Верховний Суд
Місце Верховного Суду в системі судоустрою України закріплене на конституційному рівні: «Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України» (ч. 2 ст. 125 Конституції України).
Зміст «найвищості» розкрито в ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», причому вона є характерна не лише для судових, а й для несудових повноважень Верховного Суду.«Найвищий» означає, по-перше, що:
1) Верховний Суд очолює систему судоустрою України;
2) він забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
3) він має такі повноваження, які не збігаються за змістом та обсягом із повноваженнями вищих спеціалізованих судів, що очолюють підсистеми спеціалізованої юрисдикції.
Стаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплює перелік повноважень, націлених на реалізацію вказаного призначення, а також інших завдань, що стоять перед Верховним Судом. Усі повноваження можна класифікувати за декількома групами: першу групу утворюють судові повноваження; другу - повноваження, націлені на реалізацію принципу верховенства права у правозастосовній діяльності судів; повноваження третьої групи мають політичне забарвлення, оскільки визначають місце Верховного Суду в механізмі стримувань і противаг гілок державної влади - виключні або посвідчувальні; до четвертої групи належать представницькі повноваження.
1. Судові повноваження. Судові повноваження Верховного Суду реалізуються шляхом здійснення правосуддя. Причому зміст правосудних повноважень цілком визначений місцем Верховного Суду в судовій системі. Цей Суд здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним законом.
2. Повноваження щодо забезпечення дії принципу верховенства права у правозастосовній діяльності судів визначені на конституційному рівні.
Основний Закон надає Верховному Суду право звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України (п. 5 ст. 36 Закону).Це повноваження Верховного Суду випливає з наступного. Так, Конституція України проголошує визнання й дію в Україні принципу верховенства права, зміст якого полягає у визнанні людини найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Перелік прав і свобод людини, який не є вичерпним, закріплений Конституцією, яка має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй. При здійсненні судочинства суди вирішують справи на підставі Конституції України, міжнародних актів і міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства та законів.
Також, Верховний Суд надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України (п. 3 ст. 36 Закону).
3. Наступна група повноважень Верховного Суду має назву виключних або посвідчувальних. Вона має політичне забарвлення та сформульована в Законі таким чином: «Верховний Суд дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я» (п. 4 ч. 2 ст. 36 Закону).
Ці повноваження випливають із таких положень. Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Для того щоб він міг реалізовувати своє призначення, його конституційно-правовий статус складається як із норм, що гарантують йому можливість реалізовувати свої конституційні повноваження, так і з норм, що передбачають можливу відповідальність глави держави.
До перших належить право недоторканності на час виконання своїх повноважень (ст. 105 Основного Закону). До других належить процедура дострокового припинення повноважень Президента України у разі... «2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я, 3) усунення з поста в порядку імпічменту» (п. 2 ч. 2 ст. 108 Конституції України). Деталі цієї процедури визначаються Регламентом Верховного Суду[129].На Верховний Суд як незалежний, неупереджений, неполітизований, а отже, й об’єктивний колегіальний орган, який складається з найдосвідченіших професіоналів, покладено обов’язок дати висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, а також чи дійсно неможливе виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я. За роки незалежності України вищевказані процедури не застосовувалися.
4. Аналітичні повноваження Верховний Суд України здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики (п. 2 ст. 36 Закону).
5. Правозабезпечувальні повноваження забезпечує однакове
застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (п. 6 ст. 36 Закону).
6. Представницька функція Верховного Суду полягає в тому, що, уособлюючи систему судів загальної юрисдикції, він приймає представників вищих судових установ інших держав, організовує міжнародні семінари, зустрічі. Посадові особи цього Суду беруть участь в аналогічних заходах за кордоном. Така ж представницька роль Верховного Суду і на внутрішньодержавному рівні, при взаємодії з іншими гілками влади.
До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот.
У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
2) Касаційний адміністративний суд;
3) Касаційний господарський суд;
4) Касаційний кримінальний суд;
5) Касаційний цивільний суд.
У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
У Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо:
1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
2) захисту соціальних прав;
3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
У Касаційному господарському суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про):
1) банкрутство;
2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 -3 цієї частини, щонайменше десять років.
Суддя Верховного Суду:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження, визначені законом.
Верховний Суд очолює Голова Верховного Суду, якого обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду з числа суддів Верховного Суду в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Повноваження Голови Верховного Суду України обумовлені тим, що він, по-перше, є суддею, а по-друге, керівником установи, яка є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Його повноваження теж, як і керівників нижчих судів, можна розділити на судові, адміністративні, організаційні та представницькі.
