Фотоматеріали

Негативи сигналетичних знімків при зйомці великоформатними камерами доцільно виготовляти не на склі, а на плівці («Панхром» або «Ізохром»), щоб їх можна було зберігати в справах.

Обробляють негативи вирівнюючим дрібнозернистим проявником Д-76 або А-12, суворо дотримуючи температурного режиму і часу проявки. Відбит­ки виготовляються на нормальному (№ 2 або 3) глянцевому папері («Уні-бром»). За цих умов зображення правильно передає градацію тонів знятого об'єкту, зберігаючи всі напівтони. На таких фотознімках чітко проглядаються всі найважливіші упізнавапьні ознаки сфотографованих осіб. Використання більш контрастного фотопаперу (№ 4 і більших номерів) призводить до появи різких меж між світлом та тінню, зникненню півтонів, виникненню надмірно затінених ділянок. Внаслідок цього окремі прикмети видаються викривленими або ж не проглядаються зовсім.

Щоб уникнути знищення або зміни ідентифікаційних ознак сигналетичні знімки не ретушують.

Правила сигналетичної зйомки поширюються і на фотографічну фіксацію

104

зовнішності загиблих, у випадках виявлення невпізнаних трупів (маються на увазі трупи зі збереженими зовнішніми покривами обличчя). Така зйомка про­водиться, як правило, у моргах. При фотографуванні трупа нерідко практику­ється виготовлення не трьох, а п'яти зображень голови - анфас, правий і лі­вий профілі, а також із поворотом голови праворуч і ліворуч. У необхідних випадках перед зйомкою проводиться так званий туалет голови трупа - об­личчя миють, волосся зачісують і т. п. У випадках, коли м'які тканини обличчя збереглися, але цілісність або звичайний вигляд їх порушені і робити висно­вок про прикмети покійного неможливо, вдаються до реставрації зовнішніх покривів обличчя для надання трупу «прижиттєвого» вигляду. Особливі при­кмети зовнішньої анатомії загиблого та його одягу фотографують масштаб­ним способом. Крім того, труп фотографують в одязі й оголеним.