<<
>>

ЗАКОН про місцеві конгреси і ради трудового народу

1) Ддя боротьби з контрреволюцією і анархією, для догляду за діяльністю місцевих агентів влади і за виконанням законів революційного уряду України скликаються повітові і губерніальні Конгреси трудового народу з представників селянства, робітництва і трудової інтелігенції.

2) Для організації конгресів утворюються губерніальні і повітові організаційні комісії.

3) Губерніальні організаційні комісії складаються з Губерніального Комісара або його помічника, двох представників від Селянської спілки і по одному представнику від місцевого Професійного Робітничого Союзу і Губерніальної Народної Управи.

4) Повітові комісії складаються з Повітового Комісара або його помічника, двох представників від Селянської спілки і по одному представнику від місцевого Робітничого Професійного Союзу і Повітової Народної Управи.

5) Комісії обирають зі свого складу Голову і Секретаря. Засідання комісії дійсні при участі трьох членів.

6) Право представництва на трудових конгресах належить лише трудовому селянству, робітництву і трудовій інтеліїенції з тими обмеженнями, які зазначені в іїгструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.

7) Повітові конгреси складаються з уповноважених від сільських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від села з населенням од 500 до 2.000 душ і по 2 представники від села з більшою кількістю населення. Невеликі села і хутори об’єднуються для обрання представника.

8) Кількість уповноважених на повітовому конгресі від робітників і трудової інтелії'енції остаточно установляється повітовою організаційною комісією на підставі статистичних висновків і в залежности від про- порціонального взаємовідношення різних Груп місцевої людности. Але з тим, щоб представників від робітництва було не більше 30 і не менше 10 відсотків загальної кількості членів конгресу, і представників від трудової інтелігенції було не більше 20 і не менше 10 відсотків.

Комісія установляє також, від якої кількості робітників чи іїгтеліґенції обирається уповноважений на конгрес.

9) Губерніальні конгреси складаються з представників від волосних селянських сходів, рахуючи по одному уповноваженому від кожної волості. Кількість уповноважених на губерніальному конгресі від робітництва і трудової інтелігенції установлюється губерніальною організаційною комісією з обмеженням, зазначеним артикулом 9.

200

10) Повітові і губерніальні конґреси обирають зі свого складу постійні виконавчі орґани — Повітові і Губерніальні Ради трудового народу в кількості 9 членів по системі пропориіональних виборів, докладно зазначеній в артикулі інструкції для виборів до Всеукраїнського Трудового Конгресу.

11) Засідання Трудової Ради дійсні при участі половини членів. На першому засіданні обираються Голова і Секретар Ради.

12) До компетенції місцевих Трудових Рад і Конгресів належить:

а) боротьба з контрреволюцією і анархією в повіті чи губернії,

б) політичний контроль над діяльністю місцевих агентів влади Комісарів, міліції і інших урядовців,

в) право намічати і представляти уряду Української Народної Республіки кандидатів на вищі посади по комісаріату і міліції,

г) право представляти відповідній владі про необхідність по політичним мотивам зміни урядовців і призначення нових,

д) розслідування зловживань аґентів гетьманського уряду та його прихильників і притягнення їх до карної відповідальності через відповідних аґентів республіканської влади,

е) догляд за переведенням в життя і виконанням місцевими агентами влади законів Української Народної Республіки.

13) Повітові і Губерніальні Ради в своїй діяльності підлягають законам Української Народної Республіки і за протизаконні вчинки відповідають на загальних підставах.

14) По питанням загальнопринципового значення Комісари У. Н. Р. повинні звертатися за директивами до відповідних Трудових Рад. Розпорядження Трудової Ради, не противні законам республжи, обов’язкові для Комісара.

В разі незгоди Комісара з постановою Трудової Ради питання остаточно вирішається вищою владою по заяві Трудової Ради або Комісара.

15) Повітові Ради зносяться з вищою владою через Ради Губерніальні, а ці останні — безпосередньо. Губерніальні Трудові Ради представляють Уряду Української Народної Республіки побажання повітових рад зі своїми висновками.

16) Повітові і Губерніальні Ради скликають не менше одного разу на протязі трьох місяців відповідні місцеві конґреси, на яких дають справоз- дання своєї діяльності і одержують директиви для дальшої роботи.

17) Всякі непорозуміння при виборах і скарги на неправдивість виборів передаються на розгляд відповідних організаційних комісій, постанови повітових комісій можна оскаржити до Губерніальної комісії, а постанови цієї останньої до Всеукраїнської Комісії в справах виборів до місцевих конгресів і рад трудового народу України, яка складається з трьох осіб, по розпорядженню Президії Всеукраїнського Трудового Конфесу.

18) Вищезгаданій Всеукраїнській Комісії пильнувати за негайним проведенням цього закону в життя, а також давати вказівки і пояснення при виборах до місцевих конфесія і рад.

19) Закон цей перевести в життя по телефафу.

20) На організацію і утримання Рад Трудового Народу відкрити відповідні кредити через Комісарів.

Оригінал підписали:

Голова Директорії В. Винниченко

Члени: Макаренко, Андрієвський

Член-секретарь Швець

____________________________ Додатки_____________________________

201

З оригіналом згідно: Керуючий справами Директорії Української На- родньої Республіки т. в. о. Начальника канцелярії В. Кліпаневський

(Життя Поділля. 1919. 6 березня)

5 Іменем Української Народної Республіки

Затверджую:

4-го серпня 1920 року Голова Директорії Петлюра Посвідчую Т. в. о. Державного Секретаря Оніхімовський Ухвалено Радою Народних Міністрів

<< | >>
Источник: Копиленко О. Л., Копиленко М. Л.. Держава і право України. 1917—1920: Навч. посібник.— К.: Либідь,1997.— 208 с.. 1997

Еще по теме ЗАКОН про місцеві конгреси і ради трудового народу:

  1. 1. Історія становлення і розвитку Конституції
  2. 8. Народний депутат України
  3. ПРОГРАМА навчальної дисципліни ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (за вимогами кредитно-модульної системи)
  4. Розділ II. Утворення Української Народної Республіки. Державний лад і право УНР. III Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
  5. Розділ IV. Українська Народна Республіка часів Директорії Декларація Української Директорії (1918 р.)
  6. Джерела, з яких взято тексти документів
  7. § 1. СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  8. Розділ 10. Державотворчий процес вУНР доби Директорії (кінець 1918-1920 pp.)
  9. Тема 13. Українська Народна Республіка часів Директорії та її право
  10. ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
  11. Організація місцевої влади й самоврядування
  12. Конституційне законодавство
  13. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  14. § 2. Ідеї і спроби відновлення вищих представницьких органів доби Гетьманату і Директорії
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -