Розділ VI. Утворення Української Радянської Республіки.

104

Повідомлення

про скликання першого з'їзду Рад України

(25 листопада 1917 р.)

ДО З 'ЇЗДУ РАД УКРАЇНИ

На засіданні Обласної Ради робітничих і солдатських депутатів

від 24 листопада 1917 року ухвалено скликати з'їзд робітничих,

солдатських і селянських депутатів на Україні 3 грудня.

денний з'їзду за рішенням Ради такий:

1) Самовизначення України.

2) Про владу на Україні.

3) Взаємовідносини Центра і Крайової влади.

4) Про скликання Українських Установчих Зборів.

5) Організаційні питання.

НОРМИ ПРЕДСТАВНИЦТВА:

Губернські міста: Рада Робітничих, Солдатських і Селянських

депутатів (з'єднана) посилає 10 чоловік. Якщо існує окремо від

Селянської Ради, то: 1) Рада Робітничих і Солдатських Депутатів —

7 чоловік, 2) Рада Крестьянських (Селянських) Депутатів — 4

чоловіка. Якщо ж поруч з Крестьянською Радою є Селянська, то

обидві посилають по 2 чоловіка.

Де немає ні Ради Крестьянських Депутатів, ні Селянських, то

замість них посилає Губернська Селянська Спілка 4 чоловіка.

Повітові міста'. Рада Робітничих, Солдатських і Селянських

депутатів (з'єднана) посилає 5 делегатів. При окремому існуванні:

1) Рада Робітничих і Селянських депутатів посилає 3 делегатів, 2)

Рада Крестьянських (Селянських) — 2 делегата. Якщо ж в місті є

дві Ради Крестьянських і Селянських депутатів, то посилають по

одному делегату. Коли немає Ради Крестьянських або Селянських

депутатів, посилає двох делегатів Селянська Спілка.

105

Містечки, позаштатні міста: Ради Робітничих, Солдатських і

Селянських депутатів (з'єднані) посилають 3 делегатів. При окремому існуванні: 1) Ради Робітничих і Солдатських депутатів посилають 2 делегатів, а Крестьянська (Селянська) — одного чоловіка.

Румунський і Південно-Західний фронт: кожний корпусний

комітет дає 1 делегата, армійський комітет — 2 делегатів.

Окремі представництва: Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів, Всеукраїнська Рада військових депутатів, Всеукраїнська Рада

селянських депутатів, Окружна Рада Київської Військової округи,

Обласний Комітет Швденно-Західного краю Рад робітничих і солдатських депутатів, Головний комітет Південно-Західних залізниць,

— всі ці організації посилають по 3 представники.

Органам об'єднання (Губернські Ради) надається право надсилання 3-х делегатів, але з дорадчим голосом.

Резолюція першого з'їзду Рад України

про зрив роботи з'їзду Рад у Києві

(11 грудня 1917р.)

Робота першого з'їзду робітничих, солдатських і селянських

депутатів України, скликаного повноважним органом революційної

демократії України, зірвана діями політиканів із Селянської спілки

і Ради військових депутатів, які побоювались, що цей з'їзд піддасть

суворій і справедливій критиці політику Центральної ради та її

Генерального Секретаріату і поставить питання руба про передачу

влади в Українській Республіці дійсним представникам пролетаріату та найбіднішого селянства України. Для того, щоб врятувати своє

становище, що похитнулося, вони шляхом прямого насильства над

Організаційним бюро та його мандатною комісією перетворили

з'їзд на мітинг представників найрізноманітніших організацій і

самоправне оголосили себе з'їздом Рад робітничих, солдатських і

селянських депутатів. Це спотворене представництво робітничих,

солдатських і селянських мас України було зовсім нездатним виявити те невдоволення, яке вже набралося в робітничих, солдатських

і селянських масах проти антинародної дрібнобуржуазної політики

Центральної ради. У всіх найголовніших питаннях, що мають величезне значення для трудящих класів України, воно відіграло роль

декоративного прикриття цієї політики, воно дало можливість поглибити провалля, яке Центральна рада старається вирити між народними масами України, одурманюючи їх шовіністично- націоналістичним чадом, і робітниками та найбіднішими селянами решти

частин Росії в особі Робітничо-селянського уряду, обраного другим

з'їздом Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів всієї

Росії.

106

Не вважаючи себе вправі брати участь у цій комедії, згубній

для інтересів пролетаріату і найбіднішого селянства, ми, представники 49 Рад, у числі 124 чоловік, ухвалили: покинути збори,

влаштовувані політиканами з Центральної ради, і звернутися до всіх

трудящих України з роз'ясненням нашого ставлення до становища,

яке створилося, і з рішучим протестом проти нечуваного насильства української буржуазії та її прислужників із так званих «соціалістів» над повноважними органами революційної демократії України

— Радами робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Цю резолюцію підписали представники Рад робітничих і солдатських депутатів: Барської (2 представники), Білоцерківської (2),

Вінницької (7), Лубенської (3), Житомирської (2), Ізюмської (3),

Клінцовської (1), Конотопської (1), Коростенської (2), Костянтинівської (1), Краматорської (1), Кременчуцької (3), Криворізької

(2), Лебединської (1), Летичевської (1), Луганської (1), містечка

Міна (2), Могилівської Под. губ. (3), Миколаївської (6), Монастирищенської (1), Новозибківської (2), Ніжинської (4), Остерської

(2), Полтавської (3), Пирятинської (1), Новоград-Волинської(З),

Проскурівської (1), Почепської (4), Розовської (1), Сосницької (3),

Суражської (1), Старокостянтинівської (9), Тираспольської (2),

Уманської (5), Фастівської (3), Харківської (6), Херсонської (7),

Ходорковської (2), Чернігівської (1), Чугуївської (3), Ради робітничих депутатів Києва (4), Ради солдатських депутатів Київської

округи (3), Комітетів 8 армії (3), 5 Сибірського корпусу (1), 25

армійського корпусу -(1), Кіннотного гвардійського корпусу (1),

Військово-революційного комітету П.-З. фронту (3), 11-ої армії (1)

і Київського обласного комітету Ради робітничих і солдатських

депутатів (2).

Резолюція першого з'їзду Рад України

про поточний момент

(11 грудня 1917 р.)

Жовтнева пролетарсько-селянська революція довела, що приступити до розв'язання основних питань революції — про народовладдя, про мир, про землю і робітничий контроль — стало можливим лише після повалення імперіалістичної диктатури і встановлення фактичної диктатури пролетаріату, підтриманого найбіднішим

селянством.

Формою нової влади не могла не стати влада Радянська, що

єдино забезпечує дійсне виявлення волі широких народних мас і що

створила апарат проведення волі мас в життя.

Перемога робітників міста, підтримана найбіднішим селянством в інтересах забезпечення широких мас, робить замах на основи

107

панування буржуазії, приватну власність на землю, на знаряддя й

засоби виробництва і тим викликає, з одного боку, співчутливий

рух робітників світу, а з другого — збройне повстання проти

робітничої і селянської влади з боку всіх буржуазних класів.

Повстання, організоване всією російською буржуазією, веде

тепер генерал Каледін, підтримуваний козачими колами і дрібнобуржуазними колами України, що захопили в свої руки владу на

Україні.

Повстання це, як таке, що спрямоване проти застрільника

всесвітньої революції — російського пролетаріату, знаходить співчутливу підтримку в імперіалістичних колах усього світу.

В цій громадянській війні контрреволюція береться руйнуванням апарату державної влади, шляхом саботажу верхівки найманців, а головним чином, шляхом обдурювання мас.

Найсильнішим засобом обдурювання тепер в руках контрреволюції є: по-перше, ілюзія, пов'язана у широких мас з Установчими

Зборами, які буржуазія прагне протиставити владі Рад; по-друге,

експлуатація законного почуття обурення проти вікового національного гніту і популярного лозунга самовизначення національностей, з метою поділу робітників і селян і захисту інтересів контрреволюції, залучаючи рядове козацтво і українське селянство.

