошений до суду. Доцільність повторного допиту свідка може бути зумовлена неповнотою показань, суперечністю, невідповідністю свідчень іншим доказам у справі. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

Суд може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Такий допит за ЩІК 1963 р. називався перехресним. Про такий допит можуть клопотати особи, які беруть участь у справі.

Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам’яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Допит малолітніх і неповнолітніх свідків (ст.182 ЦПК) проводиться в присутності педагога або батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і дає можливість ставити йому запитання.

Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені та досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

5. Дослідження письмових доказів (cm. 185 ЦПК f.

Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції (ст. 186 ЦПК).

6. Дослідження речових доказів (cm 187 ЦПК)9.

7. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження (ст. 188 ЦПК).

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила ЦПК щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині у разі потреби.

Якщо надійшла заява про їх фальшивість або треба з’ясувати відомості, які містяться у матеріалах звуко- і відеозапису, суд може залучити спеціаліста або призначити експертизу.

8. Дослідження висновку експерта (cm. 189 ЦПК

9. Консультації та роз’яснення спеціаліста (cm, 190 ЦПК).

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями (висновками) спеціалістів.

Йому можуть бути поставлені запитання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз’яснень. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить запитання спеціалістові позивач і (або) його представник. Суд має право з’ясовувати суть відповіді спеціаліста на запитання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити запитання спеціалісту після закінчення його опитування особами, які беруть участь у справі.

Викладені письмово і підписані спеціалістом роз’яснення приєднуються до справи.

10. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами (cm. 192 ЦПК).

Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.

У зв’язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити запитання іншим учасникам цивільного процесу.

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд пос- тановлює ухвалу про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

6.1.3.