10.3.1. Тарифне регулювання

Регулювання імпорту з країн, які не є членами ЄС , поділя- ється на тарифн е та нетарифне. Інструментом тарифног о регу- люванн я щодо інших країн є Спільни й митний тари ф (СМТ ) яки й уведено в дію з 1 січня 1968 р.

Диференціаці я ставо к мита здійснюєтьс я з а наступним и чинниками :

1) власне розмір ставок;

2) метод визначенн я грошового еквівалента мита на одиниц ю виміру товару: у відсотках до вартості (адвалорний); у твердій грошовій сумі (специфічний) ; змішаний ;

3) кодова структура товарів у Комбіновані й номенклатурі:

група, позиція, категорія тощо;

4) походження товарів. В останньому випадку чиннико м є відношенн я до походження товарів з тої чи іншої країни, що відображається у диференціаці ї ставок мита на нормальні та преференційні на одному і тому ж рівні класифікації, наприклад, за одніє ю і тіє ю ж товарно ю позицією . Нормальн і ставк и застосовуються, якщ о немає підстав застосувати преференційні. Режим тарифни х преференці й (пільг) полягає у встановленні ставо к мита , як і є нижчим и за нормальні , або взагалі — у звільненні від мита. Умовою надання преференції є походження товару з певної країни, що має підтверджуватися сертифікатом.

Розрізняються 2 види преференційног о режиму: конвенцій - ний та автономний. Конвенційний режим базується на двосторон- ніх або багатосторонніх угодах, укладених Співтовариством з іншим и країнами: торговельно-економічних , в тому числі про зону вільної торгівлі (наприклад , з Ізраїлем), про митни й союз

1 Див.: Регламент Ради Міністрів від 23 липн я 1987 р. 2658/87 про тари ф та статистичну номенклатур у та про Спільни й митни й тари ф (O.J.

L82).

153

(наприклад, з Андоррою); про асоціацію (наприклад, з Тунісом); комплексних , в тому числі про партнерство та співробітництво (наприклад , УПС з Україною), "посилених" угодах з країнами - "сусідами" (плануєтьс я незабаро м підписанн я тако ї угоди з Україною), про ЄЕП , тощо.

Конвенційни й режим, як правило, передбачає надання пільг товарам на взаємній основі, хоча можлива деяк а "асиметрія" щод о певних товарів. Так , на принцип і взаємни х тарифни х поступок побудована укладена в рамках CO T Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), але перелік товарів, за яки м кож - ний учасник ГАТТ надає тарифн і поступки (пільговий митни й режим) , є індивідуалізованим для кожного учасника. Окреме місце займають угоди Співтовариства з країнами Азії, Кариб - ського басейну та Тихого океану (АКТ), згідно з яким и пільги надаються тільки з боку Співтовариства, тобто, мають одно - сторонній характер, причому товари з країн АКТ , які згідно з переліко м ОО Н віднесен о д о наймен ш розвинених , взагалі звільняються від мита. Разом з тим, на пільги, що мають одно - сторонні й характер , встановлюютьс я кількісн і обмеженн я (тарифні квоти, "стелі"), за яки х на обсяг, що перевищує обме - ження , пільги не надаються.

Автономні преференції Співтовариств а теж встановлюют ь односторонні пільги, але відрізняються тим, що пільговий тариф - ний режим як таки й запроваджується Співтовариством в одно - сторонньому, бездоговірному порядку і не потребують зустріч- ного надання преференцій . До такого режиму не відноситься режим "генералізованих тарифни х преференцій" (англ. genera- lized tariff preferences).