Тому з'їзд Рад України вітає політику Ради Народних Комісарів, яка веде рішучу боротьбу проти буржуазної контрреволюції у

всіх її проявах і яка викриває справжній сенс усіх зовні популярних

лозунгів, за якими приховується буржуазія.

В масштабі міжнародного руху російська робітничо-селянська

революція виявилась єдиним органом, здатним припинити 40-місячну імперіалістичну бойню; на російську ж революцію покладається

обов'язок привести народи до загального демократичного миру,

відновлення міжнародного братерства і організації його в III Інтернаціонал.

завдання.

Хай живе III Інтернаціонал!

Хай живе влада Рад!

Хай живе Рада Народних Комісарів!

Резолюція першого з'їзду Рад України

про самовизначення України

(12 грудня 1917 р.)

Принцип права націй на самовизначення, проголошений Лютневою революцією, міг бути проведений в життя тільки завдяки

Жовтневій революції, яка привела до створення робітничо-селянського уряду — Ради Народних Комісарів.

108

В умовах сучасного буржуазне-капіталістичного суспільства,

основаного на існуванні класів з протилежними інтересами і загостреною боротьбою між буржуазією та пролетаріатом, принцип

права націй на самовизначення набуває суперечливого характеру,

залежно від того, хто здійснює цей принцип: буржуазія чи пролетаріат.

Перемога робітничо-селянської революції і декрет Ради Народних Комісарів знищує всякі форми національного пригноблення і

нерівності в Росії.

На Україні ж проведення в життя цього принципу потрапило

до рук української буржуазії і дрібнобуржуазних соціалістів, які,

проголосивши Українську республіку, провадять дрібнобуржуазну

політику в інтересах буржуазії не тільки української, але й не

української.

Ця політика веде до загострення національного розбрату, розпалювання національної ворожнечі, яка неминуче приведе до нових форм національного пригноблення і нерівності.

Така згубна для робітничих і селянських мас політика вже дала

свої наслідки в роззброєнні неукраїнських (але не козацьких) частин, в поході проти Рад робітничих і солдатських депутатів, як

нібито неукраїнських, в угоді з Донецьким Військовим урядом

Каледіна, який пригнічує в себе робітників і селян, в тому числі і

українських.

Так фатально дрібнобуржуазні українські соціалісти, що стоять на чолі Центральної ради, пішли по шляху російських правих

соціалістів- революціонерів та меншовиків, по шляху угоди з буржуазно-поміщицькими класами і зради робітничим і селянським

масам.

А тому І Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих і солдатських

депутатів, визнаючи Українську республіку, як федеративну частину Російської республіки, оголошує рішучу боротьбу згубній для

робітничо-селянських мас політиці Центральної ради, викриваючи

її буржуазний, контрреволюційний характер.

З'їзд боротиметься за самовизначення України в інтересах

робітників і селян, за їх панування, за усунення всяких національних обмежень, всякої національної ворожнечі і ненависті, за Українську робітничо-селянську республіку, засновану на тісній солідарності трудящих мас України, незалежно від їх національної належності, з трудящими масами всієї Росії.

109

Резолюція першого з'їзду Рад України

про організацію влади на Україні

(12 грудня 1917 р.)

Центральна рада теперішнього складу не може бути визнана

урядом робітників і найбідніших селян України.

Політика Центральної ради в земельному питанні, у питаннях

про робітничий контроль, про демократизацію армії, про ставлення

до робітничо-селянського уряду Російської Федерації, створеного і

затвердженого організованими робітниками, солдатами і найбіднішими селянами всієї Росії, в тому числі і України; позиція, зайнята

Радою в боротьбі робітників і селян з буржуазною реакцією на

Дону, розпалювання Радою націоналістичного чаду серед народних

мас України, нарешті, провокаційний зрив Всеукраїнського з'їзду

Рад в Києві політиканами, які керують діяльністю Ради, — все це

поставило революційну демократію України перед необхідністю

рішучої боротьби з Радою і створення робітничої і селянської влади

на Україні.

Всеукраїнський з'їзд Рад постановляє: Влада на території Української республіки віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях — повітовим,

міським, губернським та обласним Радам, а в центрі — Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів,

його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він

створить.

Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Тимчасовому Центральному Виконавчому Комітетові України

доручається негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення — про землю,

про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії; оголосити недійсними всі розпорядження Ради, які

вона видала й видасть, а також скасувати всі постанови Ради і

Секретаріату, які були видані раніше і спрямовані проти інтересів

робітників та найбідніших селян України.

Встановити між робітничо-селянським урядом Російської Федерації, а також урядами окремих частин Росії і робітничо-селянським урядом України повну погодженість у цілях і діях, необхідну в

інтересах робітників і селян всіх народів Російської Федерації,

виходячи з принципу, що правильними і нормальними ці взаємовідносини можуть бути тільки в тому разі, якщо уряди усіх частин

110

Росії будуть органами влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Найближчим часом скликати другий Всеукраїнський з'їзд Рад

робітничих, солдатських і селянських депутатів для дальшого розширення і зміцнення робітничо-селянської влади на Україні.

Резолюція першого з'їзду Рад України

про Донецький і Криворізький басейни

(12 грудня 1917 р.)

Беручи до уваги:

1) Що Донецький і Криворізький басейни являють собою

область однорідну в господарському відношенні;

2) Що всякий поділ Донецького басейну шкідливо позначиться на розвиткові його продуктивних сил і ослабить єдність і міць

пролетарської боротьби,

Всеукраїнський З'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів

протестує проти злочинної імперіалістичної політики керівників

козачої і української буржуазних республік, які намагаються поділити між собою Донецький басейн, і добиватиметься єдності Донецького басейну в межах Радянської республіки.

Телеграма Центрального Виконавчого

Комітету Рад України Раді Народних

. Комісарів (13 грудня 1917 р.)

Обраний вчора Всеукраїнським з'їздом Рад робітничих і солдатських депутатів і частиною Рад селянських депутатів Центральний Виконавчий Комітет Рад взяв на себе всю повноту влади на

Україні.

Попередній уряд України в особі Генерального Секретаріату

Центральної ради не провадив боротьби з поміщицькою контрреволюцією, що йде з Дону, а провадив політику втягнення української демократії у криваву боротьбу з великоросійською демократією.

Спільність інтересів демократії всієї Росії, особливо тепер,

перед лицем спільного ворога всіх трудящих класів, який насувається з Дону, не дає ніяких підстав для сутички між демократіями

різних національностей, і новоутворена народна влада Народної

Української Республіки ставить своїм неодмінним завданням не

тільки усунути сутичку, яку викликала попередня Рада, але повернути всі сили на створення повного єднання української і великоросійської демократії.

Тому нова, Радянська влада уповноважена з'їздом Рад України

заявити Раді Народних Комісарів, що відповідь, дана попередньою

ПІ

Радою 4 грудня на ультиматум Ради Народних Комісарів, дана нею

не від імені українського народу, а від імені лише тих незначних кіл

української буржуазії, інтереси яких вона захищала. Рада заявляла

у своїй відповіді, що українські солдати, робітники і селяни, захищаючи свої права і свій край, дадуть належну відповідь народним

комісарам. Це свідомий обман Ради. Селяни, робітники і солдати

України знають, що у них немає ніяких підстав для боротьби з

урядом селян, робітників та солдатів [Росії] і не допустять здійснення війни між братерськими народами, яку затіває Рада. Проте,

якщо проллється на Україні братня кров, то вона проллється не в

боротьбі українців з великоросами, а в класовій боротьбі українських трудящих мас з Радою, яка захопила в свої руки владу і

намагається спертися на штики тих товаришів солдатів, які втягнуті

нею в обман, як свого часу тягнув за собою солдатів обманом

загарбник влади Росії Корейський. Але Центральний Виконавчий

Комітет Рад України упевнений, що справа не дійде до пролиття

крові, що шовіністичний націоналістичний чад, створюваний Радою, припиниться. Як всі російські солдати швидко усвідомили

становище і відмовилися підтримувати Керенського, так і українські солдати зрозуміють, хто дійсно захищає їх інтереси, і перестануть

підтримувати авантюру дрібнобуржуазної Ради, яка прагне втопити

в крові завоювання робітників і солдатів у жовтнево-листопадові

дні і силою зброї вдержати за собою владу.

