Система митних платежів

Мито входить до системи митних платежів, які являють собою всі види зборів, відрахувань, платежів при перетинанні митного кордону держави. Заслуговує на увагу характеристика митних платежів, сформульована С.

Митні платежі, що існували у феодальній Росії - торговельні мита - використовувалися як плата за право торгівлі. При цьому вони стягувалися як плата і з продавця, і з покупця товару, як відсоток від суми, що заявляє покупець, на яку він хотів би придбати товар. Подібний платіж іменували “тамгою”. Особи, що таврували товар і стягували тамгу, іменувалися митниками.

До середини XVI століття основним митом стає карбованцева, котра стягувалася із ціни товару й здійснювала майже винятково фіскальну функцію. Однак митні платежі виступали не тільки джерелом бюджетних доходів, але й реалізовували завдання контролю за переміщенням вантажів і осіб, перешкоджали проникненню неякісних і небезпечних товарів, стимулювали розвиток національної економіки й формування збалансованих пропорцій.

Систему митних платежів можна поділити на дві групи:

1. Основні — обов’язкові платежі, що стягуються у більшості випадків при перетинанні митного кордону із суб’єктів, які не характеризуються специфічними особливостями:

- мито;

- митні збори за митне оформлення;

- непрямі податки, що стягуються у подібних ситуаціях (податок на додану вартість, акцизний збір).

2. Додаткові - митні платежі, що стягуються із платників за додатково надані послуги чи дії, або характеризують платника, який відрізняється специфічними особливостями (збори за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь у митних аукціонах тощо).

Систему основних митних платежів доповнюють збори за митне оформлення й зберігання. Збори за митне оформлення стягуються в національній і іноземній валюті. Державна митна служба вправі корегувати механізм застосування даних зборів (зменшувати їх розміри, звільняти від сплати, змінювати валюту сплати зборів).

Додаткові митні платежі становлять систему зборів, що регулюють сплату при різних митних режимах. Особливості їх нарахування регулюються Державною митною службою.

4 листопада 1999 р. Верховна Рада прийняла Закон України “Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”. Тепер частина платежів, що стягуються при перетинанні кордону, об’єднані в один. Єдиний збір складається зі зборів за здійснення контролю:

а) митного;

б) санітарного;

в) ветеринарного;

г) фітосанітарного;

д) радіологічного;

е) екологічного,

а також

ж) плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по автомобільних дорогах України.

Ставки збору встановлюються:

а) один раз на рік законами України й обчислюються в ЄВРО (платяться в гривнях);

б) не можуть перевищувати вартості витрат, пов’язаних зі здійсненням контролю;

г) незалежно від кількості й найменування вантажу щодо вантажної партії.

Діяльність органів, що здійснюють збір, координує центральний орган митної служби. Закон набрав чинності з 1 січня 2000 р.

32.3.