Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів...

1. Рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

2. Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.

3. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.

4. Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом.

До частини першої. Коментована норма допускає негайний вступ у силу рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, тобто з моменту проголошення. З цього часу воно підлягає виконанню у спосіб, визначений в даному рішенні. Відповідно до ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування, "прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов 'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об 'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також: громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території".

Конкретизацією коментованої норми є також положення п. 8 Положення про Державний комітет із земельних ресурсів України, затвердженого ПКМ від 19.03.2008 №224, який встановлює, що "у випадках, передбачених законодавством, рішення Цержкомзему є обов 'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами ".

Призупинення виконання рішення, передбачене коментованою статтею, на наш погляд, повинно мати місце з моменту порушення судом провадження у справі у встановленому процесуальним законом порядку (ст. 122 ЦПК України, ст. 107 КАС України, ст. 64 ГПК України). Сам факт надіслання позовної заяви до суду не має правового значення, оскільки позовна заява в подальшому може бути залишена без розгляду.

Закон не передбачає обов'язкового повідомлення судом органу, що виконує рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування, про прийняту позовну заяву. Відтак, необхідність повідомлення з очевидністю лягає на зацікавлену особу - позивача.

До частини другої. Виконання рішення органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи органу місцевого самоврядування щодо земельного спору здійснюється тим органом, який прийняв це рішення.

Строк виконання має бути зазначений у рішенні відповідно до ч. 4 ст. 159 ЗКУ (див. коментар).

Що мається на увазі під виконанням рішення, із змісту закону незрозуміло. Механізму реалізації, як і практичного застосування, коментована норма на сьогодні не має.

До частини третьої. Рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції розв'язує питання щодо розташування меж земельних ділянок, додержання громадянами правил добросусідства, розташування обмежень у використанні земель, земельних сервітутів тощо. Проте дані органи не уповноважені вирішувати питання про відшкодування збитків, заподіяних пору­шеннями земельних прав до відновлення останніх. З урахуванням цього, збитки (якщо вони мали місце) можуть бути відшкодовані у загальному порядку - судовому.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення норм земельного законодавства, що спричинили погіршення якості угідь внаслідок нега­тивного впливу та інших факторів, перелічених у ст. 207 ЗКУ, відшкодовуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (див. ст.ст. 207-209 ЗКУ та коментар до них).

Підстави і порядок відшкодування збитків визначені ст.ст. 156, 157 ЗКУ (див. коментар до цих статей).

На нашу думку, не зовсім виправданим є вживання у коментованій нормі сполучника "або", який вказує на альтернативність у відшкодуванні збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Оскільки ці поняття є відмінними і зумовлюють засто­сування пов'язаних з ними різних норм ЗКУ (ст.ст. 207, 208 та ст.ст. 156, 157 відповідно), то і можливість одночасного їх використання не виключається (див. додатково коментар до ч. 4 ст. 207 ЗКУ).

До частини четвертої. Коментовану норму слід розглядати в сукупності із ч. 1 ст. 161 ЗКУ, за якою оскарження рішення до суду автоматично призупиняє виконання оскарженого рішення.

В інших випадках (при оскарженні до вищого органу) призупинення виконання є правом вищестоящого органу.

Друга частина коментованої норми передбачає, що термін виконання може бути продовжений вищестоящим органом або судом. Законом не встановлено граничний строк виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування. Таким чином, єдиним випадком застосування даної норми вбачається ситуація, при якій у рішенні встановлено строк його виконання.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 161. Виконання рішення органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів...:

  1. § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
  2. § 5. Повноваження органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  3. Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин
  4. Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин
  5. Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів
  6. Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок
  7. Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування
  8. Розділ VI ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)
  9. § 1. Адміністративно-правовий статус інших (крім органів виконавчої влади) державних органів
  10. 4. Юридична природа органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування: особливі й спільні риси
  11. Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за по­рушення права власності на землю
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -