§ 2. Види строків

Строки поділяються на види за такими ознаками.

1.

Законні строки прямо передбачені законом, наприклад, строки при визнанні громадянина безвісно відсутнім і оголошенні громадянина померлим (ст. ст. 18,21 ЦК).

Договірні строки визначаються сторонами договору. До них належать строк дії договору, строк виконання зобов'язань тощо.

182

Судові строки — це строки, що визначаються судом, арбітражним або третейським судом. Наприклад, згідно зі ст. 121 АПК арбітражний суд за заявою сторони або за власною ініціативою має право до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

2. За точністю визначення — на визначені і невизначені.

Визначеними є строки, які підлягають точному обчисленню шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точний розмір, посилання на якийнебудь момент або подію. Наприклад, строк дії договору поставки визначений в календарний рік.

Невизначеними називаються строки, які встановлюються шляхом вказівки на якінебудь приблизні дані. Закон передбачає в таких випадках здійснити якунебудь дію «своєчасно» (ст. 157 ЦК), «негайно» (ст. 156 ЦК), «без зволікання» (ст. 400 ЦК). Під невизначеністю стро* ку мається на увазі ситуація, коли закон чи договір взагалі не встановлює строк, або коли він визначений моментом витребування. За таким зобов'язанням кредитор має право вимагати виконання, а боржник — здійснити виконання в будьякий час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання (ст.

3. За можливістю бути зміненими за згодою сторін — на імперативні і диспозитивні.

Імперативні строки не підлягають зміні за згодою сторін. Наприклад, строк збереження житлового приміщення за тимчасово відсутнім наймачем та членами його сім'ї становить 6 місяців (ст. 71 ЖК).

Диспозитивні строки можуть бути змінені за згодою сторін, наприклад, строк поставки продукції, строк передачі речі.

4. За своїм призначенням —направостворюючі,строки здійснення цивільних прав, виконання зобов'язань, захисту цивільних прав.

Правостворюючими є строки, з закінченням яких пов'язане виконання нових цивільних прав. Так, згідно зі ст. 11 ЦК дієздатність громадян виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення громадянином віку 18 років.

Строки здійснення цивільних прав — це строки, протягом яких суб'єкт цивільного права може реалізувати належне йому суб'єктивне правої Вони поділяються на:

m

Глава 12 СТРОКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

строки існування цивільних прав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право діє протягом всього життя автора і 50 років після його смерті;

преклюзивні — строки для реалізації суб'єктивних прав. Наприклад, ордер на жиле приміщення дійсний протягом ЗО днів з дня видачі (п. 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні1).

За наслідками закінчення преклюзивні строки класифікуються на такі групи:

строки невиконання обов'язків, що призводять до припинення суб'єктивного права. Наприклад, кредитори спадкодавця мають право протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцеві заповіту за місцем відкриття спадщини. Недодержання цього правила тягне за собою втрату кредиторами належних їм прав на вимоги (ст. 557 ЦК);

строки невиконання обов'язків, що стають перешкодою для виникнення суб'єктивного права (повідомлення про страховий випадок протягом певного часу за умовами договору страхування);

строки нездійснення права, що тягнуть за собою припинення цього права (збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем);

строки, протягом яких право припиняється на певний час, а потім поновлюється (уклавши авторський договір з організацією, автор обмежує на певний час свої можливості по використанню твору)2;

гарантійні строки — строки, в які виготовлювач (виконавець) гарантує, забезпечує нормальну роботу (застосування, використання роботи, послуги (належну якість товару)3.

Протягом гарантійних строків виготовлювач ручається за безвідмовну роботу виробу і зобов'язується усунути за свій рахунок всі виявлені недоліки або замінити виріб.

На сезонні товари (одяг, хутрові вироби та ін.) гарантійний строк обчислюється з початку сезону, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. При продажу товарів за зразками, поштовим замовленням,

1 ЗПУ УРСР. 1984. № 12. Ст. 80.

г Див.: Бабкин А., Молчанова Т. Виды пресекательных сроков в гражданском праве // Советская юстиция. 1981. № 24. С. 2223.

3 Див.: Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради України. 1994. №1. Ст. 1. ™ •' '™

184

а також у разі, коли час укладення договору купівліпродажу і час передачі товару споживачу не збігаються, гарантійні строки обчислюються з дня доставки товару споживачу, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення або збирання), — з дня її виконання. Якщо день доставки, установки (підключення або збирання) товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо, або якщо майно знаходилось у споживача до укладення договору купівліпродажу, гарантійні строки обчислюються з дня укладення договору купівліпродажу.

Гарантійний характер носять і деякі інші, передбачені законом строки, наприклад строк придатності для експлуатації товару та ін.

Для медикаментів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмернокосметичних та інших товарів, споживчі якості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або інших документах, що додаються до них при продажу, і вважається гарантійним строком. Продаж товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Строк служби товару — це час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за призначенням.

Претензійні строки — строки для заявления претензій. Це строки, протягом яких уповноважена особа не тільки має право, а й іноді зобов'язана звернутися до відповідальної особи з вимогою про поновлення порушеного права. Відповідно до ч. 1 ст. 5 АПК спір може бути переданий на розгляд арбітражного суду при умові виконання сторонами встановленого для цієї категорії спорів порядку їх доарбітражного врегулювання.

Строки виконання зобов 'язань — це строки, протягом яких боржник зобов'язаний передати річ, виплатити грошову суму і т. ін.

Строки захисту цивільних прав — це строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про примусове здійснення і захист свого права. До таких строків належать строки позовної давності.