Поняття та види державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування

Державна служба та її представники, державні службовці, є ключовими елементами механізму управління державою. Вони відіграють важливу роль у забезпеченні функціювання державного апарату, реалізації державної полі­тики та виконанні управлінських рішень.

Принципових відмінностей у службовій діяльності державних службов­ців та посадових осіб місцевого самоврядування немає. Відповідно до Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який обіймає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотриму­ється принципів державної служби^[369].

Основні ознаки державного службовця:

1. Правовий статус. Державний службовець діє на підставі законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють державну службу. Його діяльність регулюється Конституцією України, законами про державну службу, підзакон- ними актами, інструкціями та положеннями.

2. Виконання державних виконавчих функцій. Державний службовець вико­нує функції, покладені на нього державою, що стосуються реалізації державної політики, забезпечення правопорядку, надання адміністративних послуг грома­дянам тощо.

3. Призначення на посаду. Державний службовець призначається на посаду в порядку, визначеному законодавством, через конкурсні процедури або інші встановлені законодавством механізми.

4. Відповідальність перед народом України та державою. Державний службовець несе відповідальність (адміністративну, дисциплінарну, кримі­нальну відповідальність) перед державою за виконання своїх службових обов’язків.

5. Дотримання етичних норм. Державний службовець має дотримуватися етичних норм і стандартів поведінки (чесність, об’єктивність, неупередженість, дотримання прав і свобод громадян), передбачених законодавством про державну службу.

6. Наявність спеціального статусу. Державний службовець має особливий правовий статус, що передбачає певні права та обов’язки, а також пільги, гаран­тії соціального захисту та інші особливості, які визначені законодавством.

7. Професійна компетентність. Державний службовець має мати відпо­відну професійну підготовку (спеціальну освіту) та кваліфікацію (професійні навички та досвід роботи).

8. Фінансування з державного бюджету. Оплата праці державного служ­бовця здійснюється за рахунок державного бюджету або інших визначених зако­нодавством джерел фінансування.

9. Дотримання субординації. Державний службовець діє в межах встановле­ної ієрархії та субординації, виконуючи вказівки та розпорядження вищих поса­дових осіб.

В Україні державні службовці поділяються на кілька основних категорій, кожна з яких має свої особливості, функції та обов’язки. Основні види держав­них службовців в Україні:

1. Політичні службовці - вищі посадові особи, які призначаються або обираються на політичних засадах, відповідають за формування державної полі­тики та ухвалення стратегічних рішень. Прикладами політичних службовців є Президент України, прем’єр-міністр, міністри, народні депутати, інші посадові особи, які обираються або призначаються на політичних засадах.

2. Адміністративні службовці - службовці, які займаються організацією та координацією діяльності державних органів і установ, виконують управлін­ські та контрольні функції. До цієї категорії належать керівники міністерств і відомств; керівники департаментів, управлінь та відділів; інші посадові особи, які виконують адміністративні функції.

3. Функціональні службовці - це службовці, які виконують спеціалізовані професійні функції в межах своєї компетенції, забезпечують реалізацію конк­ретних завдань і програм у різних галузях. До цієї категорії належать юристи, економісти, фінансисти, освітяни, медичні працівники, інженери та технічні спеціалісти.

4. Допоміжні службовці - це службовці, які забезпечують адміністративну й технічну підтримку діяльності державних органів, виконують функції, пов’я­зані з документаційним забезпеченням, технічним обслуговуванням та іншими допоміжними завданнями. До цієї категорії належать секретарі, діловоди, технічні працівники, оператори.

5. Правоохоронні службовці - це службовці, які працюють у правоохорон­них органах і забезпечують підтримання правопорядку, безпеки та захисту прав і свобод громадян. До цієї категорії належать поліцейські, прокурори, слідчі, прикордонники, співробітники Служби безпеки України (СБУ).

6. Військові службовці - це службовці, які проходять службу у Зброй­них Силах України та інших військових формуваннях, забезпечують оборону держави та виконання військових завдань. До цієї категорії належать військо­вослужбовці Збройних Сил України, працівники Національної гвардії України, працівники Державної прикордонної служби України.

Кожна з цих категорій має свої специфічні завдання, права та обов'язки, які регулюються законами України та підзаконними актами.

Своєю чергою, згідно із ст. 2 Закону України «Про службу в органах місце­вого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпоряд­чих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Варто зауважити, що положення цього Закону не застосову­ються до технічних працівників та обслуговувального персоналу органів місце­вого самоврядування.

Посадові особи місцевого самоврядування в Україні відіграють ключову роль у управлінні територіальними громадами та забезпеченні місцевих інтересів.

1. Голови місцевих рад: Голова обласної ради, Голова районної ради, Голова міської ради, Голова сільської або селищної ради. Голови місцевих рад обира­ються депутатами відповідних рад і керують роботою рад, представляють їх інтереси та здійснюють загальне керівництво діяльністю виконавчих органів.

2. Секретарі місцевих рад: секретар міської ради, секретар сільської або селищної ради. Секретарі місцевих рад забезпечують організацію роботи рад, підготовку засідань, ведення протоколів та контроль за виконанням рішень ради.

3. Депутати місцевих рад: депутати обласної ради, депутати районної ради, депутати міської ради, депутати сільської або селищної ради. Депутати місцевих рад обираються жителями відповідних територій на виборах і пред­ставляють інтереси громадян у радах, ухвалюють рішення з питань місцевого значення, затверджують бюджети та програми розвитку.

4. Керівники виконавчих органів: керівники виконавчих комітетів місцевих рад, керівники структурних підрозділів виконавчих органів. Ці посадові особи

Глава 1. Службове право України Розділ 3. Правовий статус державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування призначаються головами рад або обираються на посади та відповідають за вико­нання адміністративних функцій, реалізацію рішень рад і забезпечення надання послуг населенню.

5. Старости: старости обираються в об’єднаних територіальних грома­дах для представництва інтересів жителів сіл, які входять до складу громади, на рівні виконавчих органів громади. Вони беруть участь у підготовці рішень, що стосуються розвитку відповідних територій, та забезпечують зв’язок між грома­дянами й органами місцевого самоврядування.

6. Інші посадові особи місцевого самоврядування. До цієї категорії нале­жать працівники апарату рад, виконавчих комітетів та інших структурних підроз­ділів (юристи, економісти, бухгалтери, спеціалісти з питань земельних ресурсів, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших напрямків), які забезпе­чують адміністративну, організаційну та технічну підтримку діяльності органів місцевого самоврядування.

Посадові особи місцевого самоврядування працюють для забезпечення належ­ного функціювання місцевих громад, реалізації їх потреб та розвитку місцевих територій.

3.2