Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк абоінша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом цього договору є грошові кошті в національній або іноземній валюті. Враховуючи це, законодавець у частині 1 статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначив коло осіб, які можуть надавати даний вид послуг, а саме: фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов’язок кредитодавця надати кредит та обов’язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Встановлення обов’язку позичальника сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами означає, що договір кредитування є у всіх випадках оплатним. Розмір процентів, порядок їх сплати визначаються у договорі залежно від групи кредитного ризику, ступеня забезпеченості, строку користування кредитом, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі незалежно від суб’єктного складу або суми кредиту.

Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Непоодинокими є випадки, коли банки або інші фінансові установи (кредитодавці) розроблюють та пропонують клієнтам власні типові форми договору, умови якого однакові для будь-якого звичайного клієнта та не змінюються банком на вимогу останнього.

Крім цього, до договорів кредиту застосовуються ті положення Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносин позики.

У цьому зв’язку на перший план виходять норми статті 1048 Цивільного кодексу України, відповідно до яких розмір і порядок одержання позичальником відсотків встановлюється договором. Отже, розмір відсотків за кредитом, як одна з істотних умов договору, повинен бути встановлений сторонами кредитного договору в узгодженому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином строк дії договору є істотною умовою.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору

застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За порушення зобов’язань за кредитним договором сторони несуть відповідальність у вигляді стягнення неустойки і відшкодування збитків. При кредитуванні підприємств та організацій велике значення відіграє зміцнення кредитної дисципліни, яка має на меті своєчасне погашення кредиту і сплати відсотків за його користування а також суворе додержання позичальниками всіх інших умов договору. В разі порушення кредитної дисципліни до клієнта можуть застосовуватися наступні види санкції: сплата банку підвищених відсотків з прострочених позичок, припинення кредитування з правом дострокового одностороннього розірвання договору, дострокове стягнення раніше наданих позичок зі сплатою штрафних санкцій тощо.

3.