1.2. СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА

Міжнародне приватне право є частиною міжнародного публічного права.

Міжнародного приватного права немає, а є внутрішнє законодав ство, що стосується іноземців.

Міжнародне приватне право — це поєднання внутрішнього зако нодавства і міжнародного публічного права.

Міжнародне приватне право є окремою галуззю права, оскільки має окремий предмет і притаманні лише йому правові способи регулю вання (колізійні та матеріальноправові норми).

Навчальний курс "Міжнародне приватне право" традиційно складається з двох частин: загальної й особливої, або теоретичної та практичної.

11

У загальній частині розглядаються питання, що стосуються джерел міжнародного приватного права, його принципів, учень про колізійні та матеріальноправові норми, загальних понять (національний режим, режим найбільшого сприяння, взаємність, реторсія, автономія волі, зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни, обхід закону, "кульгаючі" правовідносини, застереження про публічний порядок, цивільноправовий статус держави, фізичних та юридичних осіб та ін.).

Особлива частина охоплює такі питання:

право власності іноземців;

деліктні зобов'язання;

зовнішньоекономічні угоди;

міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;

міжнародні кредитнорозрахункові відносини;

патентне право;

авторське право;

трудові відносини;

сімейне право;

спадкове право;

міжнародний цивільний процес;

міжнародний комерційний арбітраж.

Система міжнародного приватного права як наука охоплює також питання історичного розвитку доктрини цього права, його теорій та концепцій, визначає способи вирішення його проблем.

Німецькі правники розуміють міжнародне приватне право передусім як колізійне.

12

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Суб'єкти міжнародного приватного права.

Чи згодні ви з тезою, що кожна держава світу має своє міжнародне приват не право?

Відносини, які регулює міжнародне приватне право.

Види іноземного елемента.

Хто започаткував міжнародне приватне право?

Колізійні та матеріальноправові норми.

Хто і коли вперше запровадив термін "міжнародне приватне право"?

Чинники, що породжують колізію права.

9. Основні тенденції розвитку міжнародного приватного права. 10. Погляди щодо природи міжнародного приватного права.

11.З яких частин складається навчальний курс дисципліни "Міжнародне приватне право" і які питання вони охоплюють?у 1936 р. (Палата—неурядова організація). Проте зазначені звичаї не перестали бути у світі звичаями з огляду на їх кодифікацію. Після 1936 р. Правила кілька разів редагувалися у зв'язку з модифікацією власне звичаїв. Модифікація зумовлювалася технічним прогресом, і не в останню чергу — у сфері зв'язку.

ВІНКОТЕРМС90 стиль викладу багатьох формулювань не притаманний вітчизняному правникові. Отже, зазначеним Указом було створено прецедент для визнання нашою континентальною системою права звичаю як одного з її джерел. Чи є це "крамолою" — покаже час. До речі, в окремих країнах, що належать до континентальної системи права, суддям дозволено створювати норми права там, де є "білі плями" у статутному (тобто централізовано прийнятому) законодавстві.

У п. 4 ст. 28 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 р. № 4002XII (див. розд. 18) торговельний звичай також визнається як джерело права.

Міжнародний торговельний звичай визнається як джерело права й у ст. 2 "Види іноземних інвестицій" Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р. № 93/96ВР. У зазначеній статті йдеться про оцінку вартості грошових вимог, прав на вимоги визнання договірних зобов'язань, прав інтелектуальної власності та прав на здійснення господарської діяльності відповідно до міжнародних торговельних звичаїв