<<
>>

Розділ V. Західноукраїнська Народна Республіка

Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 р.

§ 1. Українська Національна Рада є Конституантою тієї частини українського народу, яка живе в австро-угорській монархії, на

цілій його етнографічній території.

§ 2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:

а) виконати в хвилі, яку признаєть за відповідну, іменем

українського народу австро- угорської монархії, його право самоозначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених

тим народом; '

б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного,

законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення

під а) перевести в життя.

§ 3. Українська Національна Рада складається:

а) з членів Палати Панів австрійської Державної Ради, української народности;

б) з усіх українських послів до австрійської Державної Ради з

Галичини і Буковини;

в) з українських послів Краєвих Сеймів;

г) з відпоручників партійних організацій з усіх українських

областей, по трьох з кожної партійної організації.

§ 4. Скликує Українську Національну Раду і проводить на її

засіданнях кожночасний голова Української Парляментарної Репрезентації, а у випадку його перешкоди, той, кого голова Української Парляментарної Репрезентації до цього уповноважить.

§ 5. Важніші публічні заяви підписують іменем Української

Національної Ради: голова Української Парляментарної Репрезентації, члени Палати Панів, президії усіх українських клюбів парля97

ментарних і сеймових та по одному відпоручникові кожної партійної організації.

Конституційні акти України. 1917—1920.

Невідомі конституції України. — К., 1992.

- С. 92.

Прокламація

Української Національної Ради

(19 жовтня 1918 р.)

Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська

Національна Рада, як конституанта, постановляє:

1. Ціла етнографічна українська область в Австро- Угорщині,

зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з влученням

Лемківщини, північно-західна Буковина з містами Чернівці, Строжинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини —

творять одноцілу українську територію.

2. Ця українська національна територія уконституйовується

оцим як українська держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби рішення це перевести в життя.

3. Взивається всі національні меншини на цій український

области, — причім Жидів призначається за окрему національність,

щоби уконституйовалися і негайно вислали своїх представників до

Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу

населення.

4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для

утвореної тим способом держави, на основах: загального, рівного,

тайного і безпосереднього права голосування з пропорціональним

заступництвом, з правом національно-культурної автономії та з

правом заступництва в правительстві для національних меншин.

5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована

оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.

6. Теперішньому австро-угорському міністрові заграничних

справ гр. Бурянові відмовляється права пересправляти іменем тієї

української території.

Конституційні акти України. 1917—1920.

Невідомі конституції України. — К., 1992.

- С. 93.

98

Відозва

Української Національної Ради

(1 листопада 1918 р.)

Український Народе!

Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі.

Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української

Держави.

Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях

бувшої австро-угорської монархії Українська Держава і її найвисша

власть, Українська Національна Рада.

З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть

в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.

Український Народе!

Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур при Українській Національній Раді і відіпреш усі ворожі

замахи на Українську Державу.

Заки будуть установлені органи державної власти в законнім

порядку, українські організації по містах, повітах і селах мають

обняти всі державні краєві і громадські уряди і в імені Української

Національної Ради виконувати власть.

Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені.

Всі жовніри української народности підлягають від нині виключно Українській Національній Раді і приказам установлених нею

військових властий Української Держави. Всі вони мають стати на

ЇЇ оборону. Українських жовнірів з фронтів відкликається отсим до

рідного краю на оборону Української Держави.

Все здібне до оружя українське населеннє має утворити боєві

відділи, які або ввійдуть в склад української армії або на місцях

оберігатимуть спокій і порядок. Особливо мають бути оберігані

залізниці, почта й телеграф.

Всім горожанам української держави без ріжниці народности і

віросповідання запоручається горожанську, національну і віроісповідну рівноправність.

Національні меншости Української Держави — Поляки, Жиди, Німці — мають вислати своїх відпоручників до Української

Національної Ради.

Аж до видання законів Української Держави обов'язують дотеперішні закони, на скільки вони не стоять у противенстві до

основ Української Держави.

Як тільки буде забезпечене й укріплене істнування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі Збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Склад утвореного Українською Національною Радою кабінету

і його програму оголоситься.

Український Народе!

Всі свої сили, все посвяти, щоб укріпити Українську Державу!

Львів, 1 падолиста 1918.

Українська Національна Рада.

Конституційні акти України. 1917—1920.

Невідомі конституції України. — К., 1992.

- С. 94-95.

Тимчасовий основний закон про державну

самостійність українських земель бувшої АвстроУгорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою на засіданні 13 падолиста 1918 р.

Артикул І. Назва

Держава, проголошена на підставі права самоозначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 19 жовтня 1918

року, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської монархії,

заселений переважно Українцями, має назву Західно-Українська

Народня Республика.

Артикул II. Границі

Простір Західно-Української Народньої Республики покривається з українською суцільною етнографічною областю в межах

бувшої австро-угорської монархії — то є з українською частиною

бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і

Буковини та з українськими частями бувших угорських столиць

(комітатів): Спиш, Шариш, Земплин, Уг, Берег, Угоча і Мармориш,

— як вона означена на етнографічній карті австрійської монархії

Карла барона Черніга, Егпо§гарпІ8ІІе Кагіе

<< | >>
Источник: В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. Хрестоматія з історії держави і права України. — Том 2. Лютий 1917 р. — 1996 р.: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький; За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д.Гончаренка. — К. —1997. — 800с.. 1997

Еще по теме Розділ V. Західноукраїнська Народна Республіка:

  1. 1.3. Становлення та реформування місцевих загальних судів, як основної ланки системи правосуддя
  2. 1.2. Еволюція національного законодавства про надання послуг у сфері освіти в контексті європейського вибору
  3. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  4. Розділ V. Західноукраїнська Народна Республіка
  5. Джерела, з яких взято тексти документів
  6. § 1. ДЕРЖАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДОБУ ДИРЕКТОРІЇ
  7. Розділ 10. Державотворчий процес вУНР доби Директорії (кінець 1918-1920 pp.)
  8. Розділ 11. Державотворчий процес в Західноукраїнській Народній Республіці
  9. Тема 13. Українська Народна Республіка часів Директорії та її право
  10. Організаційно-правові основи діяльності українського повстанського руху
  11. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -