Звільнення працівника за іншими підставами.

Порядок звільнення.

Закон передбачає також підстави звільнення працівника з роботи внаслідок обставші, які не залежать ані від працівнику, ані від роботодавця.

До таких підстав належать, зокрема, призов працівника до лав Збройних сил України або укладання ним контракту на військову службу, набуття сили вироком суду, який робить його подальшу роботу неможливою (наприклад, у разі позбавлення волі або заборони займати певні посади чи займатися певного діяльністю).

Можливе також припинення трудового договору внаслідок угоди сторін. Найчастіше така підстава використовується при достроковому припиненні строкової угоди, у чому з тих чи інших причин виявляються зацікавленими обидві сторони.

Особливим випадком є також припинення трудового договору на вимогу виборного органу профспілкової організації. Варто зазначити, що ця підстава може бути застосована тільки щодо керівників підприємств, які порушують трудове законодавство чи колективний договір або порушують права професійних спілок.

У будь-якому випадку в день звільнення працівнику повинні видати трудову книжку і виконати грошовий розрахунок. У разі затримання видачі книжки чи розрахунку працівник має право вимагати відшкодування — виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», тобто за час затримання видачі трудової книжки.

Прогул, припинення трудового договору.

1. Поясніть поняття: прогул, припинення трудового договору.

2. Як повинен діяти працівник, якщо він вирішив звільнитися з роботи?

3. У яких випадках адміністрація має право звільнити працівника з роботи?

4. Як держава захищає права громадян, яких звільняють із роботи?

5. Які особливості звільнення в разі скорочення штатів передбачено законодавством?

6*. Висловіть свою думку щодо суворого обмеження підстав, за якими працівник може бути звільнений за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу.

7*. Висловіть свою думку щодо того, чи достатньою мірою захищено права працівників при звільненні.

8. Визначте, у яких випадках допущено порушення порядку звільнення, а також підстави, за якими здійснено звільнення працівників:

а) кухар звільнена за ініціативою адміністрації за згодою профспілкового комітету у зв'язку з досягненням нею пенсійного віку;

б) комірник звільнений із роботи за згодою профспілкового комітету у зв'язку з виявленою нестачею підзвітних цінностей, що знаходилися у ввіреному сховищі;

в) тесля звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету у зв'язку із ліквідацією підприємства;

г) водій звільнений без згоди профспілкового комітету у зв'язку із закінченням строку трудового договору, який було ним укладено;

д) медсестра звільнена з роботи за згодою профспілкового комітету за запізнення на роботу на ЗО хвилин.

Конституція Пилипа Орлика (фрагменти)

Після смерті гетьмана України у вигнанні Івана Мазепи новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика. Після його обрання емігрантська козацька рада в м. Бендерах (нині — невизнана Придністровська Молдавська Республіка, яка вийшла зі складу Республіки Молдови) 5(16) квітня 1710 р. було прийнято документ під назвою «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким», яку скорочено називають «Конституцією Пилипа Орлика». У документі визначено пріоритети зовнішньої політики, органи законодавчої влади (Генеральна рада), місцевого самоврядування та порядок їх формування, визначено обсяг повноважень гетьмана. Передбачено діяльність судів, функціонування в межах козацької держави Магдебурзького права. Певну увагу приділено соціально-економічним і культурно-освітнім питанням. л

Цей документ є важливою пам'яткою історії українського права, досить досконалим для свого часу актом. Однак унаслідок прийняття документа емігрантською радою та гетьманом в еміграції він ніколи не діяв.