Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції

1. У рішенні суду касаційної інстанції зазначаються:

1) час і місце його ухвалення;

2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;

6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;

7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судове рішення і ухвалив нове;

8) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду;

9) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими суд керувався;

10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

1. Коментована стаття встановлює вимоги до рішення суду касаційної інстанції. Рішення складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення.

- вимоги до вступної та описової частини рішення аналогічні вимогам, які ставляться до вступної та описової частини ухвали суду касаційної інстанції (див. коментар до ст. 345 ЦПК);

- у мотивувальній частині зазначаються мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення. Рішення суду має значення не лише для конкретної справи, а й для усіх інших аналогічних справ, у зв‘язку з тим, що воно ухвалюється судом касаційної інстанції. Тому мотивувальна частина рішення повинна бути докладною та не допускати подвійного тлумачення.

- у резолютивній частині викладається висновок суду про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково, строк та порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження, а також розподіл судових витрат.