Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод

Голова Комісії

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету

України з питань регуляторної політики та підприємництва

В.

Міністр промислової політики України

Т. в. о. Голови Державного комітету України з промислової

безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

О. Кужель

І. Г. Чорнокур

В. Новицький

А. Дєньгін

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин

від 6 жовтня 2009 р. N 393 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2009 р. за N 981/16997

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) промислових вод відповідно до складності їх геологічної будови, вимоги до підрахунку, геолого-економічної оцінки і

178

державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних промислових вод згідно з рівнем їх промислового значення, умови, що визначають підготовленість певного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння, основні принципи оцінки перспективних та прогнозних ресурсів промислових підземних вод у межах перспективних площ і територій та ділянок надр.

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та підпорядкування, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків і розвідки родовищ промислових підземних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ промислових підземних вод.

II. Нормативні посилання

Інструкція розроблена згідно з такими нормативно-правовими актами:

Кодекс України про надра;

Водний кодекс України;

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (далі - Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр);

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512) (далі - Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин);

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Мінекоресурсів України від 16.07.2001 N 260, зареєстроване в Мін'юсті України 30.07.2001 за N 648/5839 (далі - Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи)).

III. Терміни та визначення

Наведені в Інструкції терміни та визначення застосовуються в такому значенні:

Промислові підземні води - це підземні води, що містять корисні компоненти в кількостях, при яких вилучення їх для подальшого промислового використання є економічно доцільним.

Родовище промислових підземних вод - це водний об'єкт у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, у якому утворились сприятливі умови для видобування і використання промислових вод.

Ділянка родовища промислових підземних вод - це просторово обмежена частина родовища промислових підземних вод з підрахованими експлуатаційними запасами, виділена за геолого-структурними, гідрогеологічними умовами, складом і вмістом корисних компонентів у воді або за умовами розташування водозабірних споруд та іншими ознаками, у межах якої існують сприятливі умови для видобування промислових вод окремим водозабором.

Експлуатаційні запаси промислових вод - це підрахована за даними геологічного вивчення родовищ (ділянок) кількість промислових вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі експлуатації за умови відповідності якісних характеристик цих вод вимогам установлених кондицій та допустимого рівня впливу на довкілля впродовж розрахункового терміну водокористування.

Ресурси промислових підземних вод (тут і далі під ресурсами розуміють перспективні та прогнозні ресурси) - оцінені за даними

геологічного вивчення надр обсяги промислових підземних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобування з надр на відповідній території.

IV. Загальні відомості щодо геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод

4.1. За сучасним станом з підземних вод у промисловому масштабі вилучаються йод, бром, літій, бор, рубідій, калій, магній, кухонна сіль, сульфати натрію, сульфати калію та інші компоненти.

4.2. Доцільність використання промислових вод слід визначати на основі техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) кондицій для підрахунку запасів цих вод, що містять вимоги до їх якості й кількості та технічні умови експлуатації при раціональному й комплексному використанні вод з урахуванням встановленого порядку водокористування та з додержанням заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

4.3. Придатність промислових вод для використання як сировини для вилучення корисних компонентів визначається головним чином складом і вмістом в них корисних компонентів, технологічними властивостями вод (агресивністю, наявністю шкідливих домішок, інтенсивністю процесів солевідкладення та ін.), а також можливістю скидання (утилізації) відпрацьованих вод.

4.4. При комплексному використанні промислових вод як теплоенергетичних для теплопостачання або як лікувальних мінеральних для бальнеологічних цілей слід керуватися також інструкціями із застосування

Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідно теплоенергетичних і мінеральних підземних вод.

4.5. Родовища промислових вод пов'язані з водоносними горизонтами, поширеними у артезіанських басейнах платформ, у артезіанських басейнах складчастих областей, у озерних пониженнях.

4.6. Видобування промислових вод може відбуватися в умовах усталеного або неусталеного режимів фільтрації залежно від рівня забезпеченості експлуатаційних запасів поновлюваними джерелами формування.

Експлуатація промислових вод, пов'язаних з ізольованими

водонапірними системами типу пласта, а також з водоносними горизонтами безстічних озерних понижень, що не мають прямого гідравлічного зв'язку з озерною ропою, зазвичай відбувається при неусталеному режимі фільтрації. При розробці родовищ в озерних пониженнях, де промислові води гідравлічно пов'язані з поверхневою ропою озер, може досягатися усталений режим фільтрації. Незалежно від режиму фільтрації підрахунок запасів промислових вод слід проводити на розрахунковий строк експлуатації, що встановлюється при обґрунтуванні кондицій з урахуванням допустимого зниження рівня води в свердловинах і необхідності збереження впродовж цього строку кондиційної якості води.

4.7. Експлуатаційні запаси промислових вод підраховуються в межах родовищ і їх ділянок.

Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і обґрунтовуються виходячи з геолого-гідрогеологічних умов, умов формування експлуатаційних запасів промислових вод, надро-, водо- та землекористування і встановлюються під час проведення державної експертизи експлуатаційних запасів промислових вод відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

4.8. Ресурси промислових вод слід оцінювати в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних розрахунків, а також у межах розвіданих і попередньо розвіданих родовищ або їх ділянок як обсяги ресурсів промислових вод, що характеризують різницю між потенційними можливостями їх видобутку з надр і підрахованими запасами.

4.9. Вимоги до порядку (режиму) експлуатації родовищ промислових вод і необхідний строк їх експлуатації визначаються водоспоживачами або за їх дорученням спеціалізованою проектною організацією. Можливість застосування цього порядку (режиму) на родовищі слід визначати в процесі проведення робіт з оцінки його експлуатаційних запасів. У технічному завданні на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати: потребу у воді, термін уведення родовища в експлуатацію, цільове призначення використання води, вимоги до її якості, спосіб водовідбору, режим і розрахунковий період експлуатації родовища, шляхи використання або

утилізації відпрацьованих вод.

4.10. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами, що здійснюють державне управління в галузі використання й охорони підземних вод та охорони довкілля, землевласником (землекористувачем).

V. Розподіл родовищ промислових вод за складністю їх геологічної будови, гідрогеологічних, гідрохімічних та інших умов формування

експлуатаційних запасів

5.1. Складність геологічної будови, гідрогеологічних умов родовищ промислових вод визначається характером залягання, будовою водоносних горизонтів, мінливістю потужності й фільтраційних властивостей водовмісних порід, особливостями джерел формування експлуатаційних запасів вод, гідрохімічними, еколого-геологічними умовами.

З урахуванням цього родовища промислових підземних вод поділяються на три групи:

Перша група. Родовища з простими гідрогеологічними умовами, зі спокійним заляганням водоносних горизонтів, витриманих за потужністю, будовою й фільтраційними властивостями водовмісних порід, з відносно однорідними гідрохімічними умовами.

До них належать багато родовищ в артезіанських басейнах платформ і найбільш крупні родовища в артезіанських басейнах складчастих областей з поровими колекторами.

Друга група. Родовища зі складними гідрогеологічними умовами внаслідок мінливості потужності, будови водоносних горизонтів чи фільтраційних властивостей водовмісних порід або зі складними гідрохімічними, геолого-екологічними умовами, що створюють можливість зміни якості води у часі, які можуть бути спрогнозовані лише наближено. Частина джерел формування експлуатаційних запасів і їх кількісні зміни у процесі експлуатації визначаються надійно, а частина може бути встановлена лише наближено. Оцінка впливу проектного водозабору на довкілля можлива на якісному рівні або не на всій площі впливу водозабору з однаковим рівнем достовірності.

Такі родовища зустрічаються в артезіанських басейнах як платформ, так і складчастих областей.

Третя група. Родовища з дуже складними гідрогеологічними, гідрохімічними умовами внаслідок високої мінливості потужності і будови водоносних горизонтів і фільтраційних властивостей водовмісних порід. До них належать окремі родовища в артезіанських басейнах платформ і складчастих областей; родовища обмеженого (осередкового) розповсюдження, наприклад, тріщинно-жильного типу в складчастих областях; родовища з дуже складними гідрохімічними умовами, характерними для родовищ в озерних пониженнях.

Джерела формування експлуатаційних запасів можуть бути оцінені лише наближено. Вплив експлуатації водозабору на довкілля може бути оцінений лише на якісному рівні із застосуванням переважно методу природно-техногенних аналогів.

5.2. Під час визначення групи складності родовища для зарахування його до групи більш високої складності достатньо, щоб хоч один із зазначених вище критеріїв відповідав цій групі.

Якщо відбувається або планується закачування відпрацьованих або інших вод у водоносні горизонти, що розробляються, група складності родовища (ділянки) визначається з урахуванням достовірності прогнозу зміни якості води.

Віднесення родовища або ділянки до тієї або іншої групи вимагає обґрунтування в кожному конкретному випадку. ³⁸