Але війни між двома демократіями безумовно не буде. Молода

Радянська Республіка України вітає зміцнілу Всеросійську Радянську владу.

Центральний Виконавчий

Комітет Рад України

Постанова Ради Народних Комісарів у зв'язку

з повідомленням про утворення ЦВК Рад

України (16 грудня 1917 р.)

Вітаючи утворення у Харкові справді народної Радянської

влади на Україні, вбачаючи в цій робітничій і селянській Раді

справжній уряд Народної Української Республіки, Рада Народних

Комісарів обіцяє новому урядові братньої республіки повну і всебічну підтримку в справі боротьби за мир, а також у справі передачі

всіх земель, фабрик, заводів і банків трудящому народові України.

Хай живе влада робітничих, селянських і солдатських Рад! Хай

живе братерство робітників, солдатів і селян України та Росії!

Рада Народних Комісарів

112

Телеграма Ради Народних Комісарів

Центральному Виконавчому Комітетові Рад

України (16 грудня 1917 р.)

Вашу телеграму про утворення влади на Україні одержали.

Рада Народних Комісарів вітає народну владу України. З цього часу

гроші будемо пересилати на ім'я Уряду України, тобто ЦВК України. Всіх, хто звертатиметься до нас по гроші з України, ми будемо

направляти до ЦВК.

З Бреста повідомили, що німці в принципі прийняли наші

умови миру. Представник Вашого ЦВК, звичайно, буде прийнятий

в мирну делегацію. Там призначено перерву переговорів на 10 днів.

В свій час повідомимо.

Ми перехопили шифровану телеграму французького посла,

звідки видно, що Генеральний Секретаріат виступив для боротьби

з Радами і для відволікання миру до весни, або точніше, для зриву

миру.

Ви бачите, що угода з Генеральним Секретаріатом після всього

цього була б зрадою народові і революції.

Ця перехоплена телеграма нами сьогодні опублікована.

Рада Народних Комісарів

Постанова ЦВК Рад України про створення

першого Радянського уряду Української

Робітничо-Селянської Республіки

(17 грудня 1917 р.)

Постановою Центрального Виконавчого Комітету Всеукраїнської ради робітничих, солдатських та селянських депутатів 17

грудня 1917 року [до] складу Народного Секретаріату Української

робітниче- селянської республіки призначаються Народними секретарями: торговельних та промислових справ — Артем (Федір

Сергєєв), фінансових справ — Володимир Аусем, внутрішніх справ

— Євгенія Бош, міжнаціональних справ — Сергій Бакинський,

освіти — Володимир Затонський, головним писарем Секретаріату

— Юрій Лапчинський, продовольчих справ — Емануїл Лугановський, судових справ — Володимир Люксембург, праці — Микола

Скрипник, земельних справ— Євген Терлецький, військових справ

— Василь Шахрай.

Голова Центрального Виконавчого Комітету

Всеукраїнської Ради робітничих, солдатських

та селянських депутатів Медведєв

Тов. писаря —Сивков

' "--ш 113

Маніфест Центрального Виконавчого Комітету

Рад України (17 грудня 1917 р.)

До всіх робітників, селян і солдатів України.

Дружним натиском робітників, солдатів і селян всієї Росії був

скинутий уряд народного обману, уряд Керенського. Всеросійські

з'їзди робітничих, солдатських і селянських депутатів, в яких брали

участь і Ради України, створили нову владу — уряд народних низів,

в особі Ради Народних Комісарів, яка є робітничо-селянським

урядом Російської Федеративної Республіки.

Тільки після цього змогли бути здійсненими всі вимоги робітників і найбідніших селян. Негайно був виданий декрет про передачу селянам всієї землі без викупу і з усім інвентарем, не чекаючи

скликання Установчих зборів, про робітничий контроль над виробництвом і 8-годинний робочий день і декрет про мир. Тільки народна

влада виявилася здатною повести країну до миру, гідного революційного народу, тільки вона встановила в армії виборне начало і

зробила його чисто народним.

Ці дії Радянського уряду зустріли палке співчуття серед трудящих по всій країні, серед усіх народів, що входять до складу

Російської Федеративної Республіки. Ради робітничих, солдатських

і селянських депутатів всюди подають підтримку Раді Народних

Комісарів.

Зате капіталісти, поміщики та інші дармоїди піднялися на

одчайдушну боротьбу з робітничою і селянською революцією, обравши для себе опорою спочатку деякі частини фронту, потім Дон

і нашу Україну. Від імені фронту заговорила Ставка, від імені Дону

— Каледін, від імені України — Генеральний Секретаріат Центральної ради.

Українська Центральна рада, у виборах якої не брали участі

Ради робітничих і солдатських депутатів, керівниками якої є такі ж

соціалісти, яким був Керенський та його товариші з Тимчасового

уряду, Центральна рада, на одну третину поповнена російськими

меншовиками й соціалістами-революціонерами (правими), — ця

Центральна рада задумала перетворити Україну в буржуазну республіку і під виглядом національного самовизначення відстояти інтереси капіталістів та чиновників — як українських, так і російських,

для яких робітниче- селянська революція несе остаточну загибель і

знищення.

Центральна рада відмовилася поширити на територію Української республіки декрет про землю, який був виданий Всеросійським з'їздом Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з

участю представників від Рад українських. Центральна рада, замість

114

робітничого контролю над виробництвом, прагнула встановити

державний контроль, вона вела боротьбу з Радами і намагалася в

противагу їм всю владу на місцях передати міським думам і земствам.

Генеральний Секретаріат, протидіючи розпорядженням верховного командування Всеросійської армії, розладнував фронт і тим

самим заважав успішному веденню мирних переговорів, бажаючи,

як це тепер з'ясувалося, зловмисне затягнути війну до весни в

інтересах франко- англійських капіталістів. Але буржуазні керівники Ради не тільки прагнули оберегти українську і неукраїнську

буржуазію від натиску трудящих класів, вони вчинили прямий

злочин проти робітників і селян, вступивши в союз з прислужниками буржуазії, з другом кадетів, з генералом Каледіним, який розганяє робітничі організації Харківської та Катеринославської губерній, війська якого, що складаються з ударників, юнкерів та обдурених козаків, б'ють робітників і ґвалтують їх жінок та дочок. Для

підтримки Каледіна вони заборонили пропускати через Україну

революційні радянські війська, по-зрадницькому роззброїли їх у

Києві і збиралися втягти українську демократію у братовбивчу

війну з рештою Росії, нацьковуючи українських робітників, солдатів і селян на російських брехливими запевненнями, що Рада

Народних Комісарів загрожує свободі України.

За таких обставин 3 грудня у Києві мав відкритися І Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів,

що його скликав Півдетшо-Західний обласний комітет Рад. Керівники буржуазної Центральної ради за допомогою прямого насильства і обманів перешкодили роботам цього з'їзду. Тоді більшість

делегатів від Рад робітничих і солдатських депутатів, а також частина селянських делегатів переїхали до Харкова, де з'єдналися з

делегатами від Рад Донецьке-Криворізького басейну і довели свої

роботи до кінця.