Голова Верховного Суду відповідно до ст. 39 Закону наділений наступними повноваженнями:
1) представляє Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України у зносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду;
3) скликає Пленум Верховного Суду; вносить на розгляд Пленуму подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
4) контролює ефективність діяльності апарату Верховного Суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, вносить подання про застосування до керівника апарату суду заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
5) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Верховного Суду;
6) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Судові палати касаційного суду відповідно до ст. 44 Закону наділені повноваженнями:
1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику, здійснюють узагальнення судової практики;
3) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Судову палату очолює секретар судової палати.
Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду:
1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права;
2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;
3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом (ст.
45 Закону).Повноваження судді Верховного Суду визначені в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суддя:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження, визначені законом.
Пленум Верховного Суду - є колегіальним органом, повноваження якого визначаються ст. 46 Законом України «Про судоустрій і статус суддів». До складу Пленуму Верховного Суду входять усі судді Верховного Суду. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду:
1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду, його Першого заступника та заступників у порядку, встановленому цим Законом;
2) обирає на посаду з числа суддів Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду;
3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України про його діяльність, Секретаря Великої Палати Верховного Суду про діяльність Палати;
4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою України;
5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;
8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді та її склад;
9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу Верховного Суду;
10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;
101) з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;
102) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ;
11) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.
На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.
При Верховному Суді діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення. Порядок організації та діяльності Науково- консультативної ради Верховного Суду визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного Суду.
Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду здійснює апарат Верхового Суду (Апарат). Апарат у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», а також наказами і розпорядженнями Голови Верховного Суду, голів касаційних судів, виданими в межах їх повноважень, наказами і розпорядженнями керівника Апарату, його заступників, рішеннями Пленуму Верховного Суду (Пленум), зборів суддів касаційних судів, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами України.
До складу Апарату входять структурні підрозділи: департаменти, управління, відділи, відділи у складі управлінь, канцелярії, сектори, служби, інші структурні підрозділи, передбачені законодавством.
Окремі структурні підрозділи Апарату утворюються для вирішення питань організаційного забезпечення діяльності відповідних касаційних судів та Великої Палати (секретаріати).
Структура і штатний розпис Апарату затверджуються Пленумом за поданням Голови Верховного Суду в межах видатків на утримання Верховного Суду, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Керівництво роботою Апарату здійснює його керівник. Керівник Апарату має заступників. Заступники керівника Апарату очолюють структурні підрозділи Апарату, які здійснюють організаційне забезпечення діяльності касаційних судів.
Керівник Апарату призначається на посаду та звільняється з посади за погодженням Голови Верховного Суду Головою Державної судової адміністрації України (Голова ДСАУ)[130].
Верховний Суд має офіційний друкований орган, у якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду та інші матеріали.
2.4.
Еще по теме Верховний Суд:
- § 11 Верховный суд республики, краевой (областной) суд, суд города федерального значения, суд автономной области, суд автономного округа - их место в общегосударственной системе судов общей юрисдикции
- § 3. Верховный суд республики, краевой (областной) суд, суд города федерального значения, суд автономной области, суд автономного округа и их компетенция
- § 6. Верховний Суд України
- § 4. Верховный Суд Российской Федерации, его компетенция
- Верховный Суд Российской Федерации Решение от 18 апреля 2002 г. № ГКПИ2002-364
- Верховный Суд Российской Федерации Решение от 2 апреля 1999 г. № ГКПИ99-106
- Верховный Суд Российской Федерации Определение от 28 января 2003 г. № КАС03-06
- Верховный Суд Российской Федерации Определение от 8 сентября 1995 года
- Верховный Суд Российской Федерации І Решение от 24 сентября 1998 г. № ГКПИ98-435
- Верховный Суд Российской Федерации Определение от 25 июля 2002 г. № КАС02-373
- Содержание заявления в Верховный Суд Российской Федерации
- Верховный Суд Российской Федерации Определение от 25 июля 2002 г. № КАС02-360
- Верховный Суд Российской Федерации ! Определение от 26 июля 2001 г. № КАС01-246
- Верховный Суд Российской Федерации Определение от 28 января 2004 года
- § 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя
- Якщо апеляційний суд скасував рішення районного суду та направив справу на новий судовий розгляд, а при подачі касаційної скарги Верховний Суд України витребував справу, то який порядок направлення справи? Чи слід зупиняти провадження у справі? Хто в цьому випадку буде винним за порушення строків розгляду справи, якщо зупинити провадження у справі не можна?
- § 2. Пленум Верховного Суду України. Судові палати, Військова судова колегія Верховного Суду України. Президія Верховного Суду України