Стаття 391. Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання

1. Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

1. Коментована стаття встановлює строки пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання.

Дана стаття містить ряд положень, що потребують конкретизації. Суди України розглядають питання щодо визнання рішень іноземних судів, а тому вони й надають цим рішенням законної сили на території України; державна виконавча служба займається виконанням рішення, але лише після його визнання. При цьому строк розгляду питання про визнання рішення може бути тривалим, виконання рішення могло відбуватися з певними ускладненнями спочатку в іншій країні і лише потім потрапити до України, тому такий час має вважатись об’єктивною підставою для поновлення строку виконання рішення. У такій ситуації має окремо регламентуватися строк звернення до суду за визнанням рішення, а також маж конкретизуватися поняття “законна сила рішення”, оскільки державний виконавець може рахувати строк набрання рішенням законної сили з того моменту, коли уповноважений суд України визнає його і останнє рішення не буде оскарженим[127].

Таким чином, видається дана стаття мала б говорити про строк звернення до суду за визнанням рішення, а не про строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання. Рішення іноземного суду має спочатку бути визнане в Україні і вже після отримання дозволу на примусове виконання такого рішення воно може бути пред’явлене до примусового виконання.