ЗАКОН про місцеві конгреси і ради трудового народу
1) Ддя боротьби з контрреволюцією і анархією, для догляду за діяльністю місцевих агентів влади і за виконанням законів революційного уряду України скликаються повітові і губерніальні Конгреси трудового народу з представників селянства, робітництва і трудової інтелігенції.
2) Для організації конгресів утворюються губерніальні і повітові організаційні комісії.
3) Губерніальні організаційні комісії складаються з Губерніального Комісара або його помічника, двох представників від Селянської спілки і по одному представнику від місцевого Професійного Робітничого Союзу і Губерніальної Народної Управи.
4) Повітові комісії складаються з Повітового Комісара або його помічника, двох представників від Селянської спілки і по одному представнику від місцевого Робітничого Професійного Союзу і Повітової Народної Управи.
5) Комісії обирають зі свого складу Голову і Секретаря. Засідання комісії дійсні при участі трьох членів.
6) Право представництва на трудових конгресах належить лише трудовому селянству, робітництву і трудовій інтеліїенції з тими обмеженнями, які зазначені в іїгструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.
7) Повітові конгреси складаються з уповноважених від сільських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від села з населенням од 500 до 2.000 душ і по 2 представники від села з більшою кількістю населення. Невеликі села і хутори об’єднуються для обрання представника.
8) Кількість уповноважених на повітовому конгресі від робітників і трудової інтелії'енції остаточно установляється повітовою організаційною комісією на підставі статистичних висновків і в залежности від про- порціонального взаємовідношення різних Груп місцевої людности. Але з тим, щоб представників від робітництва було не більше 30 і не менше 10 відсотків загальної кількості членів конгресу, і представників від трудової інтелігенції було не більше 20 і не менше 10 відсотків.
Комісія установляє також, від якої кількості робітників чи іїгтеліґенції обирається уповноважений на конгрес.9) Губерніальні конгреси складаються з представників від волосних селянських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від кожної волості. Кількість уповноважених на губерніальному конгресі від робітництва і трудової інтелігенції установлюється губерніальною організаційною комісією з обмеженням, зазначеним артикулом 9.
200
10) Повітові і губерніальні конґреси обирають зі свого складу постійні виконавчі орґани — Повітові і Губерніальні Ради трудового народу в кількості 9 членів по системі пропориіональних виборів, докладно зазначеній в артикулі інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.
11) Засідання Трудової Ради дійсні при участі половини членів. На першому засіданні обираються Голова і Секретар Ради.
12) До компетенції місцевих Трудових Рад і Конгресів належить:
а) боротьба з контрреволюцією і анархією в повіті чи губернії,
б) політичний контроль над діяльністю місцевих агентів влади Комісарів, міліції і інших урядовців,
в) право намічати і представляти уряду Української Народної Республіки кандидатів на вищі посади по комісаріату і міліції,
г) право представляти відповідній владі про необхідність по політичним мотивам зміни урядовців і призначення нових,
д) розслідування зловживань аґентів гетьманського уряду та його прихильників і притягнення їх до карної відповідальності через відповідних аґентів республіканської влади,
е) догляд за переведенням в життя і виконанням місцевими агентами влади законів Української Народної Республіки.
13) Повітові і Губерніальні Ради в своїй діяльності підлягають законам Української Народної Республіки і за протизаконні вчинки відповідають на загальних підставах.
14) По питанням загальнопринципового значення Комісари У. Н. Р. повинні звертатися за директивами до відповідних Трудових Рад. Розпорядження Трудової Ради, не противні законам республжи, обов’язкові для Комісара.
В разі незгоди Комісара з постановою Трудової Ради питання остаточно вирішається вищою владою по заяві Трудової Ради або Комісара.15) Повітові Ради зносяться з вищою владою через Ради Губерніальні, а ці останні — безпосередньо. Губерніальні Трудові Ради представляють Уряду Української Народної Республіки побажання повітових рад зі своїми висновками.
16) Повітові і Губерніальні Ради скликають не менше одного разу на протязі трьох місяців відповідні місцеві конґреси, на яких дають справоз- дання своєї діяльності і одержують директиви для дальшої роботи.
17) Всякі непорозуміння при виборах і скарги на неправдивість виборів передаються на розгляд відповідних організаційних комісій, постанови повітових комісій можна оскаржити до Губерніальної комісії, а постанови цієї останньої до Всеукраїнської Комісії в справах виборів до місцевих конгресів і рад трудового народу України, яка складається з трьох осіб, по розпорядженню Президії Всеукраїнського Трудового Конфесу.
18) Вищезгаданій Всеукраїнській Комісії пильнувати за негайним проведенням цього закону в життя, а також давати вказівки і пояснення при виборах до місцевих конфесія і рад.
19) Закон цей перевести в життя по телефафу.
20) На організацію і утримання Рад Трудового Народу відкрити відповідні кредити через Комісарів.
Оригінал підписали:
Голова Директорії В. Винниченко
Члени: Макаренко, Андрієвський
Член-секретарь Швець
____________________________ Додатки_____________________________
201
З оригіналом згідно: Керуючий справами Директорії Української На- родньої Республіки т. в. о. Начальника канцелярії В. Кліпаневський
(Життя Поділля. 1919. 6 березня)
5 Іменем Української Народної Республіки
Затверджую:
4-го серпня 1920 року Голова Директорії Петлюра Посвідчую Т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовський Ухвалено Радою Народних Міністрів
Еще по теме ЗАКОН про місцеві конгреси і ради трудового народу:
- 41. Статтю 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами) доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
- ЗАКОН ПРО ВИДІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РАДИ 4 січня 1919 p.
- 74. Меры по укреплению законности, трудовой дисциплины, совершенствованию и углублению самоуправления народа и дальнейшей демократизации общества (1-ая половина 80-х гг. XX в.).
- Закон Центральної Ради «Про порядок видання законів» (8 грудня 1917 р.)*
- ПОСТАНОВА Української Центральної Ради щодо затвердження закону про вибори до Українських Установчих Зборів
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про спадкоємців за законом і за заповітом» (14 березня 1945 р.)
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 11, ст. 1 40)
- УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого**
- ДИРЕКТИВА 2001/34/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 28 травня 2001 року про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про ці цінні папери
- ЗАКОН про деякі зміни закону з дня 26-го січня 1919 року про Надзвичайні Військові Суди
- Закон СРСР «Про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР в Раду Міністрів СРСР і Рад Народних Комісарів союзних і автономних республік — в Ради Міністрів союзних і автономних республік» (15 березня 1946 р.)
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про комісію в справах нацменшин при ВУЦВК та її місцеві органи» (22 жовтня 1924 р.)
- 27. Частину першу статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 19-20, ст. 190) викласти в такій редакції:
- 44. Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст.170 із наступними змінами) доповнити пунктом 11-1 такого змісту: