§ 2. Районний (міський) суд

Порядок формування районного (міського) суду регулюється Конституцією України, законами України «Про судоустрій України» та «Про статус суддів».

Кількість суддів у кожному районному (міському) суді визначається Президентом України за поданням Міністра юстиції України.

1 В Україні діє понад 740 районних (міських) судів. Загальна кількість суддів, що працює в цих судах, — близько 4000.

Розділ IV. Судова система

України строком на п'ять років. Якщо суддя вже працював на цій посаді, то він обирається Верховною Радою України безстрокове.

На посаду голови районного (міського) суду призначають найбільш кваліфікованого суддю, який має організаційні здібності, великий професійний досвід, користується авторитетом. Голова суду призначається Президентом України. Якщо ж до районного (міського) суду обрано лише одного суддю, він здійснює повноваження голови цього суду.

Повноваження районного (міського) суду закріплені в ст. 25 Закону «Про судоустрій України».

У випадках, передбачених законодавством України, районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про адміністративні правопорушення.

Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, кримінальних та адміністративних справ і застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у вчиненні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб, які вчинили правопорушення. Крім цього, районний (міський) суд вивчає і узагальнює судову практику, а також 'здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, за винятком справ про злочини, які підсудні вищим або військовим судам. Справи, підсудні вищим судам, перелічені у ст. 34 КПК. До них належать справи: 1) про особливо небезпечні державні злочини, наприклад, державна зрада, диверсія, посягання на життя державного діяча або представника іноземної держави тощо; 2) про інші державні злочини, наприклад, розголошення державної таємниці, бандитизм, масові безпорядки тощо; в) про навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах, про отримання хабара посадовою особою, яка займає відповідальне становище. Крім того, вищим судам підсудні всі справи про злочини, у вчиненні яких обвинувачується суддя.

Організація судових та правоохоронних органів

Районний (міський) суд розглядає в порядку цивільного судочинства всі цивільні справи. До них належать: 1) справи по спорах, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин, наприклад, житлові справи, справи про розірвання шлюбу, розділ майна, стягнення аліментів, про відшкодування збитків, поновлення на роботі та ін. Ці справи складають позовне провадження; 2) справи, що виникають з адміністративнопрарових відносин, визначених у ст. 236 ЦПК. До них належать справи по скаргах на неправильності в списках виборців, на рішення і дії виборчої комісії про реєстрацію кандидата в депутати; на дії органів і посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень; на рішення, дії або бездіяльність державних осіб, що зачіпають права громадян; за заявами прокурора про визнання правового акта незаконним та ін.

Крім розгляду справ у порядку кримінального і цивільного судочинства, у випадках, передбачених законодавством України, районний суд розглядає справи про адміністративні правопорушення. Перелік цих правопорушень міститься у ст. 221 КпАП. До них належать спра

Розді.І IV. Судова система

ви про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, ухилення від відшкодування збитків, заподіяних злочином, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, прояв неповаги до суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора та ін. Суддя одноособово здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення. Рішення судді по цих справах називається постановою.

Районний суд поряд із здійсненням правосуддя проводить також роботу, спрямовану на вивчення і узагальнення судової практики. Узагальнення судової практики є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду, в якій виділяються напрямки аналізу: а) статистичних даних, що характеризують злочинність і судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; б) справ, повернених на додаткове розслідування, і процесуальних підстав повернення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і процесуальних підстав для скасування; в) ефективності організації роботи в цілому суду, суддів і апарату суду.

Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій щодо вдосконалення роботи по попередженню правопорушень, правозастосовної діяльності суддів даного суду і організації роботи суду.

На практиці існує декілька принципів розподілу справ між суддями. В районних судах, де призначено одного суддю, суддя розглядає всі цивільні справи, а також кримінальні справи, розгляд яких можна здійснювати одноособово. В районних (міських) судах, де кількісний склад суддів більше одного, а у великих районах іноді біль і ше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді спеціалізуються на розгляді кримінальних і цивільних справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з певних категорій цивільних і кримінальних справ. Спеціалі

Організація судових та правоохоронних органів

зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову практику, методику вирішення справ. Цей принцип розподілу називається функціональним, або предметним. Концепція судовоправової реформи визнає спеціалізацію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації судів. На початковому етапі судовоправової реформи передбачається введення в районних (міських) судах посади судді з адміністративних справ, а на наступних етапах — створення адміністративних судів як спеціалізованих. Районний (міський) суд як державна установа складається також з апарату суду. «З метою забезпечення роботи суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в Україні існують апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату районного (міського) суду затверджується начальниками Головного управління Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про судоустрій України»).

Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів судових засідань, діловодівмашиністок, кур'єрів. Залежно від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.

Діяльність апарату суду полягає у створенні належних умов для його чіткої роботи.

На канцелярію районного (міського) суду покладається ведення діловодства.

Оформлення документів і справ, шо надходять до суду і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за виконанням складають сутність діловодства суду. Завідувач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канцелярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом, Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють виклики учасників процесу, ведуть протокол судового заРозділ IV. Судова система

сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом суддів готують запити до різних установ і організацій, вимоги про надання необхідних документів, оформлюють повістки.

Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голова районного (міського) суду.

Повноваження голови районного суду закріплені у ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділити на дві групи: перша обумовлена його статусом судді, друга — статусом керівника судової установи.

Голова районного (міського) суду.

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки між суддями;

2) веде особистий прийом, організовує роботу суду щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та скарг;

3) керує вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання до державних органів, громадських організацій про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

•4) керує роботою канцелярії суду;

5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду.

Голова районного (міського) суду може здійснювати інші повноваження, надані йому законодавством.

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) голови суду та його заступника виконання обов'язків голови покладається начальником Головного управління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узгодженням з головою Верховного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольського міських судів на одного з суддів цього суду.

Організація судових та правоохоронних органів

Контрольні запитання

І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кримінальних справ?

2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду цивільних справ?

3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійснюються районними судами?

4. Чим займається апарат суду?