Стаття 67. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоеконо­мічної діяльності

1. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) склада­ється на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товар­ними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою систе­мою опису та кодування товарів.

3. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду.

4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Застосування різних форм державного регулювання у зовнішньоекономічних відносинах України з країнами світу вимагає перш за все визначення об’єкту зовнішньоекономічних операцій.

Об’єктом застосування таких державних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як тарифні та нетарифні методи, в нашій країні, за аналогією з міжнародною практикою, визначено то­вар. Наявність лише найменування товару є недостатньою інформацією для однозначного розуміння та визначення об’єкту регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці запрова­джено систему цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про товар, його склад або призначення та інші характеристики, що не враховані в найменуванні товару.

Збільшення обсягів і ускладнення структури зовнішньої торгівлі, участь у міжнародних торгове­льних операціях сотень тисяч найменувань товарів, викликали потребу в узгодженні правил організа­ції і побудови системи товарних номенклатур. Міжнародне співробітництво в даній сфері було спря­мовано на розробку і застосування таких пріоритетів:

- використовувати єдиний понятійний апарат, що полегшує діяльність органів доходів і зборів, експертів, учасників міжнародних переговорів, а також виробників, експортерів, імпортерів і перевіз­ників товарів;

- забезпечити однакову класифікацію всіх товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі, на прийнятній для всіх сторін основі;

- здійснювати зіставлення національних статистик зовнішньої торгівлі для аналізу і порівняння даних світової торгівлі.

Зростання обсягу і значення міжнародної торгівлі, тенденція до уніфікації і стандартизації зовніш­ньоторговельної документації, потреби обміну статистичними даними поставили питання необхідності розробки єдиного міжнародного документа, який встановлює більш чіткі і деталізовані правила класи­фікації товарів, що знаходяться в міжнародному товарообігу. Розробка такого документу велася при участі експертів з різних країн, представників міжурядових, неурядових і національних організацій.

В основу побудови нової системи класифікації була покладена Брюссельська тарифна номенкла­тура, а також Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН. Крім того, було використано біль­ше десятка різних міжнародних і національних класифікаційних систем, у тому числі і митних.

У результаті проведеної роботи була підготовлена нова система класифікації товарів, що одержа­ла назву Гармонізованої системи опису і кодування товарів, невід’ємною частиною якої є Номенкла­тура (товарів) гармонізованої системи.

Для того, щоб забезпечити практичне використання Гармонізованої системи опису та кодування товарів більшим числом країн, Радою митного співробітництва у 1983 році була розроблена Міжна­родна конвенція про Гармонізовану систему, яка з 1 січня 1988 року набула чинності як Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі - Конвенція) з додатком, який є номенклатурою Гармонізованої системи опису і кодування товарів (далі - Гармонізованої системи) та складає невід’ємну частину конвенції.

Номенклатура Гармонізованої системи є багатоцільовою товарною номенклатурою (класифікато­ром), яка відповідає потребам статистичних служб, органів доходів і зборів та комерційної діяльності.

Використання зазначеного класифікатора стало новим етапом у подальшому розробленні й стан­дартизації систем товарів, що класифікуються з урахуванням самого максимального кола інтересів.

Гармонізована система підтримується (ведеться) Комітетом з Гармонізованої системи (його під­комітетами - Науковим та Підкомітетом з Перегляду Гармонізованої системи) Всесвітньої митної ор­ганізації, до складу якого входять представники договірних сторін у відповідності до положень Кон­венції.

Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 «Про приєднан­ня до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів», ставши її до­говірною стороною, з набуттям усіх прав, передбачених статтями зазначеної Конвенції, які вступили в силу для України з 1 січня 2004 року.

Як договірна сторона Конвенції, Україна набула таких прав:

- піднімати питання щодо класифікації товарів;

- право голосу при розгляді питань класифікації на сесіях Комітету з Гармонізованої системи;

- внесення поправок до Пояснень Гармонізованої системи (які є офіційною інтерпретацією Гар­монізованої системи) та до Компендіуму класифікаційних рішень, що приймаються Радою митного співробітництва (Всесвітньою митною організацією);

- має право голосу при внесенні поправок до Гармонізованої системи та Пояснень до Гармонізо­ваної системи;

- вимагати у Всесвітньої митної організації передачі питань про класифікацію або внесення по­правок у тексти Пояснень Гармонізованої системи для їх перегляду;

- вносити поправки до Гармонізованої системи у зв’язку з технічними змінами або змінами у міжнародній торгівлі;

- запитувати секретаріат Всесвітньої митної організації про одержання інформації з питань, що мають відношення до Гармонізованої системи та проведення навчання з таких питань.

При цьому Україна як договірна сторона Конвенції набула таких зобов’язань:

- приведення своєї тарифно-статистичної номенклатури (Митного тарифу України, товарною номенклатурою якого є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) у відпові­дність до Гармонізованої системи, зокрема товарних позицій, підпозицій і Загальних правил інтер­претації Гармонізованої системи;

- надавати статистичні дані про імпорт та експорт товарів на рівні шести знаків Української кла­сифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

- вносити до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності поправки, у разі набуття чинності змін до Гармонізованої системи.

