<<
>>

ІНСТРУКЦІЯ з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події

1. Загальні положення.

1.1. Ця Інструкція регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події (далі — кримінальні правопорушення та надзвичайні події).

1.2. Основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події:

1.2.1. Негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та надзвичайні події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

1.2.2. Підтримання постійної готовності сил і засобів органів внутрішніх справ до оперативного реагування.

1.2.3. Оперативне інформування чергових частин вищого органу внутрішніх справ (далі — ОВС) про отримані повідомлення.

1.2.4. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх вчинили, усунення негативних наслідків правопорушень та надзвичайних подій.

1.2.5. Орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних правопорушень та інших правопорушень, прикмет осіб, які їх вчинили, об’єктів посягань.

1.2.6. Організація взаємодії з іншими органами і підрозділами внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади під час реагування на кримінальні правопорушення, інші правопорушення та події.

1.2.7. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

1.3. Принципи діяльності органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події — ввічливість і поважливе ставлення до громадян, законність та оперативність.

1.4. Правовою основою діяльності органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події є Конституція України, закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана у встановленому порядку Верховною Радою України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, ця Інструкція та інші нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України.

2. Організація виїзду та прибуття працівників міліції на місця вчинення правопорушень.

2.1. Загальний термін прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та надзвичайних подій не повинен перевищувати часу підготовки і збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від органу внутрішніх справ до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

2.2. Час підготовки і збору до виїзду:

для основних слідчо-оперативних груп, оперативних груп, нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, інших нарядів — до 10 хвилин;

для додаткових слідчо-оперативних груп при чергуванні за місцем служби — до 15 хвилин;

для слідчо-оперативних груп при чергуванні за місцем проживання — до 20 хвилин;

для начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, міськрайлінорганів — до 10 хвилин у робочий час та до 20 хвилин — у неробочий час;

для відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах — до 10 хвилин, а при чергуванні за місцем проживання — до 20 хвилин;

для інших працівників міліції — до 20 хвилин у робочий час та до 40 хвилин — у неробочий час.

Для груп швидкого реагування (далі — ГШР) при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації — негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення — до 5 хвилин. Час прибуття на місце події — до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту — 40-50 км/год).

2.3. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів (далі — МРЛО) з метою забезпечення виконання вимог пункту 2.2 Інструкції

253

визначають за кожним органом внутрішніх справ (далі — ОВС) необхідну кількість слідчо-оперативних та оперативних груп, їх склад і режим роботи (з урахуванням соціально-економічної та криміногенної ситуації, інших особливостей регіону).

2.4. За фактами невиїзду начальників ОВС на місце скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів, кримінальних правопорушень та надзвичайних подій, які можуть викликати суспільний резонанс, службові розслідування проводити у дводенний термін.

3. Основні права і обов’язки працівників міліції щодо реагування на кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.

3.1. Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події надається право:

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, відносно осіб, які допустили малозначні адміністративні правопорушення, обмежуватися усним зауваженням, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

3.1.2. Перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляду і контролю, виконання яких покладено на міліцію.

3.1.3. Затримувати і доставляти до ОВС (крім осіб, зазначених у статті 480 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК)):

осіб, яких вони запідозрили у вчиненні злочину або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець у тому числі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;

неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у пункті 3.1.3 Інструкції, речей, що знаходяться при них, їх транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’ю, в установленому законодавством порядку.

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші, передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій.

3.1.8. Заходити безперешкодно в будь-який час доби:

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

на земельні ділянки, до жилих та інших приміщень громадян у разі переслідування особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

до житла підозрюваного, обвинуваченого, з метою контролю за його поведінкою, якщо йому обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

3.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це їх адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання правопорушенню (злочину), виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

3.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей.

3.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, за інших надзвичайних обставин, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів.

255

3.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки.

3.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставляння до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння в міліцію.

Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до чинного законодавства.

3.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, — за їх згодою.

3.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку правопорушників, які втекли, осіб, які зникли безвісти, та з іншою метою, що пов’язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв’язку з виконанням міліцією покладених на неї обов’язків.

3.1.16. Запрошувати до ОВС громадян для надання допомоги у з’ясуванні обставин, що пов’язані з порушеннями громадського порядку або вчинення кримінального правопорушення.

3.1.17. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію».

3.1.18. Користуватися іншими правами, наданими Законом України «Про міліцію» та іншими законодавчими актами України.

3.2. Основні обов’язки працівників міліції щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події:

3.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

3.2.2. Виявляти, попереджати та припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку оперативно-розшукові та профілактичні заходи.

3.2.3. Припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження за цими справами.

3.2.4. Розшукувати осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду або пропали безвісти.

3.2.5. Виконувати прийняті в установленому законодавством порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, слідчого судді, суду.

3.2.6. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об’єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, уживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

3.2.7. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

3.2.8. Надавати невідкладну, у тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень, надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя та здоров’я стані, дітям, які залишилися без опіки, а також затриманим та взятим під варту особам.

3.2.9. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він обіймає, місцезнаходження і часу, у разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою, повідомленням про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов’язаний:

негайно сповістити про ці правопорушення або події будь-якими каналами зв’язку до найближчої чергової частини органу внутрішніх справ;

ужити заходів щодо попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події тощо.

3.2.10. При затриманні особи працівником міліції:

повідомляється затриманому зрозумілою для нього мовою підстави

затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз’яснюється право оскаржувати їх у суді, а також право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього та інші процесуальні права, передбачені КПК;

у разі затримання особи, яка володіє тільки іноземною мовою, роз’яснити їй підстави затримання у присутності перекладача;

надається усне роз’яснення частини першої статті 63 Конституції України, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді — роз’яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та

257

прав осіб, затриманих або взятих під варту, установлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

негайно за допомогою технічних засобів здійснюється оповіщення відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування та доставляється до найближчого підрозділу органу досудового розслідування;

про затримання одразу повідомляється орган (установа), уповноважений законодавством на надання безоплатної правової допомоги;

забезпечується затриманим з моменту затримання право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих;

у разі заявления затриманими особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

про заявления вимоги про залучення захисника або про відмову в залученні захисника в протоколі затримання робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої особи;

надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо працівник міліції, що здійснив затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню він може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності.

4. Обов’язки начальників органів внутрішніх справ, відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайліноргану та їх заступників (помічників) щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.

4.1. Відповідальність за організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих ОВС та до засобів масової інформації покладається особисто на керівників органів досудового розслідування, начальників органів та підрозділів внутрішніх справ або осіб, які виконують їх обов’язки.

4.2. З метою організації належного реагування на кримінальні правопорушення, ліквідації наслідків надзвичайних подій, забезпечення взаємодії працівників органів та підрозділів внутрішніх справ, інших

міністерств і центральних органів виконавчої влади, своєчасного інформування інстанцій, на місця подій обов’язково повинні виїжджати:

4.2.1. Начальники ГУМВС, УМВС, МРЛО або особи, які виконують їх обов’язки, — при отриманні повідомлень про вбивства, розбої, кримінальні правопорушення, учинені із застосуванням вогнепальної зброї чи вибухівки, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події, що можуть викликати суспільний резонанс.

4.2.2. Відповідальні по ГУМВС, УМВС, МРЛО, — при отриманні повідомлень про особливо тяжкі злочини, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події.

4.2.3. Начальники МРЛО або особи, які виконують їх обов’язки, — при отриманні повідомлень про тяжкі, особливо тяжкі злочини, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події, що можуть викликати суспільний резонанс.

4.2.4. Відповідальні по МРЛО при отриманні повідомлень про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, інформація про які подається до МВС, ГУМВС, УМВС.

4.2.5. Помічники відповідального по МРЛО, — при отриманні повідомлень про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, інформація про які передається до ГУМВС, УМВС, в разі відсутності начальника або відповідального по ОВС.

4.3. Інші особи керівного складу органів і підрозділів внутрішніх справ направляються на місця подій у випадках, передбачених Картотекою невідкладних дій оперативного чергового (додаток 8 до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28 квітня 2009 року № 181, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за № 786/16802) або за рішенням начальників чи відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськуправліннях.

4.4. Начальники і відповідальні по ОВС, інші посадові особи при виїзді на місця подій зобов’язані мати при собі вогнепальну зброю, засоби бронезахисту та бути одягнені у формений одяг (працівники оперативних підрозділів, крім відповідальних по ОВС, можуть бути у цивільному).

4.5. У разі неможливості негайного реагування силами добових нарядів на всі отримані повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події начальник МРЛО або особа, яка виконує його обов’язки, визначає додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та дає вказівку черговому щодо їх направлення на місця подій.

