§ 3. Поняття, значення, види і межі дії строків позовної давності
185
Глава 12 СТРОКИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Розділ 2 ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Строк позовної давності — це законний і імперативний строк.
Його імперативність виражається:1) в недійсності угод про зміну строків позовної давності і порядку їх обчислення (ст. 73 ЦК);
2) в обов'язковості застосування строків позовної давності судами незалежно від заяви сторін.
Значення строків позовної давності полягає в стабілізації і упорядкуванні цивільноправових відносин, зміцненні договірної дисципліни, полегшенні роботи юрисдикційних органів.
Строки позовної давності поширюються на всі цивільноправові відносини за винятком зазначених у ст. 83 ЦК. Згідно з останньою строки позовної давності не поширюються, зокрема, на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у кредитні установи. Не поширюються строки позовної давності і на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом.
Строки позовної давності можуть бути двох видів: загальні (ст. 71 ЦК); скорочені, або спеціальні (ст. 72 ЦК).
Загальний строк позовної давності встановлено в три роки.
Скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог, наприклад, строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про недоліки проданих речей;
3) що випливають з поставки продукції неналежної якості;
4) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду;
5) про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення.
Скорочені строки можуть становити і один рік, і інші строки в межах трьох років.