Відповідно до цілей створення Гармонізованої системи положеннями Конвенції встановлено, що країни, які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів, виходячи з їх об’єктивних характеристик, відображених в Гармонізованій системі. Наведені характеристики мо­жуть бути ефективно використані органами доходів і зборів при проведенні контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, безумовне дотримання зазначеного підходу дозволяє значно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також удосконалювати об­робку статистичних даних зовнішньоторговельного обігу в обігу різних країн.

У Гармонізованій системі реалізовано такий підхід: розділи і підгрупи позначені римськими ци­фрами, а товарні групи, позиції і субпозиції - арабськими. При цьому коди розділів і підгруп не взає­мозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій. Товарні підпо- зиції цифрового коду в Гармонізованій системі не мають, вони позначаються прочерком («-»), що проставляється перед їх найменуванням. УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації і Комбінованої номенклатури Європейсь­кого Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Діюча Українська класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) побудована на основі Гармонізованої системи. УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тари­фного, нетарифного й інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статисти­ки зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Використання єдиної номенклатури на основі Гармонізованої системи, прийнятої під егідою Все­світньої митної організації, передбачає такі переваги:

1) спрощується ведення міжнародних торговельних переговорів і покращується врегулювання торговельних спорів;

2) полегшується збирання, порівняння й аналіз даних торговельної статистики;

3) досягається економія часу та коштів, оскільки можна уникнути перекласифікації товарів при перетинанні кордону між країнами або при переході від одного виду економічної діяльності до іншо­го (наприклад, виробництво, транспортування, експорт);

4) з’являється можливість стандартизації торговельної документації і даних, що життєво важливо для електронного обміну даними між різними країнами або різними видами діяльності (наприклад, митниця → транспорт → страхування → банк тощо);

5) усі положення, що стосуються імпорту або експорту окремих товарів, можна об’єднати в базу даних з тарифів зовнішньої торгівлі і присвоїти товарам уніфіковані коди, забезпечуючи таким чином автоматизацію процедур митного оформлення і зменшуючи операційні витрати.

Отже, в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності враховані Основні пра­вила інтерпретації Гармонізованої системи опису та кодування, примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій. Крім того, коди в УКТ ЗЕД, а саме, перші шість цифр, що відповідають назвам груп, позицій і товарних підпозицій, відповідають таким самим кодам Гармонізованої системи.

З метою уніфікації класифікації товарів, забезпечення співставлення статистичних даних про об­сяги зовнішньоекономічної діяльності та застосування заходів нетарифного регулювання, коди і під- ходи до класифікації на рівні 7 та 8 знаків товарних кодів в УКТ ЗЕД відповідають правилам, приміт­кам і поясненням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС).

Ведення УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньо­економічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Мініст­рів України».

УКТ ЗЕД базується на основі Гармонізованої системи (1-6 знаки десятизначного товарного коду) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (7-8 знаки десятизначного товарного коду).

Відповідно до вимог Конвенції в УКТ ЗЕД товари систематизовано за найменуваннями і цифро­вими позначеннями розділів, груп, товарних позицій і товарних підпозицій згідно з Гармонізованою системою.

УКТ ЗЕД має п’ять рівнів деталізації, що побудовані за ступенем їхнього зростання відповідно до кількості цифрових знаків кодування.

Перший рівень - розділи. В УКТ ЗЕД є 21 розділ - вони позначаються римськими цифрами від­повідно до Гармонізованої системи. На цьому рівні товари згруповані за галузями господарства. На­приклад, у розділі I систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II - продукти рос­линного походження, у V - мінеральні продукти, у VII - пластмаси та вироби з них; каучук і гумові вироби.

Другий - п’ятий рівні десятизначного коду УКТ ЗЕД позначаються арабськими цифрами відпові­дно до Гармонізованої системи.

Другий рівень - групи. Всього їх 97. В них товари згруповані згідно з:

- матеріалом, з якого вони виготовлені;

- функціями, які вони виконують;

- ступенем обробки.

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами в десятизначному коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

Третій рівень - товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за чотиризнач­ними кодами, перші дві цифри в яких є номером групи товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Четвертий рівень - товарна підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація това­рів - це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а перші чотири - номером товар­ної позиції.

П’ятий рівень - товарна категорія (підкатегорія). На цьому рівні відповідно до положень Конвен­ції вводяться додаткові критерії деталізації товару відповідно до національного законодавства. В Україні на рівні товарної категорії - це восьмизначні коди - проводиться деталізація відповідно до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, чинній на дату розроблення нової версії УКТ ЗЕД. Комбінована номенклатура Європейського союзу - це товарна номенклатура Європейського Союзу, яка також побудована на Гармонізованій системі.

На рівні товарної підкатегорії (десятизначні коди УКТ ЗЕД) проводиться деталізація товарів в ін­тересах України.

Відповідно до структури побудови Гармонізованої системи - кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

УКТ ЗЕД - це систематизований перелік товарів, побудований на основі Гармонізованої системи, який включає в себе коди товарів, їх найменування, одиниці виміру та обліку (ОВО).

Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТ ЗЕД:

- групи товарів не повторюються по змісту;

- перелічені всі товари, що можуть перетинати кордон;

- для виключення можливості присвоєння кількох кодів товару в залежності від застосування критерію матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення, класифікація товарів здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.