259

4.6. Начальники ГУМВС, УМВС, МРЛО забезпечують підтримання постійної готовності сил і засобів до оперативного реагування на повідомлення, навчання особового складу діям у типових та екстремальних ситуаціях, підвищення його професійної майстерності, ужиття заходів щодо недопущення втрат та поранень працівників ОВС.

5. Обов’язки працівників чергових частин органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.

5.1. У встановленому законодавством порядку приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події або виявлені з інших джерел обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

5.2. При зверненні до чергової частини фізичних, юридичних або посадових осіб черговий зобов’язаний уважно вислухати заявника, з’ясувати час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення чи надзвичайної події. Якщо в заяві (повідомленні) йдеться про питання, що не належить до компетенції органів внутрішніх справ та не містить ознак правопорушення, заявнику слід ввічливо роз’яснити, куди саме він має звернутися.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, незалежно від підслідності, не допускається.

5.3. При отриманні від заявника (телефоном чи особисто) інформації про кримінальне правопорушення та надзвичайну подію, реагування на які належать до компетенції ОВС, черговий МРЛО, інспектор-черговий або помічник чергового зобов’язані:

5.3.1. Виконати вимоги пункту 5.1 Інструкції, при цьому попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, що підтверджується його підписом у протоколі. Оперативний черговий має право доручити з’ясування особи заявника та складання протоколу усної заяви іншому члену добового наряду.

5.3.2. Негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу (далі — СОГ) чи групу швидкого реагування, оперативну групу, працівника підрозділу дільничних інспекторів міліції, інші наряди або окремих посадових осіб.

5.3.3. Отриману заяву негайно надати керівнику органу досудового розслідування (попередньо з’ясувати правову кваліфікацію правопорушення), а також поінформувати про її надходження начальника та відповідального по ОВС.

Про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, інформація про які подається до МВС України, ГУМВС, УМВС, повідомити черго-

вій частині, в якої перебуває в оперативному підпорядкуванні, про що зробити відмітку в спецповідомленні із зазначенням часу доповіді та прізвища особи, яка її прийняла.

5.3.4. Ужити всіх заходів щодо припинення кримінального правопорушення, забезпечити затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушення чи надзвичайної події, керуючись при цьому Картотекою невідкладних дій оперативного чергового (додаток 8 до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28 квітня 2009 року № 181, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2009 року за № 786/16802) та іншими відомчими нормативно-правовими актами.

5.4. При отриманні інформації про кримінальне правопорушення та надзвичайну подію, які вчинені на території обслуговування іншого ОВС черговий повинен виконати вимоги п. 5.1. — 5.3. цієї Інструкції та негайно повідомити про отриману інформацію чергову частину МРЛО на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або надзвичайна подія для відповідного реагування.

5.5. При отриманні одночасно двох і більше повідомлень про кримінальні правопорушення та надзвичайні події черговий повинен задіяти для реагування на них додаткові СОГ, групи швидкого реагування, оперативні групи, працівника підрозділу дільничних інспекторів міліції, інші наряди або окремих посадових осіб. У разі неможливості негайного реагування на ці повідомлення наявними силами, доповісти про це начальнику ОВС або особі, яка виконує його обов’язки, та за його вказівкою зібрати, екіпірувати та направити на місця подій додаткові сили і засоби.

5.6. Інформацію про кримінальні правопорушення, підслідні органам прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань або органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, оперативний черговий зобов’язаний зареєструвати та негайно повідомити чергового відповідного органу, ужити необхідних заходів для припинення кримінального правопорушення, організувати проведення невідкладних дій щодо виявлення та затримання осіб, які його вчинили.

5.7. Якщо повідомлення про кримінальне правопорушення та надзвичайну подію надійшло до чергової частини УМВС, ГУМВС, МВС, черговий зобов’язаний:

5.7.1. Виконати вимоги пунктів 5.1 — 5.3 Інструкції та негайно повідомити про отриману інформацію чергову частину МРЛО, на території обслуговування якого вчинене кримінальне правопорушення або надзвичайна подія.

261

5.7.2. Дати вказівку про проведення невідкладних дій щодо припинення кримінального чи іншого правопорушення, встановлення та затримання підозрюваних у їх вчиненні осіб, ліквідації наслідків надзвичайних подій, надання допомоги потерпілим, забезпечення схоронності матеріальних цінностей тощо (залежно від змісту інформації).

