Глава 18 Обмеження прав на землю

Ще римському праву були відомі обмеження права власності на земельні ділянки. Так, право власності на публічні дороги обмежувалося правом всіх і кожного пересуватися по них, переміщувати вантажі та переганяти худобу (Дигести Юстиніана).

Власник будівлі повинен був залишати навколо неї вільний простір у 2,5 фути шириною для запобігання пожежам (фрагмент 5 титулу 13 книги 47 Дигест). Існували правила щодо форми будівель, встановлювався обов'язок підтримання їх у пристойному та справному вигляді (фрагменти 46 та 58 Титулу 2 книги 39 Дигест).

Власник повинен був терпіти дим, пару, скалки, пил тощо, що летять на його ділянку з сусідніх володінь, якщо все це є наслідком звичайного користування сусідньою земельною ділянкою. Власник повинен був допускати сусіда через день збирати плоди, які впали на його ділянку з дерева сусіда (фрагменти 8, 17 титулу 5 книги 8 Дигест, фрагмент 25 титулу 1 книги 19)"°.

У Цивільному кодексі Наполеона у Франції 1804 р. були в основному відтворені положені ризького права щодо використання доріг та річок. Було закріплено право сусіда шмагати щоб дерева, посаджені без додержання вказаної у закон, відстані, були зрубані або otoi 'власник будинку, який стоїть на межі з чужою земельною ділянкою, міг зробити у ньому лише глухі вікна; обладнані Ґратами, петлі яких повинні бути шириною не більше дециметра (ст.ст. 672, 676, 683, 684 ЦК)3".

Прийняте 18 08.1896 Цивільне уложення Германської імперії багато в чому проду блювало положення "Кодексу Наполеона". Власник повинен був надавати сусіду дорогу через свою ділянку для доступу до публічної дороги, що необхідна сусіду для належного користування нерухомістю, за що останній сплачував винагороду (§§ 917 та 918 уложення). Було встановлено право спільної власності на межові знаки, а також спільну участь сусідів у створенні або відновленні знаків (§§ 919-923 уложення)3".