Поділ У. Трудовий відбуток[96] на запобігнення стихійному лихові та боротьбу з ним.

Арт. 192.

Запобігти стихійному лихові й боротися з ним, а так само допомагати потерпілим від нього покладається на відповідні управи рад.

Увага: Лихо визнається за стихійне, як що воно виникло в наслідок непереможної сили, завдає значної шкоди інтересам держави або людности й його не можна припинити звичайними заходами громадської охорони /лісові пожежі, великі пожежі залюднених місць, повідь, снігові замети тощо.

Арт. 193.

На ліквідацію стихійного лиха можна притягти працездатну людність до трудового і тяглового відбутку[97].

Увага I. В разі потреби можна зобовязати людність давати на час роботи для ліквідації стихійного лиха потрібні на це струменти і знаряддя.

Увага II. Військові частини можна притягати до ліквідації стихійного лиха й охорони громадського ладу на підставі спеціяльних узаконень і інструкцій військового урядництва.

Арт. 194.

Право притягати людність до участи особистою працею й поданням потрібних транспортних засобів та знаряддя в боротьбі зі стіхійним лихом порядком трудового й тяглового відбутку належить управам округових та міських /міст, що є округові центри/ рад, що здійснюють цю роботу.

Увага I. Нагляд у галузі охорони праці при роботах по ліквідації стихійного лиха порядком трудового і тяглового відбутку здійснюють місцеві органи Народнього Комісаріяту Праці У.Н.Р.

Увагу II касується; за окремою думкою п. Сулятицького її слід залишити в такій редакції: Увага 2. Як загальне правило притягати людність до трудового й тяглового прибутку [відбутку] на ліквідацію стихійного лиха не можна більше, як на один тиждень. Коли ж треба продовжити зазначений реченець, Управи повинні просити на це дозволу від вищої інстанції.

Увага III. На ліквідацію стихійного лиха притягається і автомототранспорт.

Арт. 195.

У разі доконечної й невідкладної потреби управа районової ради, що на її території шириться стихійне лихо, зобовязана притягти на ліквідацію його людність до роботи порядком трудового й тяглового відбутку, не ждучи постанови управи округової ради.

Арт. 200.

За роботу, що її виконується порядком трудового й тяглового відбутку, для ліквідації стихійного лиха, платиться з місцевих коштів або з коштів, спеціяльно на це відпущених. Коли ж цю роботу проваджено на вимогу будь якого урядництва на його безпосередні потреби, або на потреби підпорядкованих йому установ і підприємств, тоді коштом цих урядництв, установ і підприємств.

Норми заплати встановлюють управи відповідних рад. Норми ці не можуть бути нижчі за місцеву пересічну ставку некваліфікованого робітника.

Арт. 201.

За виконані роботи й користування знаряддям та транспортовими засобами виплачується в такі реченці:

а/ коли робота тривала найбільше один тиждень – негайно, як закінчиться робота;

б/ коли робота тривала понад тиждень – найменш один раз на тиждень.

Арт. 202.

Крайній радіус притягнення людности до роботи порядком трудового й тяглового відбутку встановлюється:

а/ для робітної сили /виключаючи супровід транспорту/ 10 верстов від місця, де сталося лихо;

б/ для перевізних засобів та робітної сили на супровід транспорту – 20 верстов від місця де сталося лихо.

Увага: За виняткових випадків управам округових рад надається право залежно від місцевих умов, підвищувати зазначені в цьому артикулі крайні віддалення, проте найбільше на 50 %.

Арт. 203.

Зовсім не можна притягати до трудового відбутку:

а/ осіб молодших від 18 років;

б/ жінок віком понад 40 років;

в/ чоловіків віком понад 45 років;

г/ членів Законодавчого органу, суду, осіб прокурорського нагляду, суддів, судових слідчих, старших нотарів і священослужителів визнаних законом релігій.

Арт. 204.

Від притягнення до трудового відбутку увільняється:

а/ осіб, що через хворобу або скалічення тимчасово втратили працездатність на реченець, потрібний на поновлення її;

б/ жінок – за 8 тижнів перед пологами і породіль – протягом 8 тижнів після пологів;

в/ жінок, що годують грудями;

г/ інвалідів праці та війни;

д/ жінок, що мають дітей до 8 років віком, коли нікому їх доглядати.

Увага: Додаткові винятки й пильги залежно від стану здоровля, родинного стану, характеру роботи й побуту для окремих форм трудового відбутку встановляє Рада Міністрів на подання Міністра Праці.

Арт. 205.

На роботах, що відбуваються порядком трудового відбутку не можна використовувати:

а/ коні молодші, як три роки;

б/ племенні жеребці, зареєстровані в органах Міністерства Земельних Справ;

в/ коні з гострим захворюванням, що шкодять виконувати відбуток, а так само коні, що їх треба ізолювати через заразливість їхньої хвороби – на весь час хворости;

г/ коні тих селищ, де встановлено карантин – на весь час карантину.

Увага I. Правила цього артикулу поширюється на всі види тяглової худоби /воли, ослюки, верблюди тощо/.

Увага II. Постановою управ округових рад, на подання органів Міністерства Земельних Справ, тяглову худобу можна увільнювати від притягнення до тяглового відбутку і за інших випадків, залежно від місцевих умов і властивостей роботи.

Арт. 206.

Тяглову роботу й транспортові засоби, що належать господарствам, в складі яких нема працездатних осіб, коли їхніх господарів увільнено від трудового відбутку, слід використовувати переважно на легкій роботі, з тим щоб ця худоба й транспортові засоби бралося б з дому кожного разу найбільш на одну добу. За таких випадків на супровідців транспорту призначається з родичів господарів або особу, якій саме господарі довіряють свою худобу й транспортові засоби.

Арт. 207.

Втрати заподіяні підчас виконання тяголового відбутку падіжом або хворістю худоби, чи пошкодженням мертвого реманенту[98] оплачується їх власникам натурою або грішми за ринковою вартістю порядком артикулу 200.

Увага: Спори, що виникають при розрахунках у справі сплачування втрат передбачених цим артикулом, розвязує Суд.

Арт. 208.

До відшкодування порядком арт. 200 втрат, заподіяних при виконанні трудового та тяглового відбутку, особам та господарствам, що зазнали цих втрат подається тимчасову допомогу на однакових підставах з потерпілими від стихійного лиха.