<<
>>

§ 3. Судовий наказ як форма судового рішення

Судовий наказ як заключний акт у цивільній справі відповідно до законодавства є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог у порядку наказного проваджен­ня (ч.

1 ст. 95 ЦПК).

У процесуальній літературі ведуться дискусії щодо кваліфікації судового наказу як особливої форми судового рішення і про статус судового наказу як акта правосуддя. Так, С. В. Щербак відмічає, що з таким законодавчим визначенням не можна погодитись, оскільки поняття «судовий наказ» і «судове рішення» не збігаються, мають різний зміст і різне значення. Автор також зазначає: судовий наказ є судовою постановою, що видається суддею одноособово . Н. І. Маслєннікова висловила думку, що судовий наказ не слід змішувати з такими по­становами суду першої інстанції, як рішення і ухвали, які виносяться в результаті вирішення по суті матеріально-правових вимог та про­цесуальних питань. Він виноситься судом поза межами тих процесу­альних проваджень, які передбачають дотримання загального регла­менту судового захисту, він є лише швидким засобом приведення в дію

1 Фурса, С. Я. Цивільний процес України: проблеми і перспективи [Текст]: наук.- практ. посіб. / С. Я. Фурса, С. В. Щербак, О. І. Євтушенко. - К. : Вид. Фурса С. Я. : КНТ,2006.-С. 94-95.

державного примусу і в точному розумінні не є правозастосовчим актом .

Г. А. Жилін, навпаки, зазначає, що за своєю цільовою спрямованіс­тю та основними властивостями судовий наказ по суті не відрізняєть­ся від рішення, і підкреслює, що позиція Н. І. Маслєннікової суттєво принижує значення судового наказу як акта правосуддя, який забез­печує ефективний захист прав громадян та організацій. Дійсно, про­довжує автор, постанова про видачу судового наказу виноситься у спро­щеному порядку без проведення судового розгляду, але це не означає, що при цьому взагалі відсутнє встановлення та дослідження фактичних обставин, наявність яких необхідна для застосування відповідних про­цесуальних та матеріальних норм .

Схожу позицію висловив В. М. Жуйков, який зазначає, що за своєю суттю та призначенням су­довий наказ є не тільки правозастосовчим актом і актом правосуддя, „ . . з

а и різновидом судового рішення в його узагальненому розумінні .

Треба погодитись із думкою авторів, які вважають, що судовий на­каз не можна змішувати ні з рішенням, ні з ухвалою суду, оскільки він є все ж таки самостійним актом суду. Інша справа, що за своєю сутніс­тю судовий наказ не є актом правосуддя.

Н. О. Громошина правильно звертає увагу, що прирівнювати, ото­тожнювати судовий наказ та рішення означає не помічати очевидних

4

і принципових відмінностей між цими судовими актами . До такого висновку приводить і аналіз окремих статей ЦПК. По-перше, у ст. 208 ЦПК визначено тільки два види судових рішень — рішення та ухвали, про судовий наказ зовсім не йдеться, хоча в ч. 1 ст. 95 ЦПК законода­вець і кваліфікує судовий наказ як особливу форму судового рішення. По-друге, ч. 2 ст. 103 ЦПК встановлює, що судовий наказ має відпо­відати вимогам, що пред'являються до виконавчого документа, вста­новленим Законом України «Про виконавче провадження».

За своїм значенням, юридичною силою, наслідками судовий наказ має певні формальні тотожні ознаки із рішенням суду:

1 Гражданский процесе [Текст] / под ред. В. В. Яркова. - М. : БЕК, 1999. - С. 131.

2

Жилин, Г. А. Суд первой инстанции в гражданском процессе [Текст]: учеб.-практ.

пособие / Г. А. Жилин. - М. : Юайт-М, 2001. - С. 138-139, 144.

3

Жуйков, В. М. О новеллах в гражданском процессуальном праве (комментарии российского законодательства) [Текст] / В. М. Жуйков. - М, 1996. - С. 27.

4

Громошина, Н. А. Является ли предпосылкой права на предъявление иска отсут­ствие судебного приказа по тождественному спору? [Текст] / Н. А. Громошина // Иск в гражданском и арбитражном процессах / Ин-т государства и права Рос. акад. наук. Труды № 1 / 2006. - С. 30-38.

1) судовий наказ — акт, винесений органом судової влади, в якому відбиваються його владні повноваження;

2) судовий наказ — акт захисту цивільних прав;

3) судовий наказ — процесуальний документ, оскільки чинне за­конодавство передбачає вимоги до його процесуально-документального оформлення;

4) судовий наказ — є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, ор­ганізацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Разом з тим існують відмінності між рішенням і судовим наказом. Так, рішення може бути постановлено за будь-якими заявленими пра­вовими вимогами, а в наказному проваджені судом вирішується лише визначене коло вимог, які передбачені законом. Рішення ґрунтується на доказах, наданих сторонами, які досліджувалися в судовому засі­данні. На відміну від цього судовий наказ ґрунтується на наданих за­явником документах, які не оспорюються боржником при розгляді справи. У рішенні суду обов'язково вказуються обставини, що були встановлені судом і які стали підставою для його прийняття, а судовий наказ не містить мотивів суду, в ньому тільки вказується закон, на під­ставі якого боржник зобов'язаний здійснити певні дії. У судовому наказі, на відміну від судового рішення, яке виноситься в позовному провадженні, є лише вступна і резолютивна частини, а описова та мотивувальна частини відсутні. Будь-яке рішення може бути оскарже­не в апеляційному порядку на підставах, передбачених законом. Судо­вий наказ може бути скасований за заявою боржника судом першої інстанції, і тоді справа надалі буде розглядатися в порядку позовного провадження. В окремих випадках судовий наказ може бути оскарже­ний в апеляційному порядку.

Закон досить ретельно регламентує зміст судового наказу (ст. 103 ЦПК). У ньому зазначаються: дата видачі наказу; найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; ім'я (наймену­вання) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходжен­ня; посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в уста­нові банку, з якого повинні бути стягнені грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь із боржника; відомості про по­рядок та строки подання заяви про скасування судового наказу. Судовий

наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановле- ним Законом України «Про виконавче провадження», та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судо­вого наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу в день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачеві після набрання ним законної сили.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 3. Судовий наказ як форма судового рішення:

  1. 12. СТАДІЇ ТА ФОРМИ ЛЕГІСАКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ.
  2. 9.2. Порядок подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення
  3. 10.1. Загальна характеристика інституту виконання судових рішень
  4. 10.4. Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови
  5. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
  6. 2. Звернення судового рішення до виконання
  7. Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
  8. § 1. Поняття і види судових рішень
  9. § 2. Природа наказного провадження
  10. § 3. Судовий наказ як форма судового рішення
  11. § 1. Виконання судових рішень як частина цивільного процесу
  12. Підстави виконання судових рішень та актів інших органів. Виконавчі документи
  13. Для чого у ЦПК введено новий вид провадження -наказне провадження?
  14. Поняття та види судових рішень
  15. 3. Р.В. Ігонін. Реформування органів примусового виконання судових рішень // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право), 3(50) 2010, - С. 142149.
  16. 39. Поняття та особливості наказного провадження. Справи наказного провадження. Процесуальний порядок їх розгляду, видачі і скасування судового наказу.
  17. 59. Поняття та види судових рішень. Відмінність судового рішення від судової ухвали.
  18. 90. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
  19. Підстави та порядок перегляду адміністративних судових рішень за винятковими і нововиявленими обставинами
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -