<<
>>

Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності.

Серед злочинів, які значно поширені в Україні, є хуліганство, що полягає в грубому порушенні громадського порядку й супроводжується особливою зухвалістю та цинізмом. При цьому мотивом злочинця є неповага до суспільства.

Згадайте, з якого віку можлива відповідальність за хуліганство.

Хуліганство — це умисні дії, іцо грубо порушують громадський порядок: зокрема, бійка на вулиці, перешкоджання проведенню масового заходу, порушення нормальної діяльності транспорту, демонстративне оголення тощо. Посилена міра покарання застосовується в разі вчинення хуліганства групою осіб або особою, яка раніше вже тіритяіувалася до відповідальності за подібні вчинки, а також якщо в процесі скоєння злочину було вчинено опір правоохоронцю або будь- якій Іншій особі, яка намагалася припинити хуліганські дії. Найбільш суворе покарання за хуліганство застосовується у випадку, коли воно скоєно із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї або ж інших

предметів, що пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень (наприклад, металевий прут, розбита пляшка тощо).

Досить часто трапляються випадки явно неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження власності. Саме так кваліфікують, наприклад, дзвінок про мінування школи чи магазину, якщо насправді ніякого мінування не було. Небезпека

цього злочину полягає в тому, що порушується нормальна робота установи, нормальне життя та існування громадян, витрачаються значні кошти на роботу спеціальних служб - міліції.

«швидкої допомоги», пожежної охорони, вибухотехніків тощо, які виїжджають для перевірки сигналу.

Нині набагато рідше трапляються злочини, які кваліфікують як бандитизм та терористичний акт. При цьому бандитизмом є не лише участь у злочинах, а й навіть організація озброєної банди або участь у її діяльності.

Важливо, що кожен учасник банди несе відповідальність за всі злочини, скоєні бандою, незалежно від того, чи брав він особисто в них участь.

На щастя, в Україні не часто трапляються терористичні акти - організація вибухів, підпалів тощо, унаслідок чого завдається велика майнова шкода або гинуть чи отримують тяжкі тілесні ушкодження люди. При цьому треба зазначити, що дії вважаються терористичним актом лише тоді, коли їх метою є порушення громадської безпеки, залякування населення, провокація військового конфлікту, вплив на рішення державних органів чи органів місцевого самоврядування тощо. Отже, підпал магазину з метою помсти власникові, вибух на залізниці з метою зупинити потяг і пограбувати його не вважатимуться терористичними актами.

Злочином проти громадської безпеки є також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибухівкою. Цей злочин має місце, якщо особа виготовила саморобний пристрій для стрільби, придбала вибухівку, затримана з пістолетом, на носіння якого не має права, або спробувала його продати. При цьому йдеться не про мисливські глад- коствольні рушниці, а про бойову чи спортивну зброю. Зверніть увагу — коли йдеться про вогнепальну зброю, то злочинним є навіть її зберігання у своєму помешканні, коли ж про холодну зброю (ножі, кастети, кинджали), то злочинним визнається лише її носіння, виготовлення, ремонт або збут. При цьому важливо зазначити, що особа, яка добровільно здала зброю, що в неї знаходиться незаконно, до органів внутрішніх справ, звільняється від кримінальної відповідальності.

Серед злочинів, які посягають на громадський порядок і моральність, є: наруга над могилою, жорстоке поводження з тваринами, злочини, які пов’язані з поширенням, виготовленням, увезенням в Україну творів порнографічного характеру, проституція, утягненая неповнолітніх осіб у злочинну діяльність, пияцтво, жебрацтво, азартні ігри.

4.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності.:

  1. § 1. Класифікація злочинів, учинених проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності і здоров'я населення
  2. § 2. Криміналістична характеристика злочинів, учинених проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності і здоров'я населення
  3. § 3. Типові слідчі ситуації і напрямки розслідування злочинів, учинених проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності і здоров'я населення
  4. 12.2. Злочини проти громадської моральності
  5. 7. Злочини проти громадської безпеки
  6. 12.1. Злочини проти громадського порядку
  7. Злочини проти національної безпеки України
  8. 1. Злочини проти основ національної безпеки України.
  9. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
  10. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
  11. Положення про злочини державні (контрреволюційні та особливо небезпечні для Союзу РСР злочини проти порядку управління), затверджене ЦВК СРСР (25 лютого 1927 р.)
  12. Постанова ЦВК СРСР «Про доповнення Положення про злочини державні (контрреволюційні та особливо небезпечні для Союзу РСР злочини проти порядку управління)» (8 червня 1934 р.)
  13. 9. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ
  14. § 4. Міліція громадської безпеки
  15. 12. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ
  16. Стаття 29. Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України
  17. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -