<<
>>

Адміністративно-правовий статус Президента України

Відповідно до ст. 102 Конституції України, Президент України є головою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Усі повноваження Президента України так чи інакше пов’язані з публічною адміністрацією, оскільки мета діяльності Президента України при реалізації будь-яких його повноважень збігається з метою реалізації самої публічної адміністрації - забезпечення законності, прав та свобод громадян. Наприклад, здійснюючи помилування, Президент України не виступає як суб’єкт адміністративного права, оскільки відсутній публічний інтерес у відносинах, що виникають при цьому, а підписуючи закони, він виступає як суб'єкт конституційного права. Інтерес представляють лише ті повноваження, які безпосередньо спрямовані на реалізацію функцій публічної адміністрації.

Президент України здійснює наступні повноваження:

1. Кадрові повноваження:

призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку;

призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

призначає половину складу Ради Національного банку України;

призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

присвоює виші військові звання, виші дипломатичні ранги та інші виші спеціальні звання і класні чини;

очолює Раду національної безпеки і оборони України;

призначає третину складу Конституційного Суду України.

2.

Забезпечувальні повноваження:

створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України для здійснення своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;

вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

приймає рішення про визнання іноземних держав.

3. Контрольні повноваження:

скасовує акти Кабінету Міністрів України;

скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією;

призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції, оголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Президент України є:

Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

Г оловою Ради національної безпеки і оборони України.

2.

<< | >>
Источник: Адміністративне право: навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти денної форми навчання) [Електронний ресурс] / С. В. Ківалова, Л. Р. Біла-Тіунова, Т. І. Білоус-Осінь. - Одеса,2019. - 136 с.. 2019

Еще по теме Адміністративно-правовий статус Президента України:

  1. 1. Конституційно-правовий статус Президента України
  2. Законодавче регулювання правового статусу громадян України як суб’єктів адміністративного права у галузі оборони України[483]
  3. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  4. Правовой статус Президента Российской Федерации и его адми­нистрации в системе исполнительной власти России по положению об администрации президента РФ от 6.04.2004 г.
  5. § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
  6. Адміністративно-політичний статус Слобідської України
  7. 2.Правовой статус и структура Администрации Президента РФ
  8. 5.1. Конституционно-правовой статус Президента Республики Беларусь
  9. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (8 червня 1995 р.)
  10. Тема 7.Правовой статус Президента РФ и его Администрации в системе исполнительной власти России
  11. Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України
  12. § 2. Адміністративно-правовий статус громадян та інших фізичних осіб
  13. Указ Президента України «Про Збройні сили України» (12 грудня 1991 р.)
  14. 2. Правовий статус Національного банку України.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -