Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Боротьба з транспортними злочинами сьогодні набува* важливого значення. Підтвердженням цього є виділення їх н окремий розділ Особливої частини Кримінального кодексу. Головною ознакою об’єднання злочинів в одну групу є їх єди ний об’єкт - відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту.

Безпосередні об’єкти окремих злочинів залежать, по-перше, від видів транспорту, на яких вони можуть бути скоєні, подруге, від характеру об’єктивної сторони і кваліфікуючих обставин. Крім того, деякі злочини можуть вчинятися із застосуванням насильства або погроз, у зв’язку з чим може бути виділений додатковий безпосередній об’єкт - життя і здоров’я особи.

Предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв’язку, сигналізації, автоматизації, які забезпечують безпеку руху транспортних засобів.

Об’єктивну сторону становлять: порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту; неякісний ремонт транспортних засобів, залізничних шляхів, засобів сигналізації і зв’язку, залізничного, водного та повітряного транспортних засобів тощо; угон або захоплення залізничного рухомого складу, морського чи повітряного судна; блокування транспортних комунікацій; захоплення транспортного підприємства тощо.

Суб’єктом транспортних злочинів є осудна особа, яка досягла 16 років. Наприклад, відповідальність з цього віку настає за пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газопроводів тощо. Лише за пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річного судна (ст. 278), а також незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2, 3 ст. 289) відповідальність настає з 14 років.

Деякі злочини може здійснювати лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб’єкт (порушив правила безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту ст. 276).

Таким чином, транспортні злочини - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатацію усіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

Злочини проти суспільної моральності: наруга над могилою (ст. 297); знищення, руйнування або пошкодження пам’яток - об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці (ст. 298); жорстоке поводження з тваринами (ст. 299); ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300); ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. ЗОЇ) та інші.

10.