Визначення податкової бази

Платники податків визначають податкову базу за підсумками кожного окремого податкового періоду на підставі даних податкового обліку об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподат­куванням.

1) однорідності бази оподаткування;

2) можливості застосування до бази оподаткування конкретної одиниці її виміру;

3) простоти й зрозумілості визначення бази оподаткування;

4) зручності застосування бази оподаткування для обчислення податку;

5) можливості обліку бази оподаткування.

Податкова база може як збігатися, так і не збігатися з об’єктом оподаткування. При визначенні бази оподаткування застосовується одиниця її виміру (масштаб податку), якою є конкретна вартість, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частин, що до яких застосовується ставка податку. Масштаб податку встановлюється по кожному податку окремо і є єдиним для розрахунку й обліку податку.

Термін “податкова база” використовується для того, шоб кількісно виразити предмет оподаткування. У ряді випадків податкова база (основа податку) фактично є частиною предмета оподаткування, до якої застосовується податкова ставка. Однак це правильно тільки в тому випадку, коли предмет оподаткування безпосередньо обумовлює й дозволяє застосувати до себе спосіб обчислення.

При розрахунку бази оподаткування багато уваги приділяється визначенню одиниці обчислення бази оподаткування - конкретній вартісній фізичній або іншій характеристиці бази оподаткування або її частин, стосовно якої застосовується ставка податку. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування. При цьому одиниця виміру бази оподаткування є єдиною як для розрахунку податку, так і для податкового обліку.

Розмір бази оподаткування визначається тільки на підставі використання однієї одиниці її виміру. При цьому розмір бази оподаткування визначається як результат множення одиниці виміру бази оподаткування на кількість цих одиниць, які в цілому становлять повний обсяг бази оподаткування.

Всі розрахунки податкової бази повинні здійснюватися на підставі документально підтверджених даних про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням. У цьому випадку платник зобов’язаний мати документальні підтвердження для обґрунтування будь-якої позиції податкової звітності. Якщо при цьому платник податків припускається помилки, то перерахунок податкового зобов’язання здійснюється виключно до того податкового періоду, в якому була допущена помилка.

Контрольні питання:

1. База оподаткування.

2. Поняття й види податкових періодів.

3. Принципи визначення бази оподаткування.

4. Порядок розрахунку бази оподаткування.