Стаття 64. Резервний метод.

1. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного вико­ристання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних това­рів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (СЛТТ).

2. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

3. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вар­тостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або поді­бних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

4. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов’язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, ви­значену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Митна вартість, визначена за резервним методом згідно з положеннями статті 64, повинна що­найбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначених (визнаних) митних вартостях.

Для використання положень статті 64 при визначенні митної вартості повинні використовуватися методи, викладені у статтях 58-63, при цьому обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 64.

Деякі приклади обґрунтованої гнучкості:

а) ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи «максимально наближений до часу ввезення» (приблизно в той час), що й товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартості може бути вартість ідентичних імпортних товарів, вироблених у країні, відмінній від країни експорту оцінюваних товарів; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положен­нями статей 59 і 60;

б) подібні (аналогічні) товари - вимога про те, що подібні (аналогічні) товари повинні експорту­ватися в той самий час чи «максимально наближений до часу ввезення» (приблизно в той час), що й товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; основою для визначення митної вартості може бути вартість подібних (аналогічних) імпортних товарів, вироблених у країні, відмінній від країни експорту оцінюваних товарів; можуть використовуватися митні вартості подібних (аналогічних) ім­портних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 59 і 60;

в) метод на основі віднімання вартості - вимога про те, що товари продаватимуться «у незмінно­му стані», яка міститься в частині 2 статті 62, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» теж може застосовуватися гнучко.

Прикладом гнучкого застосування резервного методу може бути визначення митної вартості не- зареєстрованих лікарських засобів, які ввозяться на територію України з метою проведення доклініч- них досліджень і клінічних випробувань.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо то­варів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. У випадках, коли немає продажу на експорт в Україну, тобто товари ввозяться лише з метою проведення клінічних досліджень і клініч­них випробувань, перший метод визначення митної вартості товарів (вартість операції) не може бути застосований. Оскільки такі лікарські засоби нові або випробувальні, не можуть бути застосовані ме­тоди визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, а також за ці­ною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв’язку з тим що немає імпорту ідентичних або подібних товарів. Якщо такі лікарські засоби не продаються в Україні, метод на основі віднімання ва­ртості також не може бути застосований для визначення їх митної вартості. Це означає, що слід за­стосовувати метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість).

При цьому, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) може бути використаний тільки за умови надання декларантом органу доходів і зборів інформації від виробника товарів, які оцінюються, про їх вартість, яка повинна складатися із сум, визначених згідно зі статтею 63 Митного кодексу України.

Якщо декларант не може або не бажає надати інформацію, необхідну для визначення митної вар­тості на основі додавання вартості (обчислена вартість), для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується резервний метод відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Митного кодексу України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-5 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих ме­тодів.

Наприклад, операційна вартість ідентичних або подібних товарів може бути «гнучко застосова­на», аби дозволити митниці використати вартість операції ввізних товарів того самого «класу або ви­ду» та/або виготовлених у різних країнах виробництва.

Цей вид «гнучкого застосування» дозволяє митниці використовувати митну вартість раніше ім­портованих лікарських засобів, які належать до тієї ж фармацевтичної категорії (наприклад, антигіс- тамінні препарати, противоаритмичні засоби, антидепресанти тощо), або лікарських засобів подібно­го хімічного складу і очікуваного лікарського ефекту з інших країн виробництва, припустивши, що така інформація доступна для органу доходів і зборів або декларанта.