5.7.3. Організувати в необхідних випадках виїзд на місце події СОГ, інших нарядів (працівників відповідних служб ГУМВС, УМВС, місь- куправління) та отримання від них інформації про проведення невідкладних заходів щодо встановлення обставин події кримінального чи іншого правопорушення та особи, яка його вчинила, надаючи їм необхідну допомогу.

5.7.4. Витребувати у встановлені строки повідомлення про реагування на отриману інформацію з МРЛО, слідчо-оперативними групами, добовими нарядами (чи підтвердилась інформація, які саме заходи вжиті для припинення правопорушення, виявлення та затримання осіб, які його вчинили тощо).

6. Організація чергувань слідчо-оперативних та оперативних груп.

6.1. Для забезпечення реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події у всіх ГУМВС, УМВС, МРЛО, територіальних відділах міліції (далі — ТВМ) формується не менше двох слідчо-оперативних груп: основна та додаткова. За необхідності організується чергування СОГ також у підпорядкованих МРЛО підрозділах — територіальних, міських і селищних відділах (відділеннях) міліції, лінійних відділеннях тощо.

6.2. СОГ формуються на підставі графіків чергувань працівників структурних підрозділів ОВС, затверджених начальником ГУМВС, УМВС, МРЛО або особою, яка виконує його обов’язки та погоджених з начальником слідчого підрозділу (на підставі щотижневих або щомісячних графіків). У графіках має бути передбачений резерв для посилення цих груп під час ускладнення оперативної ситуації або заміни членів СОГ у зв’язку із хворобою, відрядженням або іншими обставинами.

6.3. До складу СОГ ГУМВС, УМВС та міськуправлінь включаються працівники структурних підрозділів: слідства, карного розшуку, БОЗ, БНОН, КМСД, ДСБЕЗ, НДЕКЦ, міліції громадської безпеки та інших.

6.4. У МРЛО і ТВМ СОГ формуються з числа слідчих (старший СОГ), працівників експертних підрозділів, карного розшуку, БНОН, КМСД, ДСБЕЗ, кінологів із службово-розшуковими собаками. З урахуванням оперативної ситуації та штатної чисельності МРЛО до складу СОГ можуть включатися працівники інших служб.

6.5. Категорично заборонено включати до складу СОГ осіб, які не мають досвіду самостійної роботи та за якими не закріплена вогнепальна зброя.

6.6. У МРЛО і ТВМ для забезпечення реагування на кримінальні проступки (після прийняття Закону України про кримінальні проступки), сімейно-побутові конфлікти, інші кримінальні правопорушення та надзвичайні події начальник ОВС має право своїм наказом створювати, крім СОГ, оперативні групи (далі — ОГ) у складі інспекторів-чергових (там, де вони передбачені штатною структурою) і працівників інших підрозділів. Режим чергування ОГ визначається начальником ОВС на підставі щотижневих графіків чергувань.

На базі стройових підрозділів патрульної служби можуть створюватися групи швидкого реагування.

6.7. Працівники, включені до складу СОГ чи ОГ, забезпечуються вогнепальною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом та захисною каскою не нижче 2-го класу захисту, гумовим кийком, балончиком з аерозолем сльозоточивої чи дратівної дії, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби. Контроль за екіпіруванням членів СОГ та ОГ при виїзді на місце події покладається на начальника та відповідального по ОВС.

6.8. Усі члени СОГ чи ОГ повинні нести службу у форменому одязі, мати при собі службові посвідчення, а особи середнього та старшого начальницького складу — жетони з особистим номером і особисті печатки.

6.9. Перед проведенням інструктажу відповідальний по ОВС зобов’язаний особисто перевірити екіпірування особового складу СОГ та ОГ (у разі їх створення).

6.10. Інструктаж членів СОГ здійснюється одночасно з нарядом чергової частини: у робочі дні — начальником разом з відповідальним по ОВС та його помічником, а у вихідні та святкові дні — відповідальним по ОВС та його помічником. Інструктаж ОГ проводиться безпосередньо перед початком несення служби.

6.11. Під час проведення інструктажу необхідно підбити підсумки роботи СОГ та ОГ (у разі їх створення) за добу, що минула, виявити допущені недоліки та указати їх причини, відзначити позитивні моменти. Особливу увагу звернути на забезпечення особистої безпеки. Перевірити знання членами СОГ та ОГ (у разі їх створення) своїх функціональних обов’язків, порядку дій при ускладненні оперативної обстановки, порядку та правил застосування, використання вогнепальної зброї та заходів безпеки при поводженні з нею.

6.12. Слідчо-оперативні групи чергують цілодобово.

