ВСТУП

Місцеве самоврядування є неодмінним атрибутом будь-якого сучасного демократичного суспільства. Зарубіжний муніціпалізма знає величезну кількість різноманітних моделей і типів організації місцевого самоврядування.

У більшості сучасних держав управління всіма справами на місцях здійснюється спеціальними органами місцевого самоврядування, що формуються на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні, а також спеціально призначеними з центру органами місцевого управління. Місцевий або муніципальне самоврядування - це така система управління місцевими справами, що здійснюється спеціальними виборними органами, що безпосередньо представляють населення тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці даної країни. Європейська хартія про місцеве самоврядування, прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985 року і є важливою правовою основою самоврядування для всіх європейських країн, дає загальне визначення місцевого самоврядування, фактично стало універсальним і прийняте всіма демократичними державами. Під місцевим самоврядуванням Хартія розуміє «право, дійсну здатність місцевих громад контролювати значну частину суспільних справ, керувати нею в рамках закону під свою відповідальність і на благо населення».

Концепція місцевого самоврядування виходить, насамперед, з того, що місцеві спільноти населення являють собою один з основних елементів будь- якого демократичного режиму, а право громадян на участь в управлінні громадськими справами є складовою частиною демократичних принципів побудови більшості сучасних держав.

Крім того, принцип місцевого самоврядування виходить з того, що участь громадян в управлінні громадськими справами самим безпосереднім чином може бути реалізоване саме на місцевому рівні.

Сила і вплив органів місцевого самоврядування в різних країнах відображає ступінь демократизму існуючого політичного режиму. Ці органи виникли й розвивалися як пряму противагу абсолютної влади центру. У силу цього вони дуже часто опинялися в опозиції центральному уряду, і їх взаємини часто характеризувалися відвертим протистоянням з питань поділу компетенції, фінансово-економічних питань і т.д. Спочатку ці органи формувалися на основі обмеженого виборчого права заможними громадянами суспільства при наявності цензових бар'єрів (грамотності, освіти, осілості, майнового цензу).

Згодом система формування органів місцевого самоврядування була демократизована, ці органи перетворилися на найбільш масові і найбільш наближені до населення.