Гай (Gaius)

Повне ім’я Гая невідоме.

Роки життя: 130-180 н.е.

Видатний юрист Стародавнього Риму. Згідно із “Законом про цитування” (Law of Citation) імператора Західної Римської імперії Валентиніана ІІІ (426) Гай та ще чотири інші юристи (Папініан, Ульпіан, Паул) були зараховані до когорти класиків.

Мав великий вплив на правничу думку і практику Стародавнього Риму. Підручником Гая дуже тривалий час користувалися студенти-правники, поки за правління візантійського імператора Юстиніана було створено підручник “Інститути”. До речі, таку назву мав і підручник Гая. На підручник Гая орієнтувалися й інші фахівці, укладаючи свої книги.

Окрім “Інститутів”, Гай написав коментарі до “ХІІ таблиць”, трактат про едикти Римських магістратів та кілька інших книг.

“Інститути” Гая складаються з 4 книг. Перша книга присвячена правовому статусу осіб. У колі зору другої та третьої книг перебувають майнове право, у тому числі спадкування. Четверта книга розглядає форми юридичних дій. Саме Гай створив ланцюжок: особи-речі-дії. Він відслідковується і в нинішній юриспруденції.

Тривалий час вважали, що текст “Інститутів” Гая було втрачено. Віднайдено рукопис було 1816 р. Трапилося це випадково у італійському місті Верона. На думку фахівців рукопис було написано у V ст. Тобто переписувач у той час мав перед очима ранній текст рукопису і писав новий текст. Розшифрувати рукопис було надзвичайно важко, бо хтось згодом на творі Гая виклав твори Св. Ієремії (St. Jerome).