Щоб в корені припинити злочинну політику Української Центральної ради, яка мала сміливість діяти від імені трудящих мас

України, з'їзд Рад вважав необхідним взяти на себе всю повноту

державної влади в Українській Народній Республіці. Обраному на

з'їзді Центральному Виконавчому Комітетові Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів доручено утворити нову владу —

владу робітничо-селянську. Постановою з'їзду Центральна рада

позбавлена тих прав, які вона собі захопила; одночасно з цим

Генеральний Секретаріат Української Центральної ради втрачає

свої повноваження. Віднині урядом України є Народний Секретаріат, що його призначає Центральний Виконавчий Комітет Всеукраїнської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Х--Р- 115

Із створенням робітничо-селянського уряду України зникла

примара тієї кривавої боротьби, яку хотів викликати колишній

Генеральний Секретаріат між демократією українською і демократією решти Росії. Бо перше, що вважав за свій обов'язок зробити

Центральний Виконавчий Комітет, — це звернутися до Ради Народних Комісарів з заявою, що війни між Україною і всією Росією

бути не може, що цієї війни бажала тільки Центральна рада, а не

українські трудящі маси.

Товариші робітники, солдати і селяни українські! Пам'ятайте

завжди, що нова влада, яку утворили ваші Ради, буде сильна тільки

вашою підтримкою.

Товариші робітники і солдати! Зміцнюйте владу своїх радянських організацій у містах і провадьте найрішучішу боротьбу проти

всіх, хто буде перешкоджати цій владі.

Товариші селяни! Якщо ви хочете, щоб земля на Україні, як і

в решті Росії, з усім інвентарем належала тільки вам і земельними

справами відали тільки вами обрані комітети, якщо ви прагнете до

того, щоб земля була вам передана негайно, а не тоді, коли на це

погодяться поміщики, яких так щиро захищала Центральна рада від

самочинних захоплень, якщо вам набридло одержувати від влади

тільки обіцянки і вам потрібний чесний і прямий захист ваших

інтересів, входьте в найтісніший зв'язок з Радами робітничих та

солдатських депутатів і разом з ними допомагайте новій Радянській

владі виконувати [її] завдання. Пам'ятайте, що тільки у дружньому

союзі робітників, солдатів і селян — перемога над імущими класами. Центральна рада постаралася на з'їзді Рад розбити цей союз, і

завдяки їй представництво селянства в Харкові було недостатнім.

Центральний Виконавчий Комітет найближчим часом скличе 2-ий

з'їзд і вживе всіх заходів, щоб селянські Ради були представлені на

цьому з'їзді якнайповніше.

Товариші робітники, солдати і селяни! Ваші представники

закликали нас до влади. При вашій підтримці у тісному єднанні з

братами робітниками, солдатами і селянами всієї решти Росії ми не

боїмося ніякого тягаря, ми не залишимо свого поста, ми не підемо

з нього, поки не виконаємо покладених на нас з'їздом завдань або

поки новий з'їзд не замінить нас іншими.

Хай живе Українська Робітниче-Селянська Республіка!

Хай живе влада Рад робітничих, солдатських і селянських

депутатів!

Хай живе соціалізм!

Центральний Виконавчий Комітет Рад

робітничих, солдатських і селянських

депутатів України

116

Повідомлення про рішення Центрального

Виконавчого Комітету Рад України

(17 грудня 1917 р.)

В Центральному Виконавчому Комітеті Рад

робітничих, солдатських і селянських депутатів

України

Обраний на з'їзді Рад робітничих, солдатських і частини селянських депутатів України Центральний Виконавчий Комітет Рад на

перших своїх засіданнях обговорив і прийняв ряд рішень:

1. Обрано президію Центрального Виконавчого Комітету і

Секретаріат.

2. Прийнятий текст а) маніфесту до робітників, селян і солдатів України, б) циркуляр до Рад України, в) надіслана телеграма

Раді Народних Комісарів з повідомленням про створення Радянської влади на Україні.

3. Центральний Виконавчий Комітет розробив план роботи

Комітету, створив відділи: а) агітаційний, б) зв'язку, в) технічно-господарський і г) Радянський Уряд — Народний Секретаріат, у

складі таких секретарств: внутрішніх справ, військових, праці, промисловості, фінансів, продовольства, землеробства, міжнаціональних справ, народної освіти, пошт і телеграфів, шляхів сполучення,

юстиції, управління справами Народного Секретаріату. Склад окремих секретарств — колегіальний.

Центральний Виконавчий Комітет має постійні стосунки з

Всеросійською Радою Народних Комісарів.

Центральний Виконавчий Комітет одержав телеграми — відповідь від Ради Народних Комісарів і привітання від загальноармійського з'їзду.

Всі телеграми, декрети і постанови публікуватимуться в офіціальному органі Центрального Виконавчого Комітету, а до його

виходу — в Радянських газетах і загальній соціалістичній пресі,

українською і великоросійською мовами.

Перший Циркуляр Центрального Виконавчого

Комітету Рад України (17 грудня 1917 р.)

Всім Радам робітничих, солдатських і селянських

депутатів України

З'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів України з участю

селянських депутатів, який відбувся 11-го грудня в м. Харкові,

виходячи з того, що Генеральний Секретаріат Центральної ради не

висловлює волі революційних верств народу — пролетаріату і найбіднішого селянства України і, вже через це саме, не може і не

117

повинен залишатися при владі в цей момент, момент найвищого

напруження всіх революційних сил, момент, коли один проти

одного стоять два непримиренні вороги, класи,— визнав, що влада

на Україні повинна належати тільки правомочним організаціям —

Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Політика Генерального Секретаріату з перших днів його існування стала однією з головних причин, що спонукали з'їзд спішним

порядком приступити до організації вищої влади на Україні, виділити з себе ЦВК у складі 41 члена із залишенням 20-ти місць для

представників з'їзду селянських депутатів. Найближчим завданням

ЦВК буде усунення небезпеки сутички революційної демократії

Росії з частиною української демократії, одурманеної шовіністичною політикою Генерального Секретаріату, який прагне підмінити

класову свідомість ідеєю «національної єдності».

Першими актами ЦВК Рад були: 1. Маніфест до всіх робітників, солдатів і селян України з викладом подій, що привели до

необхідності негайного створення Радянської влади на Україні.

2. Звернення до Ради Народних Комісарів, щоб запобігти

можливості виникнення братовбивчої війни між трудящими народів, які населяють Росію.

3. Скасування всіх зв'язаних з цим конфліктом актів Генерального Секретаріату, як-от: відповідь на ультиматум, заборона вивезення хліба за межі України та ін.

4. Видання декрету про землю, замість розпливчасто-невиразних розпоряджень Генерального Секретаріату, які тим самим ідуть

у розріз з інтересами найбіднішого селянства.

5. Наказ про демократизацію армії.

6. Декрет про робітничий контроль над виробництвом.

7. Декрет про розширення прав міських самоврядувань.

8. Декрет про права народу.

9. Декрет про націоналізацію оголошень.

Всі зазначені розпорядження з моменту опублікування набувають права і сили закону на всій території України. Дальші розпорядження будуть публікуватися в офіціальному органі ЦВК —

щоденній газеті, яка висилатиметься всім Радам на Україні.

Встановивши у центрі владу ЦВК, з'їзд визнав єдино правомочною владою на місцях Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів та їх повітові, губернські і обласні об'єднання.

ЦВК вважає конче необхідним, щоб місцеві Ради негайно

приступили до здійснення своєї влади і запровадження в життя всіх

заходів, що характеризують робітничо-селянську владу, зберігаючи

при цьому тісний контакт між собою і перебуваючи в постійних

зносинах з ЦВК Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів

118

на Україні. Зв'язок цей повинен полягати у правильних, періодичних повідомленнях про вживані заходи і стан справ на місцях,

присиланні делегатів для усних зносин, присиланні всіх періодичних та інших видань. Для зміцнення цього зв'язку ЦВК в якомога

коротший строк скликає з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів України. Технічні подробиці про нього, час скликання, норми представництва будуть повідомлені найближчими

днями. В разі неможливості провести в життя зазначених заходів

місцевими силами, потрібне негайне телеграфне повідомлення про

стан справ, щоб ЦВК міг своєчасно подати потрібну допомогу.

