<<
>>

Фізичні особи.

Фізичною особою є будь-яка людина. Фізична особа в цивільних правовідносинах бере участь під своїм іменем (прізвище, ім’я та по батькові). Ім’я надається особі від народження, але закон передбачає можливість зміни імені фізичної особи після досягнення нею 16-річ- ного віку.

Важливе значення для здійснення окремих цивільно-правових угод має місце проживання фізичної особи. Відповідно до Конституції України, громадяни України мають право на вільне обрання місця проживання на території нашої держави. Водночас Цивільний кодекс України передбачає, що місцем проживання дитини віком до 10 років є місце проживання її батьків. З 10 до 14 років у разі, коли батьки дитини проживають окремо, місце її проживання визначається батьками з врахуванням думки дитини, з 14 років дитина має право самостійно визначити місце свого проживання.

Важливе значення для участі в цивільно-правових відносинах мають цивільні правоздатність і дієздатність. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність разом становлять правосуб’єктність особи.

Цивільна правоздатність — це здатність мати цивільні права та обов’язки. Нею володіють усі фізичні особи протягом усього життя — від народження і до смерті. В окремих випадках законодавство передбачає захист інтересів навіть зачатої, але ще не народженої дитини (наприклад, коли йдеться про спадкування). Правоздатність не вимагає від особи ніяких дій, людина може користуватися нею пасивно.

Кожна фізична особа має всі особисті немайнові права, установлені Конституцією України та Цивільним кодексом України, і здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Зазначимо, що закон виключає можливість обмеження правоздатності підзаконними нормативними актами, а також визначає, що будь-який правочин, учинений особою, який обмежує її правоздатність, є нікчемним. Так, якщо особа за будь-яких обставин — під впливом насильства, обману, шантажу тощо — підпише зобов’язання або будь- яким іншим способом обмежить свою правоздатність, то її зобов’язання буде недійсним із моменту підписання.

Цивільна дієздатність фізичної особи — це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Отже, дієздатність вимагає від особи цілеспрямованих дій — підписання документів, узяття на себе відповідальності.

Закон передбачає певні рівні цивільної дієздатності особи, її поступове зростання.

До 14 років малолітня дитина має часткову дієздатність — вона самостійно може здійснити лише дрібні побутові правочини: придбати хліб, жувальну гумку, газету тощо. Будь-які інші правочини від імені та в інтересах дитини вчиняють її батьки або особи, які їх замінюють.

У віці з 14 до 18 років неповнолітній має. неповну дієздатність.

Він може не лише самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, а й розпоряджатися власними доходами — заробітком, стипендією, іншими доходами. У цьому віці особа має право самостійно відкрити банківський рахунок і розпоряджатися коштами, які знаходяться на цьому рахунку. Інші правочини неповнолітній вчиняє за згодою батьків. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна має бути письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

У той же час закон передбачає, що за наявності достатніх підстав суд може обмежити право неповнолітнього розпоряджатися своїм майном чи доходами.

Розширення прав завжди пов'язане з підвищенням відповідальності — неповнолітній у віці з 14 до 18 років зобов’язаний із власного доходу відшкодовувати завдану ним шкоду.

З 18 років — тобто з повноліття — настає повна дієздатність.

Цивільний кодекс України передбачає випадки, коли повна цивільна дієздатність настає раніше від настання повноліття. Так, повну цивільну дієздатність отримує особа, якщо до настання 18 років вона укладає шлюб, якщо її реєструють батьком чи матір’ю дитини. Також повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі, яка уклала трудовий договір або бажає розпочати займатися підприємницькою діяльністю.

В останніх двох випадках, якщо батьки дитини заперечують наданню їй повної цивільної дієздатності, дитина може звернутися до суду, який і приймає рішення, виходячи з інтересів дитини.

Рівні цивільної дієздатності фізичної особи

Рівень

'

Вік Дії, які особа може эдійснюмти самостійно інші права 'Щдпоїідмьність за завдану шкоду (цивільно-правова відповідальність)
Часткова До 14 років Виключно дрібні побутові правочини Усі інші угоди від імені дитини укладають батьки або особи, які їх заміняють Відповідальність несуть батьки
Неповна 14-18

років

«

Дрібні побутові угоди, розпоряджатися власною заробітною платою, стипендією, іншими доходами, відкривати банківський рахунок і розпоряджатися коштами з нього, які внесені нею особисто, а внесеними іншими особами — за згодою батьків Мають право укладати будь-які угоди за згодою батьків або осіб, які їх заміняють Відповідальність несуть самостійно власними коштами (заробітна плата, стипендія) або власною працею, якщо недостатньо — відповідають батьки
Повна 3 18 років або достроково у випадках, передбачених законом Будь-які дії Відповідальнії'т Ь несуть самостійно

Цивільну дієздатність має та фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, тому закон передбачає можливість у певних випадках обмеження цивільної дієздатності особи або навіть визнання її недієздатною.

Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте, у яких випадках може бути прийнято таке рішення та які правові наслідки це матиме.

З Цивільного кодексу України

Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи 1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (...).

4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

І

1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.

3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною

1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Стаття 40. Момент визнання фізичної особи недієздатною

1. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

2. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (...).

Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною

1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.

3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи га в її інтересах вчиняє її опікун.

4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (...).

Закон передбачає, що в разі одужання чи суттєвого поліпшення стану психічного здоров’я особи, припинення зловживання алкоголем чи наркотиками, суд має право поновити її дієздатність або зняти обмеження дієздатності.

3.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Фізичні особи.:

  1. 12.4. Затримання особи, що вчинила злочин
  2. 11.2.4. Види правового статусу особи
  3. Захист честі та гідності особи
  4. Фізичні особи.
  5. Поняття та ознаки юридичної особи.
  6. Фізична особа, юридична особа, цивільна дієздатність, цивільна правоздатність
  7. 3. Службові і посадові особи державної служби: зміст понять та їх співвідношення
  8. Особи, які беруть участь у справі
  9. Способи та порядок вручення судових повісток та повідомлень
  10. Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою
  11. Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -