Тема 8. Конституція Пилипа Орлика

Т ТЯ ТЕМА, як ми гадаємо, J—Цмає принципово важливе значення, оскільки в ній буде зроблена спроба певним чином підвести підсумок політичній філософії та правничій ідеології українського республіканізму й демократизму у тому вигляді, в якому він склався в результаті майже столітніх змагань за державну незалежність, людську волю і гідність, моральну свободу на християнських засадах та пріоритеті права над свавіллям.

УСІ інтелектуальні зусилля «століття барокко»,

236

237

. И ч 1C ІОНІ ЧКГЛІІп"LK: •("•:.ILrЖлвІІІ JUPCIUIX

як інколи культурологи визначають філософськоестетичний стиль цієї доби, його неутамовані ідеали й прагнення рельєфно відобразились у Конституції Пилипа Орлика. У ній виразно проступає національна ідея в її політичному, правовому й філософському сенсі.

Появу цього документа варто розглядати в широкому контексті розвитку європейської правосвідомості, котра в теоретичних працях таких мислителів, як Т.Гоббс, Г.Гроцій, а трохи пізніше Ф.Вольтер, Ш.Монтенск'є, Ж.Ж.Руссо випереджала свій час і швидше прояснювала перспективу, ніж дійсність. За таких обставин Конституція Пилипа Орлика це втілена в мову правових норм філософія й ідеологія «суспільного договору». Для появи такого документу в історії української політичної та правової свідомості було достатньо підстав.

Згадаємо, що сама поява козацького стану у XVI ст. викликала потребу законодавчого вирішення пов'язаних з ним правових питань. Ніяких прецедентних норм для цього не існувало навіть в досить ліберальній, як на ті часи, конституційній монархії Речі Посполитої. Норми Литовського Статуту, що в третій редакції стали чинними й на території Польщі, цієї, як її називали, «шляхетської конституції», на козацький стан не поширювалися.

КОЗАЦЬКАІІОВл

конфлікту. Проте варто пам'ятати, що були сили, які прагнули порозуміння на законодавчій, чи, як тоді говорили, на конституційній основі. Це була козацька старшина, що вимагала легітимації свого становища, і король польський (у даному випадку це був Стефан Баторій), який поклав початок так званому реєстру, тобто узаконенню козацтва на певних умовах.

Отже, реєстр одна із перших законодавчих, конституційних форм суспільного визнання козацьких прав. Він визнавав за козаками в першу чергу право бути вільними, а з іншого боку фіксував обов'язки: виконувати певні функції в системі державного організму Речі Посполитої. За своєю соціальноправовою суттю реєстр став своєрідною формою соціального контракту або тим, що ми можемо кваліфікувати як систему «суспільного договору». І це дуже важливо з точки зору розвитку правової культури українського народу, його орієнтацій на конституціоналізм. Боротьба за розширення реєстру стає фактично рушійною силою соціальних рухів першої половини XVII ст.

У реєстрі приховані два змістовних аспекти. Перший, соціальний це воля. Другий, правовий законодавчі гарантії соціальних прав.

У специфічних обставинах України XVII ст. в боротьбі за розширення реєстру проявилися також і національні проблеми. Тому не випадково, підписуючи т. зв. Переяславські умови, Б.Хмельницький

239

О'ІС НАРИСИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ?^>0 ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

обумовлює в статтях і кількісний склад реєстру.

Звичайно, не тільки реєстр став формою «суспільного договору», підставою того конституціоналізму, котрий набуде своєї довершеності в проекті Пилипа Орлика. Появу цього документа неможливо збагнути без великої кількості Універсалів, які виконували роль своєрідних «конституційних законів» у Козацькій республіці і на яких грунтувалася державність Б.Хмельницького, а також його наступників.

Таким чином, основа для появи документу узагальненого типу, яким і стала Конституція Пилипа Орлика, склалася, можна сказати, ходом історичних подій.

Гетьман на вигнанні Пилип Орлик

ГТО ж такий Пилип Орь.лик? Біографи пишуть, що він нібито походив з чеської родини, але ще замолоду, потрапивши в Україну, навіки зв'язав свою долю з долею другої своєї батьківщини. Навчався в

КОЗАЦЬКА ДОБА

КиєвоМогилянській академії, закінчивши яку, вступив на службу до канцелярії митрополита Київського. Звідси він потрапив уже до іншої канцелярії гетьманської. Завдяки здібностям і таланту швидко зробив політичну кар'єру. При гетьмані Мазепі він стає генеральним писарем, тобто другою після гетьмана посадовою особою в Гетьманщині.

Історики та біографи додають до загального портрету Пилипа Орлика те, що він мав літературний хист, засвідчений кількома панегіриками, які він написав на честь Мазепи.

Перебуваючи в еміграції, протягом 20 років вів «діаріуш», тобто щоденник. Він був одним із тих, хто до кінця залишився відданим «мазепинцем». Пилипа Орлика після смерті І.Мазепи обирають на генеральній раді «гетьманом в екзилі». у цій ролі він складає свою знамениту конституцію.

Наша коротка біографічна довідка про «екзильного гетьмана» була б далеко не повною, якби ми не сказали про активну діяльність Орлика в його еміграційний період, спрямовану на відродження української козацької держави. Опинившись за кордоном, Пилип Орлик шукає спільників серед країн, чиї стратегічні інтереси суперечили імперським планам Петра Великого. Європейський ансамбль держав, котрий би забезпечував геополітичну рівновагу і задовольняв інтереси усіх зацікавлених сторін, тоді ще не склався, і розраховувати можна було на тих, хто безпосередньо чи опосередковано кон

240

241

ПЛГИІИ і ІГІОІ'П уКГЛІЖЬКОІ» ДЕРЖАВОТВОРЕЦЬ Я

фліктував з Російською імперією. Такими країнами були Швеція на півночі, Туреччина і її васал Кримське ханство на півдні і деякі німецькі держави на заході.

У цей час вступили в дію російські війська на чолі з Петром І. Переслідуючи відступаючих, цар проник глибоко на територію Бесарабії і був оточений турецькими військами. Царю загрожував полон, але, як свідчать історики, Петру І вдалося підкупити турецького візиря, і той дозволив йому й армії відступити, заплативши велику контрибуцію.

Ця кампанія закінчилася відомим в історії Прутським миром, внаслідок якого Орлик міг розраховувати тепер лише на власні сили. УСІ його намагання викликати конфлікт між Росією і якимись європейськими державами чи Оттоманською Пор

K(UAUbKA,lC»>\

тор (Туреччиною) успіху вже не мали. Та це й не дивно, бо після полтавського тріумфу на певний час Росія зробилася регіональною супердержавою.

Однак Пилип Орлик не покладав рук, продовжуючи свою активність на дипломатичному грунті, хоча надій на успіх ставало все менше. Незважаючи на це, «гетьман в екзилі» залишився вірним своєму виборові боронити права, як він писав в одній із своїх праць, «козацької нації».

Помер Пилип Орлик на вигнанні у 1739 р. І, як зазначає історик, «разом із ним надовго зійшла в могилу ідея незалежної української держави»1. Найвидатнішою пам'яткою, яку залишив по собі Орлик, стала конституція, названа його іменем, що мала прислужитися самостійній українській державі.

Зміст та форма Конституції Орлика

З

А ФОРМОЮ Конституція Пилипа Орлика це

Договір між генеральною старшиною і Запорізьким військом, з одного боку, та новообраним гетьманом з іншого, що цілком, як ми бачимо, відповідає національній правничій традиції.

242

243

НАРИСИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО

ДЕРЖА ЙОТ ПОРШНЯ

За змістом же це документ, який в належних поняттях і термінах тодішнього права обґрунтовує державний устрій України.

Конституція складалася із 16 пунктів.

У першому пункті Конституції йдеться про захист православної віри східного обряду, про обов'язки гетьмана твердо стояти в обороні митрополичого престолу київського:

«Для кращого управління духовних, справ, мас той таки ясновельможний гетьман після звільнення ним Вітчизни від московського іга справити в апостольській константинопольській столиці первісну екзаршу владу»2.

Йдеться про повернення київській митрополії її автокефальних прав, тобто унезалежнення від московської патріархії, навернення її в традиційне константинопольське підпорядкування. Нагадаємо, що цю більш як півтисячолітню традицію було порушено за гетьмана Самойловича та митрополита Київського СвятополкаЧетвертинського у 1686 році.

З сучасної точки зору, ь першому пункті Конституції є також місця, які не відповідають нинішнім уявленням про віротерпимість і релігійну толерантність. Але то були інші часи, коли православна віра й українська церква перебували у важкому становищі й потребували державного захисту й підтримки.

Другий пункт Конституції трактує проблему державних кордонів України та її ціпісності, тобто

ТІШ ».

конституція ПИЛИПА

ОРЛИКА

"а.

КОЗАЦЬКАДОБА

неподільності на Правобережну і Лівобережну. Гарантом територіальної цілісності та недоторканості кордонів у даній Конституції виступає король шведський. З цього приводу навіть предбачалося надання спеціальним законом чи, як сказано в тексті, «трактатом», права шведському королю титулуватися «постійним протектором України». Текст Конституції проголошує:

«Вітчизна наша, щоб у своїх кордонах, стверджених пактами від Речі Посполитої польської і від Московської держави передусім у тому: які відійшли по ріку Случ за гетьманства, славної пам'яті, Богдана Хмельницького були відступлені, вічно віддані й пактами укріплені від Річі Посполитої польської в гетьманську область, не були насильно змінені й порушені»3.

Пункт третій стосувався питання про союзницькі відносини з кримською державою, в чому автор Конституції вбачав гарантію спокою і миру для України.

244

ПАРНОЇ І 1С1ОРІІ УКРАЇНСЬКОГО.'.ІГРЖЛВОІВОРЇННЯ

абсолютизму». Лише Англія, Нідерланди та Швейцарія на той час втілювали принципи конституціоналізму в політичну й правову практику. Тому українська державність виявилася сильною передусім своїми ідеалами, які випередили на століття загальний суспільнополітичний розвиток у східноєвропейському регіоні.

Це робить сам предмет нашого обговорення доволі унікальним явищем політичної історії Європи. Цей предмет прихований не лише в руїнах колиш

250

НЛРМСИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

ніж палаців, фортець, січей тощо. Після того, як у

кінці XVIII ст., будуть знищені рештки автономії,

українська державність невдовзі постане

як національна

ідея.