Закликаємо Ради до енергійної роботи у справі зміцнення

Радянської влади, бо торжество революції обумовлене переходом

влади до Рад в усій федерації Великої Російської Республіки.

Матеріали І Всеукраїнського з 'їзду Рад та

ЦВК Рад України друкуються за: Королівський С. Перший з'їзд Ряд України.-К.;

1957. - С. 79-97.

Резолюція II Всеукраїнського з'їзду Рад

«Про державний устрій» (18 березня 1918 р.)

Рабочий класе й все трудящиеся массьі УкраиньІ рассматривали Украинскую Народную Республику как Советскую республику,

обьединяющую вЬех живущих на территории УкраиньІ трудящихся,

независимо от их национальности, й тесно связанную федеративними узами со Всероссийской Рабоче-Крестьянской Республикой.

В настоящее время мирньш договор, насилием навязьгеаемьій

германским империализмом Российской Федерации, формально

прекращает федеративную связь УкраиньІ со всею Советской Федерацией. Украинская Народная Республика становится самостоятельной Советской Республикой. Но по существу отношения советских республик остаются прежними.

Трудящиеся массьі УкраиньІ вьіражают твердую уверенность,

что дальнейшей борьбой рабочего класса на Украине й в других

странах мира уже в ближайшем будущем должна бьіть восстановлена зта формальная федеративная связь, й все советские республики

обьединятся в єдиную мировую социалистическую федерацию.

Стремясь обьединить для борьбьі с контрреволюционной Центральной радой всех трудящихся на всей территории УкраиньІ,

завладеть которой стремится Центральная рада, то єсть УкраиньІ в

рамках 3 й 4 Универсалов, трудящиеся массьі УкраиньІ рассматривают Украинскую Советскую Республику как республику федерати119

вную, обьединяющую все советские обьединения — вольньїе города

й республики, как автономньїе части Украинской Федеративной

Советской Республики.

Сьездьі Советов в документах. 1917-1936 гг.

-Т.П.- М., 1960.- С. 26.

Постанова II Всеукраїнського з'їзду Рад

«Про декрети про 8-годинний робочий день

і робітничий контроль» (18 березня 1918 р.)

Сьезд поручает вновь избранному ЦИК разработать й немедленно обьявить декрети о введений 8-часового рабочего дня й

рабочего контроля над производством й распределением продуктов.

Сьездьі Советов в документах. 1917—1936 гг.

- Т. II. - М., 1960. -С. 27.

Схвалене II Всеукраїнським з'їздом Рад

«Тимчасове положення про соціалізацію

землі (Закон)» (19 березня 1918 р.)

Раздел І

ОБЩЕЕ ПОЛОЖЕНИЕ

Ст. 1. Всякая собственность на землю, недра, водьі, леса й

живьіе сильї природи в пределах Украинской Советской Республики отменяется навсегда.

Ст. 2. Земля без всякого (явного или скрнтого) вьїкупа отньше

переходит в пользование всего трудового народа.

Ст. 3. Право пользоваться землей принадлежит лишь тем, кто

обрабатьівает ее собственннм трудом, кроме случаев, особо предусмотренньїх настоящим законом.

Ст. 4. Право пользования землей не может бить ограничено

ни полом, ни вероисповеданием, ни национальностью, ни подданством.

Ст. 5. Распоряжение недрами земли, лесами, водами й живими силами природи предоставляется, в зависимости от их значення, уездной, губернской, областной й федеральной Советской

власти, под контролем последней. Порядок пользования й распоряжения недрами, лесами, водами й живими силами природи будет

определен особьім законом.

Ст. 6. Весь частновладельческий живой й мертвий сельскохозяйственннй инвентарь переходит без всякого вьїкупа из нетрудових хозяйств в распоряжение, в зависимости от их значення,

120

земельних отделов: уездного, губернского, областного й федерального Советов.

Ст. 7. Все постройки означенньїх в ст. 6 хозяйств, а равно

имеющиеся при них сельскохозяйственнне предприятия, без всякого вьїкупа переходят, в зависимости от их значення, в распоряжение уездного, губернского, областного й федерального Советов.

Ст. 8. Все неработоспособньїе лица, которне в силу настоящего закона об отчуждении земель, лесов, инвентаря й прочего находящегося на сих землях имущества совершенно лишаются средств

к существованию, могут по удостоверению местннх судов й земельних отделов Советской власти, впредь до издания общего закона

о страхований неработоспособньїх граждан, пользоваться правом

получения пенсии (по смерть или до совершеннолетия) в размере

существующей солдатской пенсии.

Ст. 9. Распределением земель сельскохозяйственного значення между трудящимися ведают сельские, волостнне, уездньїе,

губернские, областнне й Главний земельний отделн Советов, в

зависимости от значення зтих земель.

Ст. 10. Запасним земельним фондом Украинского центрального органа республики ведает Главннй земельний отдел Советов

Украйни.

Ст. 11. В задачи распоряжения землей со сторони земельних

отделов местной й центральной Советской власти, помимо справедливого распределения земель сельскохозяйственного значення

среди трудового земледельческого населення й наиболее продуктивного использования национальннх богатств, входит:

а) Создание условий, благоприятствующих росту производительннх сил страньї, в смисле увеличения плодородия земли, поднятия сельскохозяйственной техники й, наконец, поднятия уровня

сельскохозяйственннх знаний в трудових массах земледельческого

населення.

б) Создание запасного фонда земель сельскохозяйственного

значення.

в) Развитие сельскохозяйственннх промнслов, как-то: садоводства, пчеловодства, огородничества, скотоводства, молочного хозяйства й проч.

г ) Ускорение перехода от малопроизводительньїх к более

производительньш системам полеводства путем равномерного расселения трудящихся земледельцев.

д) Развитие коллективного хозяйства в земледелии, как более

вьігодного в смисле зкономии труда й продуктов, за счет хозяйств

единоличннх, в целях перехода к социалистическому хозяйству.

121

Ст. 12. Распределение земли между трудящимися должно производиться на уравнительно-трудових началах так, чтобьі потребительно-трудовая норма, ІІрименяясь в данном районе к исторически сложившейся системе землепользования, не превьішала трудоспособности наличних сил каждого отдельного хозяйства й в то же

время давала бьі возможность безбедного существования семье

земледельца.

Ст. 13. Общим й основним источником права на пользование

землей сельскохозяйственного значення является личньїй труд.

Кроме того, предоставляется органам Советской власти для поднятия сельскохозяйственной культури (устройства сельскохозяйственньїх образцовнх ферм или опьітньїх й показательньїх полей)

занимать из фонда запасних земель (бивших монастнрских, казенних, удельннх, кабинетннх й помещичьих) определеннне участки

земли й обрабатнвать их трудом, оплачиваемнм государством. Труд

зтот подчиняется общим нормам рабочего контроля.

Ст. 14. Все граждане, занятне земледелием, должнн бить

застрахованн за счет государства на случай старости, болезни,

увечия, делающих их нетрудоспособннми.

Ст. 15. Все нетрудоспособнне земледельцьі й неработоспособние члени их семейств должнн бить призреваемн за счет органов

Советской власти.

Ст. 16. Каждое трудовеє сельское хозяйство должно бить

застраховано от пожара, падежа скота, от неурожая, на случай

засухи, градобития й других стихийннх бедствий путем взаимного

советского страхования.

Ст. 17. Излишек дохода, получаемьш от естественного плодородия лучших участков земли, а также от более внгодного их

расположения в отношении рннков сбнта, поступает на общественнне нужди в распоряжение органов Советской власти.

Ст. 18. Торговля сельскохозяйственннми машинами й семенами монополизируется органами Советской власти.

Ст. 19. Торговля хлебом, как внешняя, так й внутренняя,

должна бить государственной монополией.

Раздел II

КТО ИМЕЕТ ПРАВО ПОЛЬЗОВАТЬСЯ ЗЕМЛЕЙ

Ст. 20. Отдельннми участками поверхности земли для общественннх й личннх надобностей в пределах Украинской Советской

Республики могут пользоваться —

А) В целях культурно-просветительньїх:

1. Государство в лице органов Советской власти (центральной,

областной, губернской, уездной, волостной й сельской).

122

1. Общественнне организации (под контролем й с разрешения

местной Советской власти).

Б) Для занятия сельским хозяйством:

3. Сельскохозяйственнне коммунн.

4. Сельскохозяйственньїе товарищества.

5. Сельские общества.

6. Отдельнне семьи й лица.

В) С целью застройки:

7. Органи Советской власти.

8. Общественнне организации, отдельнне семьи й лица (если

застройка не является средством извлечения дохода).

9. Торгово-промншленнне й транспортнне предприятия (с

особого разрешения й под контролем Советской власти).

Г) Для устройства путей сообщения (передвижения):

10. Органи Советской власти (центральной, областной, губернской, уездной, волостной й сельской, в зависимости от значення

путей сообщения).

Раздел III

ПОРЯДОК ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ЗЕМЛИ

В ПОЛЬЗОВАНИЕ

Ст. 21. Земля предоставляется в пользование в первую очередь

тем, кто желает работать на ней не для извлечения личннх вигод,

а для общественнвй пользьі.

Ст. 22. Для занятия земледелием в личннх интересах устанавливается следующий порядок землепользования:

В первую очередь — безземельнеє й малоземельнеє местное

земледельческое население й местнне Сельскохозяйственнне рабочие (батраки) на равньїх условиях.

Во вторую очередь — пришлое, т. е. прибившеє в данную

местность после опубликования настоящих Временннх положений

о социализации земли, земледельческое население.

В третью очередь — неземледельческое население в порядке

регистрации в земельном отделе местной Советской власти.

Примечание. При установлений порядка передачи земли в пользование предпочтение отдается трудовим сельскохозяйственньш товариществам перед единоличними хозяйствами.

Ст. 23. Для занятия садоводством, огородничеством, пчеловодством, риболовством, скотоводством, лесоразведением земля предоставляется в пользование на следующих основаниях:

В первую очередь — земля неудобная для земледелия, во

вторую очередь — удобная для земледелия, но по условиям местно123

сти более подходящая для занятия тем или иньш сельскохозяйственньїм промислом.

Ст. 24. Под постройку земля в сельских местностях отводится

по усмотрению местньїх Советов й населення.

В городах земля отводится в порядке заявлений в соответствующий местньш Совет, поскольку постройка не угрожает нанесением ущерба [соседним] зданиям й удовлетворяет прочим требованиям строительного устава.

Примечание. Под постройку общественно полезннх зданий земля

отводится вне очереди.

Раздел IV

УСТАНОВЛЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛЬЧЕСКОЙ

ПОТРЕБИТЕЛЬНО-ТРУДОВОЙ НОРМИ

Ст. 25. Количество земли, отводимой отдельньш хозяйствам

для занятия земледелием с целью приобретения средств к существованию, не должно превншать потребительно-трудовой норми

данного района, исчисляемой на основаниях, указанньїх в Инструкции, при сем прилагаемой.

ИНСТРУКЦИЯ ДЛЯ УСТАНОВЛЕННЯ ПОТРЕБИТЕЛЬНОТРУДОВОЙ НОРМЬІ ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЯ НА ЗЕМЛЯХ

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ЗНАЧЕННЯ

§ 1. Вся земледельческая Украйна распределяется на такое

число районов, сколько различньїх систем полеводства (трехпольная, восьмипольная, многопольная, шюдосменная й др.) исторически сложилось в данньїй хозяйственньїй период.

§ 2. Для каждого такого земледельческого района устанавливается своя особая потребительно-трудовая норма. Внутри района

она может изменяться в зависимости от климата й от естественного

плодородия почвьі в каждом угодии отдельно, а равно в зависимости от близости к рьшку (городу или железной дороге) й других

условий, имеющих важное местное значение.

§ 3. Для точного исчисления норми в каждом районе в ближайшем времени должна бьіть произведена всеукраинская сельскохозяйственная перепись.

Примечание. После проведення в жизнь закона о социализации

земли немедленно производится обмер земли й топографическая сьемка.

§ 4. Распределение земли на уравнительно-трудовьіх началах

между земледельческим населением проводится постепенно по отдельньш земледельческим районам на основаниях, указанньїх в

настоящих положеннях.

124

Примечание. До полного проведення в жизнь закона о социализации земли на местах отношения земледельцев регулируются

земельними отделами Советов на оснований особой инструкции.

§ 5. При определении потребительно-трудовой нормьі для

данного района берется норма (среднее по размерам хозяйство)

одного из уездов зтого района (или другой какой-либо равной ему

по шющади административно-хозяйственной единицьі) с шютностью населення, низшей для зтого района, й с таким соотношением

разньїх земельних угодии, которое, по мнению местного населення

(областного или губернского сьезда земельних отделов Советов),

будет признано наиболее нормальним, т. е. наиболее благоприятньш для ведення того типа хозяйства, какой преобладает в зтом

районе.

§ 6. При определении среднего ньше существующего крестьянского землевладения должно сначала принимать во внимание

лишь те земли, которьіе до 1917 г[ода] находились фактически в

пользовании у крестьян-тружеников, т. е. купленньїе крестьянскими обществами, товариществами, отдельньїми лицами, надельньїе

й арендуемьіе.

§ 7. Леса, недра й водьі не должньї входить в расчет при зтом

исчислении.

§ 8. Не должньї входить в расчет в зтом случае й земли всех

частновладельческих нетрудових хозяйств, находившихся до зтого

времени в фактическом владении й пользовании у казни, частньїх

банков, монастнрей, уделов й помещиков (кабинетские, церковньіе), так как из них составляется запасний земельний фонд, из

коего й будут наделяться все безземельнне й малоземельнне, владеющие в настоящее время наделами ниже существующей крестьянской потребительно-трудовой норми.

§ 9. При определении всего количества земли, находящейся до

революции 1917 г[ода] в фактическом пользовании крестьян-тружеников, необходимо исчислить количество ее по угодиям (пахотная,

луговая, поемная или заливная й суходольная, внгон, неудобная,

усадебная, под огородами, садами).

§ 10. Такое нечисленне необходимо произвести как в абсолютних цифрах, так й в процентах к общему количеству для каждого

отдельного хозяйства, для общини, волости, уезда, губернии, области или всего района данной системи полеводства.

§ 11. При таком определении количества всей земли необходимо установить качество или емкость каждой типичной пахотной

й луговой десятини, путем определения урожайности на десятине

того или иного из имеющихся в пределах данного района грунта

или почвн за 10 лет в пудах зернового хлеба или сена.

125

§ 12. Одновременно с определением количества й качества

земли необходимо исчислить все население данного района, занятое земледелием, а равно живущеє за счет земледелия.

§ 13. Исчисление населення, занятого в сельском хозяйстве,

должно производиться по полу й возрасту й семейному положенню

для каждого хозяйства отдельно (уже потом суммируя добьітьіе

данньїе по селам, волостям, уездам, губерниям всего данного района).

§ 14. При переписи населення необходимо определить число

рабочих сил й едоков, а позтому все население разбивается по

своєму возрастному составу таким образом:

НЕТРУДОСПОСОБНЬІЕ:

Девочки в возрасте ............ до 12 лет

Мальчики » ............... » 12 »

МужчиньІ » ............... от 60 »

ЖенщиньІ ................ » 50 »

ОСОБО ОТМЕЧАЮТСЯ НЕТРУДОСПОСОБНЬІЕ

ПО БОЛЕЗНИ. ФИЗИЧЕСКОЙ Й УМСТВЕННОЙ:

МужчиньІ . . . . . . от 18 до 55 лет — 1,0 рабочей сильї

ЖенщиньІ ...... 18 » 50 » — 1,0 »

Мальчики ....... 12 » 16 » — 0,5 »

Девочки ...... » 12 » 16 » — 0,5 »

Мальчики ....... 16 » 18 » — 0,8 »

Девочки ....... 16 » 18 » — 0,8 »

Примечание. Отступление от зтих цифр допускается в зависимости от имущественннх й бьітовьіх условий по решению соответствующих органов Советской власти.

§ 15. Делением количества десятин на количество сил определяется число десятин, приходящихся на каждую силу.

§ 16. Число нетрудоспособньїх едоков, приходящихся на одну

рабочую силу, определяется делением числа земледельческого нетрудоспособного населення на количество рабочих сил.

§ 17. Необходимо также описать й исчислить количество

рабочего рогатого й мелкого скота, которое может прокормиться на

одной десятине й при одной [рабочей] силе.

§ 18. Для исчисления среднего ньше существующего крестьянского землевладения в уезде, взятом за отправной пункт для всего

района, требуется определение средней по качеству й урожайности

десятиньї. Зта средняя составляет частное от деления суммьі урожаев с различньїх в почвенном отношении десятин на число почвенньїх категорий.

126

§ 19. Найденная вьішеуказанньїм способом средняя должна

будет служить основой при определении потребительно-трудовой

нормьі, по которой идет равнение отдельннх хозяйств, в счет

земель запасного фонда по всему району.

Примечание. В случае, если определенная вьіше средняя после

предварительного исчисления окажется недостаточной для безбедного

существования (см. раздел 1, ст. 12), она увеличивается за счет земель

запасного фонда.

§ 20. Для определения количества земли разньїх угодий, потребного для дополнительного наделения малоземельних, следует

количество десятин земли, приходящееся в уезде на одну рабочую

силу, помножить на сумму рабочих земледельческих сил данного

района й вьічесть из произведения наличное количество земли у

крестьян-тружеников.

§ 21. Затем, определив количество десятин земли (в цифрах й

процентах по угодиям), имеющейся в запасном фонде, й сопоставив зти цифрьі с количеством земли, необходимьім для дополнительного наделения малоземельних, должно вияснить следующее:

может ли переселение ограничиться пределами данного района.

Если да, то нужно определить наличность запасного фонда й его

емкость. Если нет, то сколько семей должно переселиться в другой

район.

Примечание. Как о наличности свободних земель, так й при

недостатке ее должньї извещаться главнне земельнне отдельї Советской власти, где, сколько й какие земли имеются незанятьши.

§ 22. При дополнительном наделении землей отдельннх хозяйственннх единиц должно бить определенно известно все, что касается количества й качества имеющейся у них земли по угодьям,

количество скота по городам, состав семьи в отношении рабочих

сил, едоков й проч.

§ 23. При дополнительном наделении землей отдельннх хозяйств применительно к потребительно-трудовой норме, надел должен бить увеличен: 1) в зависимости от чрезмерного переобременения рабочей сили нетрудоспособннми членами семьи; 2) в зависимости от малопригодности той земли, какая уже имеется в зтом

хозяйстве; 3) в зависимости от качества той земли запасного фонда,

коей должен бнть наделен данньш земледелец (то же в отношении

луговой земли).

§ 24. При дополнительном наделении землей применительно

к потребительно-трудовой норме, в случае, если в данном районе

не имеется в достаточном количестве того или другого вида угодий,

127

то хозяйство зто наделяется соответствующим количеством за счет

другого вида угодий.

Раздел V

УСТАНОВЛЕНИЕ НОРМЬІ ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЯ ПРИ

ОТВОДЕ ЗЕМЛИ ПОД ПОСТРОЙКИ, ПОД СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЬІЕ ПРОМЬІСЛЬІ, НА КУЛЬТУРНОПРОСВЕТИТЕЛЬНЬІЕ ЦЕЛИ Й Т. П.

Ст. 26. Когда земля предназначается не для земледелия, а для

культурно-просветительньїх й промьішленньїх целей, а также для

постройки домов для личньїх надобностей, для занятия скотоводством, садоводством й другими сельскохозяйственньїми промнслами, количество земли отводится в размере, определяемом местньїми Сонетами применительно к потребностям лиц или учреждений,

испрашивающих разрешение на пользование землей, в зависимости

от общественной необходимости той цели, на которую земля испрашивается.

Раздел VI

ПЕРЕСЕЛЕНИЕ

Ст. 27. В случае, если запасний фонд свободньїх земель окажется недостаточньш в данном районе для дополнительного наделения малоземельних, то часть их может бьіть переселена в другой

район, где имеется достаточное количество свободньїх земель.

Ст. 28. Переселенню из одного района в другой должно предшествовать расселение земледельцев внутри зтого района.

Ст. 29. Как переселение из одного района в другой, так й

расселение внутри района должно происходить следующим образом: сначала переселяются все те, кто наиболее удален от земли

запасного фонда, так что при одинаковой отдаленности:

а) в первую очередь пользуются землей из запасного фонда

земледельцн той же деревни или села, в окрестностях коих находится фонд свободной земли;

Примечание. Если таких деревень окажется несколько, то в первую очередь те, кой раньше обрабатнвали зту землю.

б) во вторую очередь — земледельцн той волости, в пределах

коей находятся свободнне земли;

в) в третью очередь — земледельцн того уезда, в пределах

коего находятся зти свободнне земли;

г) наконец, если данная система полеводства охватнвает несколько губерний, — то земледельцьі той губернии, в пределах коей

находятся свободнне земли.

Ст. ЗО. При таком порядке переселяться с одного места на

другеє должни: а) в первую очередь — добровольцн; б) во вторую

128

— те общества, которне наиболее всех страдают от малоземелья;

затем в) малоземельнне сельскохозяйственіше товарищества, коммуньї, большесильньіе малоземельньїе семьи й самьіе маленькие

малоземельнне семьи.

Ст. 31. Наделение землей тех малоземельних хозяйств, которне должнн по положенню переселяться на новьіе места, должно

производиться следующим порядком: а) в первую очередь — самие

маленькие малоземельнне семьи, б) во вторую — самне малоземельнне большесильньіе семьи, в) в третью — малоземельньїе общини, г) в четвертую — хозяйственнне товарищества й, наконец, —

коммунн.

Ст. 82. Переселение из одного района в другой должно производиться с таким расчетом, чтобн то место, куда должнн переселяться малоземельньїе, по природним условиям, не только давало

действительную возможность успешно заняться земледелием, но

(по поверхности земли, климату й пр.) й соответствовало условиям

той местности, откуда переселяются земледельцн. При зтом необходимо, чтобн принимались в расчет бнтовне условия й национальная принадлежность переселяющихся.

Ст. 33. Переселение земледельцев на новне места должно

производиться за счет государства.

Ст. 34. В связи с переселением государство обязуется помогать

новоселам как при обзаведении постройками, так й устройством

дорог, водоемов, прудо"в й колодцев, снабжением сельскохозяйственньїми орудиями й искусственннм удобрением путем создания

искусственннх орошений (где зто требуется) й устройством культурно-просветительньїх центров.

Примечание. В целях скорейшего развития социалистического

земледелия государство оказьівает новоселам всяческое содеиствие для

планомерного й научного ведення коллективного хозяйства.

Раздел VII

ФОРМА ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЯ

Ст. 35. Украинская Советская Республика в целях скорейшего

достижения социализма оказьівает всяческое содеиствие (культурная й материальная помощь) общей обработке земли, давая преимущество трудовому коммунистическому, артельному й кооперативному хозяйствам перед единоличньїм.

Ст. 36. В целях борьбн с чересполосицей, тормозящей развитие сельского хозяйства, земли как коллективного, так й единоличного пользования должнн отводиться по возможности к одному

месту.

129

Раздел VIII

ПРИОБРЕТЕНИЕ ПРАВ НА ПОЛЬЗОВАНИЕ ЗЕМЛЕЙ

Ст. 37. Право на пользование землей дает:

А) В целях культурно-просветительньїх:

1. Общественная полезность.

Б) Для занятия сельским хозяйством:

1. Личньїй труд.

Б) С целью застройки:

1. Общественная полезность или необходимость;

2. Потребность в жилье;

3. Необходимость ведення трудового хозяйства.

Г) Для устройства путей сообщения:

1. Общественная необходимость.

Раздел IX

ПОРЯДОК ПРИОБРЕТЕНИЯ ПРАВ

НА ПОЛЬЗОВАНИЕ ЗЕМЛЕЙ

Ст. 38. Всякому осуществлению прав на пользование землей

предшествует подача соответствующего заявления в тот земельний

отдел Советской власти, в районе ведення коего данное лицо

желает иметь участок земли для пользования.

Ст. 39. Зтим заявлением устанавливается для каждого землепользователя очередь рассмотрения его ходатайства; удовлетворение просителя указанньїм в заявлений количеством земли производится на общих основаниях, предусмотренньїх настоящим законом.

Примечание 1. В заявлений, помимо имени, отчества, фамилии й

местожительства лица, желающего пользоваться землей, должньї бьіть

указаньї: прежнее занятие зтого лица, цель, на которую требуется

земля, семейньш состав или положение, наличность живого й мертвого

инвентаря (для земледельца) й место, в коем он просит отвести участок

земли, размер зтого участка, а равно основание для указьіваемого

размера.

Примечание 2. Постановление земельного отдела волостного Совета может бьіть обжаловано в недельннй срок в отдел уездного Совета;

постановление же уездного отдела — в губернский в 2- недельннй срок.

Примечание 3. Право на пользование землей (недрами, водами,

лесами й живьіми силами природи) не может никоим образом й ни при

каких обстоятельствах приобретаться ни куплей, ни арендой, ни путем

дарения й наследства, ни вообще путем какой бьі то ни бьшо частной

сделки.

Раздел X

ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ ПРАВ НА ЗЕМЛЕПОЛЬЗОВАНИЕ

Ст. 40. Право на пользование землей в каждом отдельном

случае осуществляется в нижеследующем порядке.

130

Ст. 41. Право на пользование землей под постройку осуществляется фактическим занятием земли или приготовлением к занятию, но не позже, как через три месяца после получения уведомления от местной Советской власти.

Примечание. За фактическое приготовление почитается подвозка

строительннх материалов к месту постройки или заключение договора

с рабочими о начатий работн в даймом месте'.

Ст. 42. Право на пользование землей для занятия теми или

иньши сельскохозяйственньши промислами при условии личного

труда, осуществляется фактическим занятием самим промислом с

наступлением первого земледельческого сезона.

Ст. 43. При занятии земледелием право землепользователя на

пахотную землю осуществляется фактическим приложением труда

на всей площади (без наемньїх рук) не позднее первого земледельческого. сезона после получения уведомления от земельного отдела

местной Советской власти.

Примечание. На участках пахотной земли возведение построек

постоянного типа допускается лишь по особому разрешению земельного отдела местной Советской власти.

Ст. 44. В случае фактической невозможности использовать

взятий участок в срок земельний отдел местной Советской власти

может дать отсрочку, если самое неиспользование визвано уважительннми причинами, как-то: тяжкой болезнью рабочей сили,

стихийннми бедствиями й т. п.

Раздел XI

ПЕРЕХОД ПРАВ НА ПОЛЬЗОВАНИЕ

ДАННЬІМ УЧАСТКОМ ЗЕМЛИ

Ст. 45. Никто не может передавать прав на пользование находящимися у него участками земли другому лицу.

Ст. 46. Право на пользование землей приобретается всеми в

порядке, сими положеннями установленном, й ни в коем случае не

переходит от одного лица к другому.

Раздел XII

ПЕРЕРЬІВ В ПРАВАХ ЛИЦ, ПОЛЬЗУЮЩИХСЯ

ЗЕМЛЕЙ, В ОТНОШЕНИИ ЗАНИМАЕМЬІХ

ЙМИ УЧАСТКОВ

Ст. 47. Право пользования участком земли может в отношении

данного лица прерьшаться, не ведя к совершенному прекращению

такового.

Ст. 48. Землепользователь может в определенное время совершенно не пользоваться данннм участком земли, одновременно не

лишаясь права на дальнейшее пользование зтим участком тогда: а)

131

когда какое-нибудь стихийное бедствие временно лишает его возможности пользоваться им (разлив реки, прорьів плотиньї й проч.);

б) когда землепользователь временно тяжко захворал; в) на время

обязательного несення государственной или вьіборной службьі й в

других уважительньїх с общественной точки зрения случаях, впредь

до наступления условий, при которьгх данное лицо фактически

может приступить к использованию имеющейся у него земли.

Примечание. Срок перернва определяется в каждом отдельном

случае земельним отделом местной Советской власти.

Ст. 49. При всяком перерьіве в сельскохозяйственном производстве (в случаях, указанньїх в ст. 48), в случае временной утери

трудоспособности, смерти й т. п., местная Советская власть в целях

сохранения имущества й продолжения производства либо организует общественную помощь зтим хозяйствам, либо прибегает к

помощи труда, оплачиваемого государством й подчиняющегося

общим нормам рабочего контроля.

Раздел XIII

ПРЕКРАЩЕНИЕ ПРАВ НА ПОЛЬЗОВАНИЕ

ЗЕМЛЕЙ

Ст. 50. Право на пользование землей может прекращаться для

данной хозяйственной единицьі в целом или же для отдельньїх

членов данного хозяйства.

Ст. 51. Право на пользование землей может прекратиться для

данного лица или совершенно, или в отношении опредєлейного

участка.

Ст. 52. Право на пользование землей прекращается совершенно: а) для учреждения — с упразднением последнего или с упразднением той цели, для которой бьіла взята земля; б) для трудових

общин, товариществ, коммун — с распадом их или с гражданской

смертью хозяйственной единицьі вообще; в) для отдельньїх граждан

— за смертью их или с лишением всех гражданских прав по суду; г)

в случае фактической невозможности для данного лица заниматься

промьіслом или земледелием й одновременнои наличностью других

средств к существованию (например, при получении пенсии нетрудоспособним).

Ст. 53. Право пользования данньїм участком земли прекращается:

а) в случае официального отказа от пользования данньїм участком земли;

б) в случае явного нежелания пользоваться землей, хотя бьі со

стороньї землепользователя й не бьіло официального заявления;

132

в) в случае использования данного участка земли для целей,

законом не дозволенних (например, свалка нечистот в неуказанном

месте);

г) в случае использования данного участка земли способом,

законом не дозволенним (например, тайное применение наемного

труда);

д) в случае, когда пользование землей со стороньї данного

лица наносит вред соседнему хозяйству (например, вьщелка химических веществ).

Примечание. Пользователь земли в случае, когда его право пользования участком прекращается й если он не получил достаточного

вознаграждения в виде доходов за время пользования участком, имеет

право требовать от соответствующего земельного отдела Советской

власти вознаграждения за неиспользованнме улучшения, а также за

всякий труд, вложенньїй в землю, в насаждения й в постройки.

Сгездьі Советов в документах. 1917—1936

гг. - Т. II. - М., 1960. -С. 27-40.

133