Античні міста - держави: державно - правовий та суспільний розвиток.

Поява першого поселення греків на території України датується серединою VH ст. до н.е. Воно виникло на острові Березань і називалося Борисфенідою. Згодом з’явилися Ольвія, Пантікапей (Керч), Херсонес, Феодосія, Керкінітіда (Євпаторія) та інші міста, де пануючою формою політичного, соціального, економічного устрою був поліс, властивий Греції.

Особливості грецької колонізації Північного Причорномор 'я: 1) мала мирний характер; 2) мала аграрний характер; 3) незалежність відносно метрополії; 4) поєднання стихійного і планового характеру.

Державний устрій: характерні особливості:

- по - перше, будувався на засадах рабовласницької формації, що й устрій метрополії;

- по - друге, за формою правління - це були рабовласницькі республіки. Проте слід враховувати, що протягом своєї тисячолітньої історії форми правління змінювалися. Наприклад, Ольвія була аристократичною, демократичною, елітарною демократією, перебувала під скіфським і сарматським протекторатом.

Вищі органи влади; їх повноваження:

Народні збори (народ, агора, апела, еклесія, віче) - вищий законодавчий орган влади, який приймав закони, обирав посадових осіб, регулював морську торгівлю, укладав договори, нормував грошову систему, звільнення іноземців від сплати мита, приймав у громадянство, нагороджував почесними грамотами громадян тощо. Але з посиленням аристократії роль народних зборів зменшувалась.

Рада міста (герусія, буле) - постійно діючий законодавчий орган влади, що обирався народними зборами. Її компетенція: підготовка питань для народних зборів, видання декретів, законодавча ініціатива, контроль за виконавчими органами. Керував її роботою голова, якому допомагав секретар.

Виконавчі органи - колегії або магістратури. Наприклад, в Ольвії діяли такі колегії: Колегія архонтів у складі 5-6 осіб на чолі з першим архонтом. Вона мала право скликати народні збори (при небезпеці війни), керувала іншими колегіями. Другий архонт опікувався справами суду, релігії, третій архонт - військового командування, всі інші брали участь у судових справах. Колегія номофілаків стежила за оформленням законів, поведінкою посадових осіб, вимагала від них дотримання законів. Колегія продиків виконувала прокурорські і адвокатські функції. Колегія деміургів - це стражі державної безпеки. Вони виявляли заколоти. Колегія агораномів стежила за порядком на ринках, дотриманням єдиної системи мір і ваги.

Окремі посадові особи: казначей займався фінансами, емпоріон - начальник порту, гімнасіарх - вихователь молоді, керівник навчального закладу.

Характерні риси суспільного ладу.

Суспільний устрій характеризувався наявністю двох протилежних класів:

1) рабовласники - повноправні громадяни, які мали право обіймати різні адміністративні посади, мати власні загони, виїжджати до інших земель. Це були чоловіки - уродженці міста. Жінки й іноземці не користувалися політичними правами, але були вільними людьми. Купці, судновласники, власники ремісничих майстерень, потомки місцевої родоплемінної знаті, духовенство - вільні люди, які не мали рабів.

2) раби - власність пана. Вони не мали жодних прав. Джерелами рабства були полон, купівля - продаж, народження від рабині. Існували й експлуатовані групи - дрібні ремісники і торговці, вільні общинники навколишніх поселень, які сплачували данину державі і входили до ополчення.

Важливу роль у системі влади відігравав суд (геліея), який складався з кількох відділів, що відали окремими питаннями. У судовому процесі брали участь судді, обвинувачі (прокурори), захисники (адвокати), свідки. Сторони в суді самі виставляли свідків, наводили докази та захищали себе. Судді вирішували справу голосуванням: спочатку щодо наявності вини, а після її доведення - стосовно покарання. Вирок був остаточним, системи касацій не було.

Право: характерні риси: по - перше, в основу правової системи античних міст - держав Північного Причорномор’я було покладено правову систему метрополій, що їх заснували; по - друге, особливістю був вплив звичаю місцевого аба сусіднього з ним населення.

Джерелами права були закони і декрети Народних зборів і Рад, постанови колегій, місцеві звичаї.

Цивільні правовідносини. Розвиненій правовій регламентації підпорядковувалися відносини власності. Регулювались майнові відносини. Розрізнялися право власності і право володіння, існували боргові зобов’язання. Жвава торгівля зумовила розвиток зобов 'язального права. Укладалися договори купівлі - продажу, позики, дарування, поклажі та ін. Угоди укладалися у спеціальних установах при свідках та у присутності державних службовців, які отримували за це від сторін винагороду.

Родинно - шлюбне право. Особисті відносини між громадянами і в родині регулювалися нормами звичаєвого права і нормативними актами. Шлюб був обов’язковий. Шлюбна угода - це форма купівлі - продажу нареченої. Чоловік міг користуватися послугами рабинь. Проституція знаходилась під опікою держави. Розлучення для чоловіка було вільним.

Кримінальні правовідносини. Існувало законодавство про злочини та покарання. Найтяжчими вважалися злочини проти держави: змова з метою повалення демократичного ладу, розголошення державної таємниці, державна зрада; посягання на приватну власність, життя, честь та гідність тощо. Види покарань: штрафи, конфіскація майна, повернення у рабство (для вільновідпущених), смертна кара (за злочин проти держави).

3.