§ 2. Основи взаємовідносин Національного банку України з вищими органами держави

Особливість правового статусу, завдання і функції НБУ визна­чають характер взаємовідносин НБУ з Президентом України, Вер­ховною Радою України та Кабінетом Міністрів України. Діючи в єдиній соціальній системі, виступаючи особливим центральним органом державного управління в системі органів держави, НБУ має автономність, його діяльність характеризується оптимальною самостійністю щодо управління грошово-кредитною системою України.

У ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» пе­редбачено, що НБУ, будучи економічно самостійним, здійснює свої функції та повноваження незалежно від виконавчо-розпорядчих органів держави і не відповідає за політику уряду.

Вищі органи держави й НБУ з метою забезпечення розвитку ринкової економіки в державі будують свої взаємовідносини на засадах всебічного співробітництва. Діяльність щодо виконання державної політики в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, забезпечення стабілізації фінансового стану в дер­жаві вони здійснюють у тісному взаємозв’язку та взаємодії.

Одночасно чинне законодавство передбачає, що НБУ підзвіт­ний як Президенту України, так і Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Взаємовідносини НБУ з Президентом України означають, що НБУ двічі на рік надає Президенту України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в державі та інформацію з питань фі­нансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповід­ному періоді. Президент України вносить пропозиції до Верховної Ради України щодо кандидатури Голови НБУ, призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України шляхом при­йняття відповідного Указу. Голова НБУ одноосібно несе відпові­дальність перед Президентом України за діяльність НБУ. НБУ має право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій - Національного банку України.

Взаємовідносини НБУ з Верховною Радою України мають різ­номанітні прояви, зокрема:

а) призначення на посаду та звільнення з посади Голови НБУ Верховною Радою України за поданням Президента України;

б) призначення та звільнення Верховною Радою України по­ловини складу Ради НБУ шляхом прийняття відповідної постанови;

в) подання на затвердження проекту кошторису доходів та ви­трат Національного банку та прогнозні монетарні показники на наступний рік подання звіту про виконання кошторису доходів та видатків НБУ та розподіл прибутку за звітний рік;

г) доповідь Голови НБУ Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

д) подання Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі;

е) подання на розгляд Верховній Раді України щороку розроб­лених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх реалізацією;

є) нормотворча діяльність Верховної Ради України з питань встановлення виключно законами України засад створення і функ­ціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків.

Важливе значення для нормального й ефективного функціону­вання НБУ має, з одного боку, чітке розмежування повноважень між урядом і Національним банком, а з іншого,- тісний взаємо­зв’язок та взаємодія з Кабінетом Міністрів України.

НБУ та Кабінет Міністрів України проводять взаємні кон­сультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійс­нення загальнодержавної економічної і соціальної програми.

Національний банк України щоквартально надає інформацію Кабінету Міністрів України щодо монетарних процесів. НБУ вно­сить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу по­літики державних запозичень та податкової політики на стан гро­шово-кредитної сфери України та подає звіт про виконання кошто­рису доходів та витрат НБУ та розподіл прибутку до розподілу за звітний рік.

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні ор­гани виконавчої влади на запит НБУ надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу на монетарні процеси, грошово- кредитний ринок. НБУ підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпеченню стабіль-

пості грошової одинці України. Голова НБУ або за його доручен­ням, один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Ка­бінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. У свою чергу в засіданнях Правління НБУ можуть брати участь члени Кабінету Міністрів із правом дорадчого голосу.

Важливою формою взаємодії Кабінету Міністрів України і НБУ є нормативні акти, що приймає Кабінет Міністрів України, з питань проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політи­ки. НБУ вносить пропозиції уряду щодо законодавчого врегулюван­ня питань, пов’язаних з проведенням грошово-кредитної політики.

В окремих, важливих випадках, що стосуються фінансової та банківської діяльності держави, видаються спільні постанови Кабінету Міністрів України і НБУ. Такі нормативні акти забезпе­чують узгодженість дій Уряду і НБУ з приводу конкретних захо­дів. Прикладом можуть бути постанови Кабінету Міністрів України та НБУ від 12 грудня 1998 р.

Постанови Кабінету Міністрів України, будучи обов’язковими для виконання, визначають державну політику у сфері грошового обігу, кредитування, здійснення фінансування та платежів у на­родному господарстві. Проекти нормативних актів, що розробля­ються НБУ, які безпосередньо стосуються діяльності суб’єктів господарювання і є обов’язковими до виконання останніми, узго­джуються з Кабінетом Міністрів України.

Для правильного з’ясування місця НБУ в системі органів дер­жави, належної організації взаємовідносин НБУ з вищими органами держави, важливе значення має законодавче закріплення в ст. 53 Закону України «Про Національний банк України» положення про гарантії невтручання в статус НБУ, тобто не допускається втру­чання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень НБУ, Ради Національного банку, Правління НБУ чи службовців Національного банку чи фі­зичних осіб інакше, як у межах, визначених Конституцією України та Законом. Тим самим підвищено правовий статус НБУ і забезпе­чено самостійність у проведенні ним єдиної державної грошово- кредитної політики, запобіганні неконтрольованій емісії грошей.