263

6.13. Під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної СОГ, повинні перебувати в кімнаті СОГ чергової частини, за відсутності такої кімнати — у своїх службових кабінетах, а члени додаткової СОГ — у своїх службових кабінетах, крім випадків, коли кабінети членів додаткової СОГ розміщені на значній відстані від адмінбудів- лі, у якій розташована чергова частина.

З урахуванням наявної штатної чисельності допускається знаходження працівників експертних підрозділів, які входять до складу СОГ, у робочий час — у своїх службових кабінетах, у неробочий час — за місцем проживання. Наказом начальника ОВС визначається порядок організації прибуття працівника експертного підрозділу до місця вчинення правопорушення в неробочий час.

6.14. Члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу оперативного чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного знаходження для виконання службових завдань, не пов’язаних з діяльністю СОГ.

6.15. Залежно від оперативної обстановки, що складається, начальник або відповідальний по ОВС можуть прийняти рішення про продовження після 21 -ї години чергування членів додаткової СОГ за місцем проживання (за умови забезпечення дотримання вимог розділу 2 Інструкції). Вогнепальна зброя у таких випадках здається до чергової частини.

6.16. Начальник ОВС зі штатною чисельністю особового складу до 60 працівників при стабільно незначному навантаженні на СОГ має право своїм наказом передбачити можливість членам основної СОГ після 23.00 знаходитися за місцем проживання за умови забезпечення їх прибуття з повною екіпіровкою до місця вчинення правопорушення з дотриманням вимог розділу 2 Інструкції (копія відповідного наказу має зберігатися в черговій частині). Рішення про продовження чергування за місцем проживання в кожному конкретному випадку приймає залежно від оперативної ситуації начальник ОВС або відповідальний по ОВС.

6.17. Членам СОГ та ОГ (у разі їх створення), які фактично знаходилися на службі менше 16 годин, надається 12 годин відпочинку, до 20 годин — 32 години відпочинку, понад 20 годин — 48 годин відпочинку.

6.18. Начальники ГУМВС, УМВС мають право на підставі висновків аналізу стану оперативного реагування коригувати період змін СОГ до 8, 12, 16, 24-х годинного режиму при забезпеченні цілодобового несення служби.

7. Контроль за реагуванням на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.

7.1. Контроль за діяльністю органів і підрозділів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події здійснюють:

7.1.1. Міністр внутрішніх справ України, його перший заступник, заступник Міністра — керівник апарату, заступник Міністра, керівництво структурних підрозділів МВС України.

7.1.2. Начальники ГУМВС, УМВС, МРЛО, їх заступники, відповідальні по ОВС, керівники структурних підрозділів — на підставі графіків цілодобового контролю за роботою добових нарядів.

7.1.3. Працівники Головного штабу МВС України, штабів ГУМВС, УМВС, міськуправлінь — під час проведення комплексних інспектувань, контрольних, цільових та раптових перевірок.

7.1.4. Працівники підрозділів внутрішньої безпеки МВС України.

7.1.5. Мобільні групи МВС України, ГУМВС, УМВС, міськуправлінь.

7.2. Під час здійснення перевірок реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення та надзвичайні події практикувати надання ввідних завдань, звірки записів у реєстраційних журналах з іншими джерелами інформації (пристроями документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами тощо).

7.3. Кожен факт нереагування або неналежного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення або надзвичайні події та несвоєчасної реєстрації цих повідомлень є порушенням Закону України «Про міліцію». За такими фактами протягом трьох днів проводити службові розслідування, за результатами яких приймати рішення про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, а за необхідності, матеріали перевірки направляти до органів прокуратури.

Заступник начальника Головного штабу МВС України

полковник міліції М.В. Андруньків

ДОДАТОК 3

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом МВС України від 09.08.2012 року № 686

<< | >>
Источник: Алєксєєв О. О.. Розслідування окремих видів злочинів. [текст] : навч. посіб. 2-ге вид. перероб. та доп. / О. О. Алєксєєв, В. К. Весельський,В. В. Пясковський - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 320 с.. 2014

Еще по теме ІНСТРУКЦІЯ з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події:

  1. ІНСТРУКЦІЯ з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події
  2. ЗМІСТ
  3. 2.2. Об’єктивна сторона злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
  4. ЛІТЕРАТУРА
  5. Владні повноваження окремих державних правозахисних інституцій щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності
  6. Напрями розвитку адміністративно-правових засобів протидії дискримінації за ознакою інвалідності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -